Ціни злетять, пенсії постраждають: зниження кредитного рейтингу вдарить по кишені кожного
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s 27 вересня знизило кредитний рейтинг Ізраїлю відразу на дві позиції — з A2 до Baa1. На даний момент кредитний рейтинг – на найнижчому рівні в історії країни. І треба врахувати, що звіт був підготовлений до ліквідації Хасана Насралли, яка збільшила ризик регіональної війни.
При цьому Moody’s зберігає для Ізраїлю негативний прогноз, що вказує на можливість подальшого зниження. Як це відіб’ється на кишенях пересічних ізраїльтян?
Війна – це бездонна бочка
Почнемо з того, що війна з точки зору економіки – це «бездонна бочка», куди йдуть мільярди шекелів. (Тільки на відбиття іранської атаки 14 квітня був витрачений один мільярд шекелів, а всього прямі витрати на війну вже перевищили 110 мільярдів шекелів).
У цю війну Ізраїль вступив з міцною економікою, але запаси міцності тануть. А розростання конфлікту на півночі збільшує і витрати. Вихід – у позикових грошах. Для цього випускаються облігації державної позики – довгострокові і короткострокові.
І тут кредитний рейтинг стає ключовим показником. Чим «надійніша» держава, чим вищий її кредитний рейтинг – тим дешевше їй обходяться позичені гроші. І навпаки.
Все як з банками та їхніми клієнтами: «ненадійний» клієнт платить вищий відсоток за кредитом. «Ненадійна» держава, з низьким кредитним рейтингом, змушена підвищувати прибутковість за своїми облігаціями. Щороку вона платить інвесторам «премію за ризик».
А позичати доведеться. Тиждень тому глава бюджетного відділу мінфіну Йогев Градус представив фінансовій комісії кнесету нові дані. Бюджетний дефіцит, який мав становити 17 мільярдів шекелів у 2023 році, зріс до 76 мільярдів шекелів. Бюджетний дефіцит за 2024 рік вже досяг 129 мільярдів, і витрати все тривають.
У сумі починаючи з 7 жовтня в ізраїльську економіку через держбюджет було влито додаткових 175 мільярдів шекелів. За недавніми прогнозами, в результаті в держбюджеті утвориться величезний дефіцит, від 6,5% до 7,5%. І ці прогнози були зроблені до ліквідації Хасана Насралли. Таким чином, вони не враховують можливість ще більш масштабної ескалації.
Рівень державного боргу, за прогнозами, підніметься приблизно до 67% від ВВП цього року, а далі може перевищити і 70% (у 2022 році він становив 60%).
«Зниження кредитного рейтингу значно збільшує вартість обслуговування державного боргу. Ми фінансуємо дефіцит бюджету країни за допомогою державних облігацій, і держава вже зараз платить набагато вищі процентні ставки за ними», – пояснює депутат від партії «Єш Атід», економіст Володимир Беляк. За його оцінками, вже наступного року держава заплатить за обслуговування боргу на 4-5 мільярдів шекелів більше, ніж у нинішньому. А в 2024 році на це пішло 40 мільярдів шекелів. У найближче десятиліття ці цифри зростуть ще на десятки мільярдів шекелів.
Держава буде змушена шукати нові джерела коштів. Таким джерелом може бути, наприклад, різке скорочення державних витрат або збільшення податків. Мова може йти як про збільшення прямих податків – наприклад, підвищення ПДВ або оновлення ставок прибуткового податку – так і про зростання непрямих податків. Наприклад – про скорочення податкових пільг щодо пенсійних накопичень.
У будь-якому випадку і за будь-якого розкладу пересічний ізраїльтянин стане біднішим. У держбюджеті залишиться менше коштів на потреби громадян. Це означає «менше класних кімнат у школах, заморожування допомог для пенсіонерів та інвалідів, довгі черги до лікарів, а також підвищення податків для середнього класу», пояснює Володимир Беляк.
Що буде з інвестиціями?
Звісно, зниження кредитного рейтингу країни відлякує також приватних інвесторів, які обмірковують можливість вкласти свої кошти в ізраїльські компанії. Перше півріччя 2024 року, незважаючи на війну, було дуже успішним з точки зору інвестицій в ізраїльський хайтек. Згідно зі звітом Startup Nation Central, їх обсяг зріс у першому півріччі на 31% порівняно з другим півріччям 2023 року і досяг 5,1 млрд доларів. Особливо успішним був другий квартал поточного року: ізраїльські компанії залучили 3,3 мільярда доларів, близько половини вкладень припало на сферу кібербезпеки. Але різке зниження кредитного рейтингу країни, відразу на дві позиції – це тривожний сигнал, і інвестори не зможуть його проігнорувати.
При цьому ізраїльська галузь високих технологій якраз дуже залежна від іноземних інвестицій. У липні поточного року про це попереджали укладачі щорічного звіту Національної ради з досліджень і розробок у цивільній сфері (NCRD).
Вони відзначали, що в Ізраїлі частка дослідницьких бюджетів, що фінансуються іноземними організаціями, значно вища, ніж в інших країнах. Така ситуація загрожує кризою у разі відтоку іноземних інвестицій з Ізраїлю.
