Ці євреї вважають Державу Ізраїль перешкодою для миру з арабами
Через три дні після нападу ХАМАСу, коли понад 1400 людей загинули або стали заручниками в Газі, в соціальній мережі X з’явилася цитата рабина Йоеля Екштейна: «Сьогодні на пропалестинській демонстрації в Нью-Йорку євреї-антисіоністи закликали до мирного припинення ізраїльської окупації, яка почалася 1948 року і з тих пір продовжує страждання арабів та євреїв. Існування держави Ізраїль є головною перешкодою на шляху до миру». Повідомлення багаторазово ретвітнули, в основному пропалестинські акаунти.
Здавалося б, це перегукується з ідеями вкрай лівих груп на кшталт «Єврейського голосу за мир» та IfNotNow – вони публікували подібне після 7 жовтня. І якщо не читати далі, то можна припустити, що Екштейн і група, яку він репрезентує, приєдналися до цих світських організацій, які засуджують «поневолення Ізраїлем палестинського народу».
Але десятки чоловіків на фотографіях у традиційному для «харедім» одязі, чорних капелюхах, з бородами та пейсами – не типові прихильники «#ceasfirenow» (хештег «припиніть вогонь зараз»). Вони належать до невеликої, але активної іудейської секти, відомої як «Нетурей карта», і вже кілька десятиліть беруть участь в антиізраїльських акціях. Під час війни у Газі вони посилили свої протести по всьому світу разом з традиційними пропалестинськими активістами.
Вони помітні, і їхня участь у цих мітингах подається як свідчення: ось навіть релігійні євреї проти ізраїльської окупації. Хоча, якщо уважніше розглянути основні наративи цієї групи, з’ясовується, що все не так просто.
Що стоїть за лютою ненавистю цієї організації до Ізраїлю? І наскільки інші активісти, солідарні з Газою, розуміють ідеологію “Нетурей карта”?
Раннє антисіоністське коріння
Назва «Нетурей карта» походить від арамейської фрази з Єрусалимського Талмуду, що означає «вартові міста». Організація заснована у 1938 році рабинами Амрамом Блау та Аароном Каценеленбогеном. Як і аналогічні ультраортодоксальні рухи на той час, група жорстко виступала проти сіонізму, вважаючи, що єврейський народ вигнано з біблійної Землі Ізраїлю через гріхи світських євреїв, тому до приходу Месії відновлювати там єврейське правління заборонено.
Антисіоністське коріння «Нетурей карта» простежується аж до Старого Ішува та релігійних єврейських громад в Османській Палестині, переважно – в Єрусалимі, Цфаті, Хевроні та Тверії. Ці громади відкидали світську орієнтацію політичних сіоністів, які тільки з’явилися, вважаючи їх загрозою своєму релігійному способу життя і мирним стосункам з арабськими сусідами.
У 1921 році найбільш побожні ашкенази Старого Ішува об’єдналися в Єрусалимську раду ультраортодоксів, також відому як «Еда Харедіт». Члени ради рішуче виступили проти нового Головного рабинату – його створення британцями вони сприйняли як капітуляцію перед націоналістичними устремліннями світських сіоністів. І сьогодні «Еда Харедіт» залишається парасольковою групою, яка представляє найбільш консервативні елементи ультраортодоксальної спільноти, включаючи всесвітній рух «Агудат Ісраель», де Блау був активним учасником єрусалимського відділення.
“Агудат Ісраель” виступав проти створення сучасної єврейської держави, аж до того, що відмовляв своїх європейських членів від переїзду в Палестину. У 1930-х роках, коли антисемітизм поширився по всій Європі, група пом’якшила підхід до сіоністського руху і навіть брала участь у деяких його ініціативах. Блау залишився супротивником компромісів, сподіваючись вплинути на політику руху зсередини. Але зрештою поблажливість «Агудат Ісраель» здалася йому надмірною. Тому в 1937 він і Каценеленбоген залишили її і заснували «Нетурей карта».
Після створення Держави Ізраїль у 1948 році «Нетурей карта» наполегливо відмовлялася визнавати новий ізраїльський уряд, включаючи місцеві муніципалітети. Тоді ж «Нетурей карта» почала практикувати публічні протести, які часто переростали в насильницькі акції. На їхню думку, Єрусалим ставав надто світським. Вони протестували проти порушення суботи в ультраортодоксальних кварталах, проти відкриття спільного для чоловіків та жінок громадського басейну, проти створення дошкільних закладів без поділу хлопчиків та дівчаток.
Після перемоги Ізраїлю у Шестиденній війні та неоднозначних результатів Війни Судного дня «Нетурей карта» почала приділяти особливу увагу налагодженню дружніх зв’язків в арабському світі. У 1969 році члени групи спалювали ізраїльські прапори в центрі Єрусалиму, а кілька американських її членів протестували проти Ізраїлю біля будівлі ООН у Нью-Йорку. Через рік акція протесту в ООН пройшла спільно з неймовірним союзником – Організацією визволення Палестини (ОВП).
Ворог мого ворога – мій друг
У 1980-ті роки, коли лідер ОВП Ясір Арафат почав декларувати відмову від насильства та терору на користь переговорів про створення палестинської держави, лідер «Нетурей карта» рабин Моше Хірш потоваришував з тим, кого багато ізраїльтян, як і раніше, вважали ворогом номер один, і навіть отримав символічну посаду в кабінеті Арафата: міністр у справах євреїв. The New York Times зазначала, що на момент смерті Арафата 2004 року щомісячна зарплата Хірша становила 30 тисяч доларів.
