У Банку Ізраїлю є всі причини у світі знизити відсоткові ставки, крім однієї: уряд

Уповільнення інфляції, зниження відсоткових ставок у США та можливість угоди, яка покладе край війні, можуть призвести до того, що Банк Ізраїлю сьогодні знизить відсоткові ставки.

Востаннє Банк Ізраїлю знижував ставку у січні 2024 року – лише через три місяці після початку війни. Тоді рівень інфляції становив 3,3% — вище верхньої межі цільового показника Банку Ізраїлю: 3%. Незважаючи на це, у зв’язку з уповільненням зростання цін монетарний комітет Банку Ізраїлю вирішив розпочати цикл зниження ставок.

Відтоді було ухвалено тринадцять рішень щодо ставки, і в усіх випадках центральний банк залишав її без змін — на рівні 4,5%. Сьогодні монетарний комітет знову опублікує своє рішення, і тиск на нього з метою зниження ставки зростає. Однак, принаймні за прогнозами більшості аналітиків, очікується, що ставка залишиться незмінною вже в 14-й раз поспіль.

Людиною, яка чинить тиск на Банк Ізраїлю, є міністр фінансів Бецалель Смотрич. Він неодноразово намагався зірвати позицію голови ЦБ. Минулого місяця його поведінка досягла піку: він пригрозив професору Ярону, що якщо той не знизить ставку, Мінфін вживе заходів у податково-бюджетній сфері та зменшить податки — тобто збільшить попит в економіці.

Втім, ймовірність зниження податків виглядає низькою, адже водночас Смотрич змушує уряд продовжувати бойові дії у секторі Гази — політика, що веде до стрибка оборонних витрат.

Причини для зниження ставок

Причин для зниження процентної ставки нині чимало. У серпні інфляція впала до 2,9% — нижче верхньої межі цільового показника, а інфляційні очікування також міцно закріплені в межах цілі. На ринку капіталу очікують, що інфляція становитиме близько 1,7% приблизно через рік, що відображається у розриві між облігаціями, прив’язаними до індексу споживчих цін, і тими, що не прив’язані.

Очікуване цього місяця зниження ставок у США прискорює аналогічний процес в Ізраїлі. Це перше зниження ставки у США у 2025 році, і хоча воно було відносно помірним — на 0,25 п.п., воно створило розрив між ставками: 4,5% в Ізраїлі проти середніх 4,25% у США.

Поки що цей розрив невеликий, але небажаний. Він може спричинити перетік капіталу до Ізраїлю, де базова ставка вища. Це зміцнить шекель, що, можливо, потішить політиків, але завдасть серйозної шкоди експортерам.

Голова Банку Ізраїлю професор Амір Ярон не раз наголошував, що країна не прив’язуватиме свої рішення до дій ФРС США, а спиратиметься лише на власні дані. Комісія не захоче значного розриву, який впливає і на торгівлю облігаціями, але й не піде на зниження доти, доки не переконається, що стабільність цін забезпечена.

Ізраїльська аномалія

Зазвичай ставку визначають за кривою Філліпса — залежністю між інфляцією та безробіттям. Але сьогодні в Ізраїлі спостерігається аномалія.

Безробіття низьке за історичними мірками, головно через мобілізацію резервістів та зупинку роботи палестинських працівників. Це скоротило робочу силу та штучно знизило безробіття.

Водночас економічна активність сповільнюється. У другому кварталі 2025 року бізнес-продукт різко скоротився на 6,9% у річному вимірі. Хоча на це вплинуло 12-денне зупинення економіки в червні через війну з Іраном, дані свідчать і про тривале уповільнення експорту, споживання та інвестицій. У такій ситуації є сенс знизити ставку, щоб підтримати ліквідність.

Геополітика

У всіх останніх рішеннях головна фраза звучала так: «на тлі геополітичної невизначеності». І справді, розширення війни в Газі та загрози санкцій створюють ризики. Водночас посилюються розмови про можливість угоди про припинення війни та про тиск з боку Трампа у цьому напрямку. Це, можливо, фактор на користь зниження ставки.

Страх зростання цін

Аналітики Bloomberg вважають, що монетарний комітет поки що не піде на зниження ставки, залишивши її на рівні 4,5%. Причина — страх нових воєнних ризиків. Наприклад, нова хвиля мобілізації резервістів шкодить ринку праці, а також штовхає ціни вгору.

До того ж уряд готує розширення бюджету: Кнесет має схвалити додаткові 30 млрд шекелів у 2025 році, а у 2026 витрати ще зростуть. Це підвищує інфляційний тиск. Є побоювання й щодо нового підвищення податків.

За даними Банку Ізраїлю, якби не втручання уряду, інфляція зараз становила б 2,3%, а не 2,9% — і це, ймовірно, дозволило б уже давно знизити ставку. Таким чином, головним ризиком для цінової стабільності є саме уряд, який проводить безвідповідальну фіскальну політику.

Думка експерта

Професор Раффі Мельник, колишній член монетарної комісії, вважає, що час для зниження ставок ще не настав:

«Економічна ситуація сьогодні не виправдовує цього кроку. Так, зазвичай ми йдемо за ФРС, аби уникнути відтоку капіталу, але цього разу і дані у США не виправдали зниження — там діяло політичне втручання. Це погана новина для монетарної політики. Незалежність ЦБ — гарантія стабільності».

Він додає, що навіть попри сповільнення активності, економіка перебуває у стані повної зайнятості, а слабкість ринку праці зумовлена радше проблемами з пропозицією, ніж зі сторони попиту.

Головна проблема — бойкот

«Наростає ризик економічного бойкоту, — каже Мельник. — Я зараз перебуваю в Італії та бачив масові демонстрації. Навіть прем’єрка Мелоні змінила позицію щодо Палестини. Це може завдати величезної шкоди промисловості. Ізраїльська економіка відкрита, але залежна від імпорту сировини. Без нього ми не зможемо функціонувати».

На його думку, зниження ставок у такій ситуації лише посилить невизначеність.

Про політичний тиск він каже: «У мої часи його не було. Але Амір Ярон — першокласний економіст і впевнено керує комісією».

Наті Токер, TheMarker

Фото: професор Амір Ярон, Еяль Туег