
Це велике досягнення для економіки – і виключно завдяки війні
Передбачається, що довга, важка та дорога війна погіршує економічну ситуацію, призводить до закриття підприємств і збільшення безробіття. У війні, що спалахнула 7 жовтня 2023 року, цього немає.
Війна дала досить позитивний і несподіваний результат на ринку праці: рівень безробіття впав до історичного мінімуму. За даними ЦСБ, частка безробітних у складі робочої сили знизилася до 2,6% у грудні 2024 року порівняно з 2,7% місяцем раніше, а рівень участі у складі робочої сили зріс до 62,8% у грудні порівняно з 62,7% у листопаді.
Ізраїльський ринок праці показав високу стійкість протягом останніх кількох років, які були сповнені криз — від епідемії коронавірусу до нинішньої тривалої війни.
Деяка інфляція замість рецесії
Це, безсумнівно, сильна сторона ізраїльської економіки. Частково це пов’язано з економічною політикою уряду щодо розширення бюджету та фінансовими рішеннями в банківській системі, очолюваній Банком Ізраїлю. Вони дозволяють підприємствам пережити важкі часи, не звільняючи працівників і не знижуючи активність.
Така політика була прийнята всіма розвиненими економіками після глобальної кризи 2008 року. Вона базується на вливанні державних грошей у підприємства та приватних осіб, щоб допомогти їм пережити кризу. Держава знає, що ці гроші швидко повернуться в економіку, а також запобігнуть закриттю підприємств. Ця політика, звісно, має побічний ефект у вигляді інфляції, як ми бачили після пандемії коронавірусу. Але провідна економічна концепція останніх двох десятиліть полягає в тому, що краще мати справу з інфляцією, яка трохи вийшла з-під контролю, аніж з рецесією, яка призводить до закриття підприємств і може тривати багато років.
Низький рівень безробіття пов’язаний і з іншими аспектами війни. Три фактори особливо вплинули на ринок праці під час війни: припинення працевлаштування палестинців, що призвело до нестачі робочої сили; велика кількість працівників, призваних на резервістську службу; і як мінімум у першу частину війни — ще й від’їзд іноземних працівників після подій 7 жовтня.
Нестача іноземних і палестинських працівників особливо вплинула на будівельну галузь, яка фактично залежить від них при виконанні деяких робіт на будівництвах (мокрі роботи). Але це призвело до цікавого повороту – збільшення зайнятості на будівництвах ізраїльтян.
Навіть якщо будівельна галузь асоціюється з іноземними та палестинськими працівниками, більшість її працівників — ізраїльтяни (багато з них — араби).
За даними Асоціації підрядників, з початку війни кількість ізраїльських робітників у будівельній галузі збільшилася на 20 тисяч. З іншого боку, напередодні війни в промисловості було зайнято 72 тисячі палестинців, а зараз їх число дорівнює нулю.
Кількість іноземних працівників у будівельній галузі напередодні війни становила близько 28 тисяч, а з початком війни вона зменшилася, але під час війни почали прибувати іноземні працівники, і наприкінці 2024 року їх кількість сягає 50 тисяч осіб.
З єшив на будівельні риштування
Особливо хорошою новиною є те, що серед інших ізраїльтян, у будівельну галузь пішли працювати ультраортодокси.
Асоціація підрядників підготувала близько 2000 ультраортодоксальних робітників для роботи в будівельній галузі й отримала для цієї мети державну допомогу. На даний момент з них набрано близько 1000 робітників. Президент асоціації Рауль Сарго заявив, що ці працівники прийшли не з ринку праці, а з єшив.
За його словами, робота в будівельній сфері дуже підходить ультраортодоксальним чоловікам. Це закриті підприємства, де працюють тільки чоловіки, зарплата висока (близько 12 тисяч шекелів для працівника без профільної освіти), а години роботи підходять для їхнього способу життя.
Є ще один негативний показник, пов’язаний з війною, який також може вплинути на зниження безробіття – стрибок кількості ізраїльтян, які покинули країну.
За даними ЦСБ, у 2024 році Ізраїль покинули близько 83 тисяч ізраїльтян порівняно з близько 24 тисячами, що повернулися жити в Ізраїль. Це чиста негативна міграція в розмірі близько 59 тисяч осіб, з яких близько 81% — у віці до 49 років — сім’ї людей працездатного віку. Можливо, вони звільнили робочі місця для інших ізраїльтян, коли поїхали, що сприяло зниженню рівня безробіття.
Загалом війна створила “перешкоди” в даних. Не виключено, що для розуміння її довгострокових наслідків на ринку праці потрібен тривалий період затишшя, протягом якого постраждалі галузі повернуться до повноцінної роботи, а держава припинить їх стимулювати вливаннями.
Гроші залишаються в Ізраїлі
Ще однією негативною подією, яка, ймовірно, також вплинула на економічні дані, є зменшення кількості ізраїльтян, що виїжджають за кордон минулого року.
Це зниження сталося через скорочення польотів, подорожчання квитків, а також через “військові фактори” — наприклад, служба в резерві або страх застрягти за кордоном через ескалацію військових дій. Це призвело до збільшення приватного споживання всередині країни. Значна частина грошей, які держава влила в евакуйованих, постраждалих та резервістів, — була витрачена в Ізраїлі, а не за кордоном.
Така природа цієї війни: вона викликає безліч негативних економічних явищ, але деякі з них компенсуються позитивними побічними ефектами. Наприклад, такими як величезна кількість замовлень в оборонній промисловості, зростання приватного споживання та покращення важливого макроекономічного показника — зниження рівня безробіття до мінімуму.
Однак очікуваний стрибок оборонного бюджету в найближче десятиліття та відсоткових виплат по державному боргу змусять нинішній уряд і тих, хто прийде після нього, ініціювати кроки, які покращать показники економіки, навіть не вдаючись до послуг довгої та дорогої війни.
Автор: Самі Перец
Джерело: TheMarker
Фото: Хадас Паруш