Третя Ліванська війна: якою вона буде для ізраїльтян?

Третя Ліванська війна: якою вона буде для ізраїльтян?

За останній місяць «Хізбалла» різко збільшила частоту, смертоносність та дальність своїх атак на Ізраїль. 5 червня через удар дрона-камікадзе по друзському селу Хурфейш загинув ізраїльський солдат-резервіст, десять людей отримали поранення.

За всіма ознаками, Ізраїль та «Хізбалла» наближаються до повномасштабної війни. Про це пишуть у своїй статті два аналітики американського Фонду захисту демократій — Девід Дауд та Ахмад Шараві.

США намагаються всіма силами запобігти повномасштабної війни. З одного боку, вони тиснуть на ХАМАС, намагаючись змусити його укласти угоду з Ізраїлем, що включає звільнення заручників та припинення війни. З іншого боку – вони тиснуть на «Хізбаллу» та ліванський уряд, намагаючись змусити їх виконати резолюцію Радбезу ООН 1701 року.

(Резолюція закликає відведення бойовиків «Хізбалли» на північ, за річку Літані, розміщення біля ізраїльського кордону сил регулярної ліванської армії, а також роззброєння всіх збройних угруповань у Лівані).

Але ці пропозиції не торкаються суті конфлікту Ізраїлю та «Хізбалли», пишуть Дауд і Шараві. Тому вони навряд чи зможуть запобігти війні. Третя ліванська – це питання не «коли», а «якщо», вважають аналітики.

Ворожість «Хізбалли» до Ізраїлю ні умовна, ні ситуативна. Шиїтське угруповання не влаштовує саме існування Ізраїлю, зазначають експерти. Причини – релігійні. «Хізбалла» не приймає той факт, що єврейська держава була побудована на священній, на її думку, землі, що належала арабам і вкрадена у них.

«Хізбалла», як неодноразово заявляв її генсек Хасан Насралла, прагне завдати Ізраїлю «смертельного удару» — після довгої війни на виснаження.

«В останні вісім місяців «Хізбалла» – не просто загрозливий чинник на лівано-ізраїльському кордоні. Вона активно жадає крові та вбила цей страх у голови жителям півночі Ізраїлю», — пишуть аналітики.

Для ізраїльтян війна є одним із очевидних рішень для цієї загрози, зазначають Дауд і Шараві.

Що пропонує світова спільнота?

Міжнародна спільнота, зокрема Франція та США, запропонувала кілька мирних альтернатив.

Пропозиція Парижа: бойовики «Хізбалли» мають відступити на десять кілометрів на північ від «блакитної лінії» — фактичного кордону між Ізраїлем та Ліваном. Після цього на прикордонній території мають бути розгорнуті сили ліванської армії. Потім протягом 10 днів Ліван та Ізраїль почнуть переговори щодо врегулювання прикордонних суперечок, що залишилися, — за винятком спірного району ферм Шебаа, оскільки сирійські інтереси в цьому районі ускладнюють його статус.

Пропозиція США, навпаки, націлена на те, щоб заморозити ситуацію. Воно не вимагає від «Хізбалли» відведення всіх сил «Радвана» від кордону — лише зобов’язання не відправляти бійців, які вже виведені під час поточних бойових дій, назад на прикордонні позиції, де вони перебували до 7 жовтня.

План американського посланника Амоса Хохштейна також передбачає виконання тієї самої резолюції 1701 — розгортання 10-12 тисяч ліванських військ на південь від річки Літані та врегулювання всіх невирішених прикордонних суперечок між Ізраїлем і Ліваном — включаючи можливі поступки Бейруту. Крім того, західні країни наддадуть Лівану економічні пільги.

Чому це (швидше за все) не спрацює?

Теоретично ці пропозиції були б ідеальними рішеннями. Але практично резолюція 1701 року нездійсненна, пишуть Дауд і Шараві.

Причина проста. Всі ці плани залежать від дій Лівану. А його уряд не може мирно виконати ці умови.

Рішення у Лівані приймаються з урахуванням консенсусу партій, які мають основні релігійні громади. «Хізбалла» представляє значну частину ліванських шиїтів. Це, можливо, найбільша релігійна громада країни. Угруповання отримало від них 356 тисяч голосів на парламентських виборах 2022 року. А за даними на початок 2024 року «Хізбаллу» підтримували до 93% шиїтів у країні.

«Хізбалла» — могутня організація, і вона ніколи не погодиться на передислокацію на північ від Литані і, тим більше, на роззброєння, відзначають Дауд і Шараві.

«Хізбалла» не можна також і насильно перемістити чи роззброїти — без ризику розпочати в Лівані громадянську війну. А її угруповання легко виграє завдяки перевазі в озброєнні та підготовці.

На початку цього року міністр закордонних справ Лівану заявив, що країна завжди віддасть перевагу регіональній війні, але з «Хізбаллою» на її боці – громадянській війні проти угруповання, тому що «громадянські війни нескінченні».

І ця сувора реальність, швидше за все, зведе нанівець шанси французьких чи американських пропозицій. Подібні плани не можуть спиратися на уряд Лівану. Тому що він не має ні волі, ні можливостей боротися з «Хізбаллою». І проблему не виправити ні розгортанням ліванських військ на кордоні, ні економічними пільгами для Бейрута.

Будь-які обмеження для «Хізбалли», зокрема й віддалення від ізраїльського кордону, будуть тимчасовими. Угруповання сповнене непримиренного бажання продовжувати боротьбу з Ізраїлем, зазначають аналітики.