Як це вплине на інфляцію?
Зниження рейтингу сприяє інфляції. Крім того, підвищення ПДВ (у випадку, якщо він буде підвищений) впливає на ціни безпосередньо – компанії перекладають його на кінцевого споживача.
Вищі податкові платежі можуть змусити бізнеси почати скорочувати робочу силу. І, нарешті, зарубіжні банки та компанії менш схильні встановлювати широкі торговельні відносини з країнами, чий кредитний рейтинг викликає побоювання. Це може призвести до скорочення торговельних відносин. Що, у свою чергу, може створити дефіцит певних товарів або сировини. А це теж призведе до підвищення цін.
У свою чергу, інфляція не дозволить Банку Ізраїлю знизити ключову облікову ставку і навіть може змусити ще раз підняти її.
Підвищення ключової облікової ставки – це важливий інструмент для боротьби з інфляцією. Але з її підвищенням зростатимуть і платежі за іпотечними кредитами (тому що значна частина іпотечних позик прив’язана до показника «прайм», який заснований на ключовій обліковій ставці).
Так зниження рейтингу, хоч воно і не впливає на іпотечні кредити безпосередньо, може призвести до їх подорожчання. Це ж стосується і всіх інших видів кредитів.
Чи не постраждають пенсії?
Швидше за все, постраждають. Адже найбільшим компонентом пенсійних накопичень ізраїльського населення є облігації.
Пенсійні фонди вкладають відрахування своїх клієнтів у різні цінні папери (акції, облігації тощо) – і таким чином отримують дохід. І цільові державні облігації, що випускаються для продажу всередині країни, якраз вважалися «надійною», низькоризиковою частиною інвестицій, на відміну від акцій. Пенсійні фонди вкладалися в них для страхування ризиків.
На даний момент у державних облігаціях зберігається чимала частина пенсійних накопичень ізраїльтян. Зниження кредитного рейтингу неминуче викличе підвищення прибутковості облігацій. І це – погані новини для їх власників, як би не парадоксально звучало це твердження для пересічного громадянина.
Прибутковість облігації – це, по суті, «премія за ризик». Існує зворотний зв’язок між прибутковістю і вартістю облігацій. Чим вища прибутковість – тим нижча вартість облігації. І навпаки, чим дорожче коштує облігація, тим менша її прибутковість.
На практиці підвищення прибутковості облігації на 1% зазвичай забирає близько 10% від її вартості.
Може виникнути питання: яке значення все це має, якщо до закінчення терміну облігації, будь це 4 роки чи 10, держава все одно зобов’язується викупити її за номіналом? Але що стосується пенсійних фондів, у поточний момент оцінюється вся прибутковість їхнього інвестиційного портфеля, скажімо, за місяць. І якщо облігації в цьому портфелі раптом подешевшали на 10%, це знижує прибутковість усього портфеля.
Клієнти, побачивши низькі, а то й від’ємні цифри прибутковості, починають забирати свої заощадження або переводити їх в інші пенсійні фонди. А це означає, що фонду доводиться «обналічувати» їхні заощадження. Тобто – продавати свої цінні папери, в тому числі й облігації за їх поточною вартістю. Все це призводить до збитків пенсійних фондів.
Треба зазначити, що в останні місяці прибутковість ізраїльських облігацій, що торгуються за кордоном, зростала швидше, ніж у тих, що торгуються всередині країни. Мабуть, іноземні інвестори розглядають ізраїльський ринок безпристрасно – на відміну від ізраїльських фінансових інститутів. Але тепер і ізраїльські пенсійні та інші фонди більше не зможуть ігнорувати ризик. Це відіб’ється на ринку облігацій у вигляді подальшого збільшення прибутковості, що призведе до втрат капіталу у пенсійних фондів. І чим довший термін погашення облігацій, якими вони володіють, тим більший збиток.
Як зниження рейтингу вплине на курс долара?
Очікується, що зниження рейтингу опосередковано вплине на курс шекеля до долара. Але його ефект важко оцінити кількісно. На торгівлю шекель-долар безпосередньо в основному впливають відмінності у процентних ставках між США та Ізраїлем (тому доларові облігації, що торгуються за кордоном, вже відображають зниження рейтингу) та ситуація з безпекою в Ізраїлі.
Як зниження рейтингу вплине на фонди грошового ринку («кранот каспіет»)?
Фонди грошового ринку – це вид пайових інвестиційних фондів, які вкладають кошти своїх пайовиків у короткострокові активи з високою ліквідністю.
Очікується, що зниження рейтингу не матиме на них істотного впливу. На цінні папери, з якими вони працюють, впливає процентна ставка Банку Ізраїлю, а не коливання на ринку облігацій. У світлі ситуації, схоже, що керуючий Банку Ізраїлю Амір Ярон не поспішатиме знижувати процентну ставку. Тож ніякої шкоди цим фондам не очікується.
На основі матеріалу TheMarker
Автор: Дар’я Гершберг
Фото: Олів’є Фітуссі
