Це не можна тлумачити інакше: кров Заміра пролита
Начальник Генштабу Еяль Замір — під вогнем. Його кров пролита. Після того, як Сара Нетаньягу минулого тижня розповіла, що взагалі не хотіла його на посаді начальника Генштабу, бо «побоювалася, що він не витримає тиску з боку ЗМІ», а Яїр Нетаньягу заявив про «спробу перевороту» та про те, що «Кац наполіг на його призначенні», вчора до цього хору приєднався найближчий із найближчих — Яаков Бардуго, який в ефірі 14-го каналу сказав, що очікує від начальника Генштабу відставки.
Саме на цьому тлі слід розглядати нічне зіткнення міністра оборони Ісраеля Каца з начальником Генштабу Заміром щодо призначень у ЦАХАЛі — ще один крок, спрямований на послаблення позицій начальника Генштабу.
І перш за все — подібне вже траплялося. Мушу відкрити карти: я був прессекретарем міністра оборони Єхуда Барака під час справи Харапаза та великого конфлікту тоді між Бараком і начальником Генштабу Габі Ашкеназі. Боротьба між кабінетами та протистояння міністра оборони Барака з начальником Генштабу Ашкеназі, що тривала роками, була набагато агресивнішою, ніж нинішня нічна суперечка між Кацем і Заміром. Значно бурхливішою. Однак нинішнє протистояння — історія іншого роду.
Замір обійняв посаду в березні цього року. Він був своєрідним кандидатом консенсусу. Двічі розглядався на пост начальника Генштабу, займав посаду гендиректора Міноборони, генерал із солідним послужним списком. З’ясувалося, що Сара Нетаньягу його не хотіла. Не особливо у захваті був і Яїр Нетаньягу.
Сара Нетаньягу хотіла генерала Давида Зіні. У майбутньому ще розкажуть про ту закулісну боротьбу і тиск, який тоді чинили на міністра Каца, щоб призначити Зіні. Кац розумів, що таке призначення в розпал війни, коли армія у кризі та веде бойові дії на кількох фронтах, викличе величезний скандал. Він також побоювався, що призначення Зіні завдасть йому серйозної особистої шкоди.
У підсумку було обрано Заміра, і на церемонії призначення в березні на базі «Кірія» в Тель-Авіві Нетаньягу співав йому дифірамби. «Той, хто вступає на посаду начальника Генштабу, Еяль Замір, ми знайомі багато років. Двічі я рекомендував тебе на пост начальника Генштабу, і втретє “прийшов час Заміра”», — поетично висловився він.
Але тріщини з’явилися досить швидко. Ізраїль загруз у Газі — значною мірою через Нетаньягу, який завів ЦАХАЛ і країну у безвихідь багато в чому з політичних міркувань, що втрутилися в хід війни.
Минув рік і десять місяців — ХАМАС не розгромлений, заручники не повернуті, Ізраїль дозволяє ввозити в сектор величезні обсяги гуманітарної допомоги, існує навіть неофіційне перемир’я. ХАМАС у відповідь не дав нічого.
Додайте до цього дипломатичне цунамі проти Ізраїлю, яке накриває світ: демонстрації, протести, санкції, країна за країною оголошують, що визнають палестинську державу на відкритті Генасамблеї ООН у вересні. І все це — через рік і десять місяців після страшної різанини, коли в Ізраїлю була міжнародна легітимність робити в Газі практично все.
До цього призвів Нетаньягу, але потрібен винний. Після того, як було звільнено попереднього міністра оборони Йоава Галанта, відсторонено колишнього начальника Генштабу Герці Халеві, пішов голова ШАБАКа Ронен Бар, а також глава військової розвідки Халіва та колишній командувач Південного округу Фінкельман, винного треба шукати. Вже немає ні Бені Ганца, ні Гаді Айзенкота, на яких можна було б покласти відповідальність за те, що ХАМАС не знищено, а заручники не повернулися.
І винний знайдений — начальник Генштабу Замір, усього п’ять місяців на посаді.
Міністр фінансів Смотрич уже накинувся на нього на засіданні кабінету, заявивши, що сумує за колишнім начальником Генштабу Халеві. Ітамар Бен-Гвір зажадав рішучих дій і поскаржився, що армія недисциплінована, на відміну від поліції, а Нетаньягу не перестає критикувати та бурчати на роботу армії.
Замір, не дурень, відповів — і ще як відповів. Він поставив перед Нетаньягу та міністрами дзеркало, показав, що станеться, якщо й коли ЦАХАЛ захопить місто Газа, попередив про серйозні ускладнення, загрозу для заручників, небезпеку для солдатів, поскаржився на втому армії та нестачу особового складу. «Я не дозволю нікому затягнути Ізраїль у стратегічну пастку», — попередив він.
Нетаньягу це не сподобалося. Дуже не сподобалося. Він у гніві зажадав представити план кабінету.
Гнів Нетаньягу щодо начальника Генштабу Заміра побачили й почули всі. Його кров пролита.
Автор: Барак Сарі
Джерело: Walla
Фото: Наама Грінбаум
