Туреччина й Катар у секторі Газа — найгірший із усіх можливих підсумків «Війни 7 жовтня» — Ехуд Яарі
«Хтось в ізраїльському уряді, ймовірно сам Нетаньягу, справді заплутався: введення турків і катарців до сектору Газа після припинення вогню — це небезпечний і помилковий крок, ухвалений без належного обдумування».
Так прокоментував ситуацію, що склалася після обмінної угоди, оглядач 12-го телеканалу, один із найавторитетніших фахівців із близькосхідної тематики Ехуд Яарі.
«Немає гіршого результату для «Війни 7 жовтня», ніж турецько-катарська присутність, яка підтримує залишки ХАМАС у секторі Газа, — написав Яарі. — Основна ідея, яка рік визначала мислення тих, хто обговорював майбутнє сектору, полягала в тому, що об’єднання країн Перської затоки на чолі із Саудівською Аравією та Еміратами, разом з Єгиптом, США і європейськими державами, візьме на себе відповідальність за «післязавтра». Саме це лежить в основі плану колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера, з якого черпаються всі рекомендації 20-пунктної ініціативи президента Трампа».
«І ось раптом з’ясовується, що, оскільки Трампу імпонує щедрість Катару стосовно нього особисто, а також симпатична йому постать Ердогана, він змушує Ізраїль погодитися на те, щоб дві країни — головні прихильники ХАМАС — увійшли до сектору Газа», — продовжив Яарі.
«Варто нагадати: багато лідерів ХАМАС, які один за одним залишили Газу, нині перебувають у Досі, — зазначив оглядач. — А в Стамбулі розташований штаб із десятками агентів, які інформують турецьку владу про все, що відбувається на Західному березі (в Юдеї та Самарії), і координують там терористичну активність. То як же Ізраїль може погодитися визнати Туреччину головним покровителем «відновлення» сектору Газа?»
«А катарці тим часом ініціюють прокладання залізниці від порту Ель-Аріш до КПП Рафіах, щоб мати можливість швидко й безперебійно постачати товари мешканцям сектору Газа, — написав далі Яарі. — Турки допустили до сектору Газа організацію IHH (Humanitarian Relief Foundation), відповідальну за ганебну «флотилію Мармара». Туреччина вже призначила «координатора гуманітарної допомоги» для Гази, а сотні тонн турецької техніки очікують на Синаї, щоб потрапити до сектору. Масове постачання пального й рослинної олії до Гази вже здійснюється через ізраїльські КПП Керем-Шалом і Кісуфім, і турки будують великі плани стати головними спонсорами ХАМАС».
«Усе це відбувається на тлі того, що ХАМАС усіляко дає зрозуміти: він не має наміру роззброюватися і не прийматиме умов, які висуває Абу-Мазен для досягнення «палестинської єдності» на конференції, скликаній Єгиптом, — наголосив Ехуд Яарі. — ХАМАС вирішив підкреслити свою здатність залишатися на ногах. Він упевнений, що Катар і Туреччина зроблять усе можливе, аби йому допомогти».
«Тільки наївна людина — а таких в ізраїльському уряді чимало — може повірити, що Туреччині та Катару можна довірити бодай частину відповідальності за управління сектором Газа в майбутньому, — підсумував Яарі. — Ізраїль не повинен піддаватися особистим уподобанням президента Трампа в цьому питанні, як і часом проблемній поведінці Уїткоффа та Кушнера. Туреччина й Катар у Газі — це історична помилка, за яку, боронь Боже, ми можемо заплатити дуже дорого.»
Фотоілюстрація: AP Photo / Khalil Hamra