Крім того, більша частина її військової інфраструктури розташована в цих прикордонних районах, а більшість її бійців — місцеві жителі. І вони хотітимуть повернутись до своїх населених пунктів.

Ліванська армія не здатна реально протистояти прагненню «Хізбалли» повернутися до кордону, що робить припинення вогню нестійким. Як один із сценаріїв, угруповання може піти на тимчасове дотримання умов, а потім повернутися на кордон з Ізраїлем, коли увага світової спільноти переключиться на щось інше.

Без практичних механізмів, які стримують повернення «Хізбалли» до Південного Лівану, всі ці пропозиції пусті, зазначають Дауд і Шараві.

Проте Ізраїль може погодитися на «неповноцінну угоду». На нього також дедалі сильніше тисне світова спільнота, вимагаючи припинити війну в секторі Гази. Боячись втратити підтримку США, Ізраїль навряд чи погодиться, щоб «війна на виснаження» на півночі переросла у повномасштабний конфлікт.

Але існуючі мирні ініціативи не призведуть до вирішення самої проблеми і навіть не запобігають зростанню загрози з боку «Хізбалли», вважають Дауд і Шараві.

Все це зробить майбутню війну з Ліваном питанням «коли», а не «якщо», роблять висновок експерти.

Не така, як війна у Газі

Ця війна для ізраїльтян виглядатиме зовсім інакше, ніж війна з ХАМАСом у Газі, зазначає журналіст «ХаАрець» Алон Пінкас.

Ракетний потенціал «Хізбалли» набагато більший, ніж у ХАМАСу. З його допомогою угруповання може обстрілювати будь-яку частину Ізраїлю.

За підрахунками дослідницького центру «Альма», який опікується проблемами безпеки на півночі Ізраїлю, в арсеналі «Хізбалли» є:

  • 150 тисяч снарядів для мінометів,
  • 65 тисяч ракет дальністю до 80 кілометрів,
  • 5 тисяч ракет із дальністю 80-200 кілометрів,
  • 5 тисяч ракет із дальністю 200 кілометрів і більше,
  • 2500 дронів-камікадзе;
  • та сотні сучасних ракет, таких як зенітні ракети або крилаті ракети.

ЦАХАЛ має найгірший, «песимістичний» сценарій цієї війни. Він не обов’язково реалізується повною мірою, але це те, до чого Ізраїль має бути готовим. Сценарій було складено на початок восьмимісячної війни у ​​секторі Гази. Але в порівнянні з ним боротьба з ХАМАСом може здатися лише «розминкою».

Сценарій починається із широкої повітряно-наземної атаки Ізраїлю з метою відтіснити «Хізбаллу» за річку Літані, яка знаходиться приблизно за 30 кілометрів на північ від кордону. У відповідь на це «Хізбалла» робить наступні дії:

Масовані ракетні обстріли — до 1000 ракет на день. Вони відбуватимуться протягом кількох днів, спричиняючи масові руйнування і сотні, а можливо, й тисячі жертв. ВПС Ізраїлю, безумовно, завдадуть запобіжні удари по місцях запуску ракет. Незважаючи на це за сценарієм, «Хізбалла» зможе продовжити обстріл.

Удари високоточними ракетами по військових базах , особливо базах ВПС на півночі та в центрі Ізраїлю.

Удари по інфраструктурі: електростанції та підстанції, водопостачання, міжнародний аеропорт «Бен-Гуріон», нафтопереробні заводи та порти. В результаті запаси ракет-перехоплювачів для «Залізного купала» в Ізраїлю можуть закінчитися.

Атаки безпілотників. Сотні дронів-камікадзе будуть націлені на армійські бази, колони постачання, ізраїльські міста та селища.

Кібервійна. Масовані кібератаки можуть вразити енергетичну інфраструктуру Ізраїлю, а також комунікації та інтернет-сервіси.

Периферійна підтримка. Єменські хусити блокують рух суден Червоним морем, а в Іраку та Сирії проіранські ополченці атакують західні об’єкти.

Терор. У рамках бойових дій на Західному березі починається хвиля терору.

Напади на ізраїльські об’єкти там. Ворог б’є по дипломатичних представництвах, підприємствах, туристів.

Ніхто не стверджує, що саме такий сценарій найімовірніший, пише Алон Пінкас. У ньому не враховуються превентивні удари Ізраїлю та досягнення розвідки країни. Вони дозволять виявити та знищити ракетні арсенали «Хізбалли» — і нейтралізувати кібератаки.

Але цей сценарій не можна вважати цілком неможливим. Ситуація погіршиться, якщо в хід бойових дій втрутиться Іран. І тоді втягування у конфлікт США – лише питання часу. Це вивело б конфлікт нового рівня – чого американці всіма силами намагаються уникнути.

Експерти, згадані у статті:  

Девід Дауд — старший науковий співробітник Фонду захисту демократій, де він займається питаннями Ізраїлю, Хізбалли та Лівану.

Ахмад Шараві — аналітик Фонду захисту демократії, займається питаннями Близького Сходу, зокрема Леванту, Іраку, іранського втручання у справи арабських країн, а також зовнішньою політикою США у регіоні.

За матеріалами «ХаАрець» , Н.Б. На фото: пожежа в районі Кацріна, спричинена обстрілом «Хізбалли». Фото: Гіль Еліягу