У Німеччині запропонували заборонити гасло «Від ріки до моря»
Уповноважений уряду Німеччини з боротьби з антисемітизмом Фелікс Кляйн запропонував ухвалити закон, який заборонятиме пропалестинські гасла, зокрема «Від ріки до моря». Це знову загострило дискусію про співвідношення історичної відповідальності Німеччини перед Ізраїлем і свободи слова.
Як повідомляє JTA, ініціатива передбачає заборону вигуків, які можуть бути розцінені як заклики до знищення Ізраїлю. Пропозицію підтримав міністр внутрішніх справ Александер Добриндт, і вона перебуває на розгляді в міністерстві юстиції.
За словами уповноваженого, після атак ХАМАСу 7 жовтня та початку війни в Газі свободу висловлювань у цій сфері необхідно обмежити. Він додав, що закон, на його думку, слід ухвалити навіть у разі судових суперечок щодо його відповідності принципам свободи слова.
Війна Ізраїлю з ХАМАСом спричинила різке зростання антисемітських та ісламофобських інцидентів у Німеччині та поставила під сумнів чинні підходи до правового регулювання пропалестинських висловлювань. Німецькі суди вже розглядали справи, у яких гасло «Від ріки до моря Палестина буде вільною» трактувалося то як підтримка звільнення палестинців, то як підтримка тероризму. У серпні минулого року активістку Аву Моайері визнали винною у сприянні злочину через вигукування цього гасла на мітингу в Берліні в жовтні 2023 року.
Після атак ХАМАСа влада низки німецьких міст запровадила повні заборони на пропалестинські демонстрації. У Берліні школам дозволили забороняти носіння куфії та гасел на кшталт «Вільна Палестина». У низці випадків обмеження торкнулися також єврейських та ізраїльських активістів: у жовтні 2023 року була заарештована жінка з плакатом «Як єврейка та ізраїльтянка: зупиніть геноцид у Газі», а демонстрацію групи «Єврейські берлінці проти насильства на Близькому Сході» заборонили через побоювання заворушень.
Цього року імміграційні органи ухвалили рішення про депортацію кількох громадян Європи та США за участь у пропалестинських акціях, посилаючись на принцип Staatsräson, що відображає відповідальність Німеччини за захист Ізраїлю. Представники протестувальників стверджують, що цей принцип не має юридичного статусу і не згадується у конституції.
На тлі загострення суспільних настроїв сталися й випадки дискримінації: магазин у Фленсбурзі розмістив вивіску «Євреям вхід заборонено», а ресторан у Фюрті заявив, що не приймає ізраїльтян. Перша ситуація підпадає під антидискримінаційне законодавство, друга — ні; уповноважена з питань дискримінації Ферда Атаман повідомила про підготовку ініціативи щодо розширення закону.
Фелікс Кляйн має давні зв’язки з єврейськими організаціями: раніше він був спеціальним представником МЗС у питаннях взаємодії з єврейськими громадами та брав участь у розробці робочого визначення антисемітизму Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту. Він заявив, що антисиоїзм у більшості випадків є формою антисемітизму і що критика Ізраїлю нерідко стає замінником негативного ставлення до євреїв.
Фото: AP Photo Markus Schreiber