Хірш та інші лідери «Нетурей карта» розуміли, що фото рукостискання ультраортодоксального єврея і одягненого в куфію Арафата не тільки підніме послання їхньої групи в заголовки світових ЗМІ, а й заявить, що євреї можуть спокійно жити під владою палестинців, зводячи нанівець суверенну державу.
Налагодження зв’язків «Нетурей карта» із запеклими противниками Ізраїлю не обмежилося Арафатом і тривало десятиліттями. Лідери групи з 2005 по 2013 рік неодноразово їздили до Ірану, зустрічалися з президентом Махмудом Ахмадінежадом.
У 2006 році вони брали участь у Міжнародній конференції з перегляду глобального бачення Голокосту в Тегерані, відомої як «іранське свято заперечення Катастрофи».
Там виступили голова Ку-клукс-клану Девід Дюк та заперечник Голокосту Роберт Форіссон. Ахмадінежад і сам любив називати Голокост «міфом» і «брехнею», закликаючи при цьому до «знищення сіоністського режиму» і поширюючи твердження про всесвітню єврейську змову. Тоді як «Нетурей карта» вважає Катастрофу «покаранням від Бога» за гріхи єврейського народу, і пророкуючи, що подальша непокора призведе до «наступного Голокосту».
Лідери «Нетурей карта» зустрілися в Газі з лідером ХАМАСу Ісмаїлом Ханією через два роки після захоплення ХАМАСом повного контролю над сектором, а в 2018 році вирушили до Лівану, де зробили подарунок голові «Хізбалли» Хасану Насраллі. Торік у січні вони відвідали Дженін, щоб зустрітися з високопоставленими представниками палестинського «Ісламського джихаду». Під час поїздки один із членів делегації заявив: «Ми, палестинські євреї, хочемо жити під палестинським прапором, а не під ізраїльським, в одній країні – палестинській державі». Цих членів «Нетурей карта» заарештували після повернення до Ізраїлю.
«Нетурей карта» сьогодні
За існуючими оцінками, група налічує не більше тисячі людей у Єрусалимі, Лондоні та Брукліні. Найбільше членів “Нетурей карта” живе в Ізраїлі.
Наявність запеклої антиізраїльської організації з центром в Ізраїлі видається нелогічною. «Це сутність проблеми, – каже Мотті Інбарі, професор єврейських досліджень в Університеті Північної Кароліни у Пемброку. – Члени організації, які мешкають в Ізраїлі, не можуть повністю відокремитися від держави. Їм потрібна вода та електрика. Вони можуть заявляти публічно, що не визнають державу, але в деяких питаннях це доводиться робити. Багато хто їздить за кордон для антиізраїльської пропаганди – для цього їм потрібен паспорт».
Після 7 жовтня та наступної війни у Газі ця пропагандистська робота триває. Якщо у великому місті проходить пропалестинська демонстрація, «Нетурей карта» майже напевно буде там, часто з куфіями, накинутими на хасидські лапсердаки, з плакатами «Юдаїзм засуджує Ізраїль та його злодіяння» або «Зупиніть різанину і переслідування в Газі».
На плакатах вказана адреса дуже примітивного сайту «Нетурей карта», хоча її обліковий запис у мережі X помітно більш витончений. Однак ключовий основний принцип групи, як не дивно, відсутній в її інтернет-повідомленнях: гаряча віра в те, що Месія приведе до встановлення єврейської теократії, яка керуватиме Землею Ізраїлю.
У цьому месіанському баченні є воскресіння мертвих, збирання єврейських вигнанців з чотирьох кінців землі і, звісно, повне повернення до законів Тори.
В ексклюзивній концепції монархічної єврейської теократії немає місця суверенній Палестині. Чи не намагається «Нетурей карта» цими невідповідностями приховати справжній порядок денний?
«Я б не назвав це секретом, – каже Інбарі. – Вони ніколи не заперечують віри в право євреїв повернутися до Землі Ізраїлю, як тільки Бог дозволить їм це зробити. Швидше вони говорять двома різними мовами – у всіх сенсах. Вони мають певний спосіб спілкування з власними членами, і вони зацікавлені у вербуванні. Не забувайте, що ультраортодоксальним євреям закритий доступ в Інтернет. Все, опубліковане у соціальних мережах, призначене для широкого загалу».
В останні місяці заяви «Нетурей карта» стали точніше відповідати очікуванням радикальних єврейських прихильників Палестини. «Саме це дозволило їм отримати таке широке визнання у пропалестинському русі», – каже Інбарі.
Тактика групи працює. «Нетурей карта» вітають на пропалестинських акціях, фотографії її членів серед моря палестинських прапорів широко розповсюджують у соціальних мережах під заголовками «Співіснування можливе» та «Євреї за Палестину».
«Насправді це взаємовигідні стосунки. “Нетурей карта” отримала велику платформу, щоб транслювати меседж, що сіонізм не дорівнює юдаїзму, – говорить Інбарі. – У липні 2010 року, протестуючи проти виступу прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаніягу у Нью-Йорку, члени «Нетурей карта» скандували: «Нетаніягу – не єврей!». А пропалестинські групи можуть використовувати їх як доказ підтримки пропалестинської справи не лише світськими, а й релігійними євреями. Про систему переконань цієї групи або про її підбурювальні дії в минулому не так багато інформації. У ЗМІ їх часто називають просто «єврейськими рабинами» без додаткових пояснень».
Інбарі не виключає, що прихильники палестинців, особливо лідери, знають про месіанські устремління «Нетурей карта»: «Я думаю, що вони кажуть собі: це не проблема, поки ми маємо їхню підтримку. Ми будемо турбуватися про Месію, коли він прийде».
Джерело: Рахель Фінк, “ХаАрец”
Фото: AP Photo/Emrah Gurel
