Це ефективна зброя Насрали, і Ізраїль теж має її використовувати
У промові, яку він сказав у вівторок, 6 серпня, Насралла мав рацію: справді, нинішня війна — це війна на психологічне виснаження. Лідер «Хізбалли» мав рацію, коли сказав, що напружене очікування реакції Ірану та його проксі-сил завдає моральної шкоди ізраїльтянам.
Але водночас з інформаційно-психологічною війною проти ізраїльського суспільства, війною за свідомість, яка триває вже багато місяців (і загострилася після ліквідації начальника генштабу «Хізбалли» Фуада Шукра), аналогічна війна ведеться і проти ліванського суспільства.
Вочевидь, Ізраїль це розуміє, можливо, з запізненням. Винищувачі ВПС, які трьома хвилями подолали звуковий бар’єр, пролітаючи над Бейрутом під час виступу Насралли, викликали паніку серед мешканців ліванської столиці. Ті почали намагатися знайти притулок за словами очевидців, які розмовляли з інформаційним агентством Reuters. Це саме та психологічна війна, яка потрібна.
Ізраїльські літаки та промова Насралли змагалися за увагу ліванської громадськості, наляканої думкою про війну. Багато ліванців біжать за кордон через аеропорт у Бейруті, інші виступають у соціальних мережах проти Насралли, а журналісти стоять перед камерами та висловлюють незгоду з війною.
Їм зрозуміло, що не Ізраїль відкрив фронт на півночі, що той, хто це зробив, підкорився вказівці покровителя Тегерану, який знаходиться в тисячах кілометрів від південного Лівану. Їм ясно, що «Хізбалла» взагалі діє задля порятунку ХАМАСу, який знаходиться за 300 кілометрів від ліванської столиці, під пропагандистським кліше «захист палестинської держави», принісши в жертву Ліван та її громадян.
Крім того, Насралла у своїй промові згадав про зловісні плани «сіоністського утворення» контролювати регіон, про небезпеку для мечеті «Аль-Акса» (не вперше). Використовувати цю мечеть як привід почали ще муфтій Хадж Амін Аль-Хусейні та Арафат, тільки нагадаємо, це палестинці-суніти, а не шиїти. І, зрозуміло, він говорив про необхідність завадити Ізраїлю усунути з порядку денного палестинське питання. Все це тільки для того, щоб пояснити народу в Лівані, чому, по суті, «Хізбалла» бере участь у війні між Ізраїлем та ХАМАСом.
Вчиняючи так, Насралла показує й Ізраїлю приклад кампанії, в яку необхідно вкладати сили. Це роз’яснювальна кампанія для ліванського народу, який опинився в складній економічній ситуації, в умовах релігійної поляризації, і в заручниках шиїтсько-іранської терористичної організації, яка захопила країну і позбавила державу здатності функціонувати.
Ізраїль повинен у рамках багатоетапної психологічної війни скористатися тривогою ліванського народу за своє політичне, економічне та особисте виживання, продовжити сигнали у вигляді звукових ударів у повітрі над Бейрутом, а ще адресувати чіткі послання ліванському народу арабською мовою, у соціальних мережах, на телебаченні та в пресі.
Потрібно показати ліванцям, що Хізбалла втягує їх у чужу війну, в якій вони стануть головними жертвами. Ізраїль має нагадати друзям у Лівані, що за вбивство 12 дітей у Мадждал-Шамсі відповідає «Хізбалла».
Схоже, що після вбивства Ханії в Тегерані Іран намагається перекласти тяжкість реакції на «Хізбаллу», яка також прагне помститися за вбивство голови генштабу. Тегеран залишається відданим якимось діям, помірного та обмеженого характеру, ймовірно, з військових цілей, але залишає сцену «Хізбаллі» для іншої частини атаки у відповідь. Аналогічний крок зробила Зейнаб Сулеймані після вбивства її батька Касема Сулеймані у січні 2020 року, коли вона передала відповідальність за помсту Насраллі.
Таким чином, значення психологічної війни у самому Лівані багаторазово зростає. Виснажливий стан очікування, в якому знаходиться Ізраїль, подібний до днів очікування перед Шестиденною війною, повинен призвести до запобіжного нападу на «Хізбаллу», який доведе терористичній організації, що ізраїльський тил потужний і готовий вступити у війну, щоб безпечно повернути жителів півночі у свої будинки, навіть дорогою ціною.
За це має заплатити держава Ліван. Потрібно атакувати об’єкти, удари по яких завдадуть економічних збитків громадянам, з метою спонукати жителів Лівану вийти на вулиці проти організації, яка відповідає за сумний стан їхньої країни. Ці демонстрації, можливо, не змусять «Хізбаллу» припинити обстріл Ізраїлю, але вони потурбують її на іншому фронті: від неї потрібно буде приділити увагу і дати пояснення «прихильності» Лівану до війни в ім’я «палестинського питання».
Цілком можливо, що офіційна заява Ізраїлю про прагнення до припинення вогню заради повернення викрадених, окрім національної та моральної важливості їх повернення, зірве очікувану відповідь «Хізбалли» і, можливо, дозволить їй «спуститися з дерева». Вона зможе присвоїти собі заслуги і заявити, що саме її психологічна війна змусила Ізраїль зробити це. Або іншими словами: Win-Win (виграш обох сторін) у психологічній війні.
Автор: віце-президент Єрусалимського центру з громадських та державних питань, експерт з переговорів та колишній високопоставлений співробітник силових структур Авірам Белайш
Джерело: Walla
Фото: Гіль Еліягу
