«Трампівська Рив’єра» в Газі: вправа у лестощах і манії величі
Остання версія проекту Дональда Трампа «Рив’єра Гази», про яку цього тижня повідомила The Washington Post, закономірно викликала обурення у правозахисних колах: у документі вбачають примусове переселення населення, що є порушенням міжнародного права.
Є серйозні підстави для занепокоєння, але, можливо, це навіть не головна причина для тривоги. Якщо сприймати пропозицію буквально, нікого не збираються примушувати виїжджати: жителям Гази пропонуються два варіанти, і жоден із них формально не передбачає застосування сили.
Перший варіант — залишитися й переселитися в «укріплені структури, створені в громадах із системами життєзабезпечення», витрати на які має покрити фонд відновлення сектора. Це радше схоже не на запрошення, а на необхідність, проте виглядає реалістично: інші програми відновлення навряд чи зможуть дати більше. Автори документа виходять із того, що близько ¾ населення оберуть залишитися.
Другий варіант — грошова допомога та субсидії на житло й продукти за умови переїзду до іншої країни до завершення відбудови сектора. Очікується, що близько чверті населення вибере цей шлях і більшість із них не повернеться.
Проблема в тому, що як місця переселення фігурують Лівія, Ефіопія, Південний Судан, Індонезія та Сомаліленд. Окрім Індонезії, більшість із цих напрямків навряд чи виглядатимуть привабливими для мешканців Гази.
Наскільки серйозно Трамп і його прихильники ставляться до прав людини — невідомо. Чи будуть вони діяти як американські девелопери, що жорстко «зачищають» території від мешканців? Чи проявлять чутливість до політичної складності відновлення Гази? Судячи з рукописних нотаток у проєкті, який потрапив до The Washington Post, тема прав людини розглядається радше як юридична й іміджева проблема.
Справжнім викликом стане економічне обґрунтування. Проспект під назвою «Від зруйнованої іранської маріонетки до процвітаючого авраамічного союзника» обіцяє інвесторам щедрі прибутки.
Фонд GREAT (Gaza Reconstruction, Economic Acceleration and Transformation) планує залучити 133 млрд доларів інвестицій за 10 років, що нібито принесе 185 млрд доларів доходів і збільшить вартість активів Гази з нуля до 324 млрд.
Брошура на 38 сторінок рясніє цифрами, діаграмами й графіками, а також «надихаючими» ілюстраціями «до і після», покликаними підкріпити оптимістичні прогнози.
План рекламується як «Рив’єра Близького Сходу» — із курортами світового класу, промисловою «розумною» зоною, заводами електромобілів, дата-центрами, аеропортом, портом, автострадами, трамваями та 6–8 «сучасними містами, керованими ШІ».
Лестощі очевидні: курортна зона названа на честь Трампа, автомагістралі — на честь саудівського принца Мухаммада бін Салмана й президента ОАЕ Мухаммада бін Заїда, індустріальна зона — іменем Ілона Маска. Навіть поля для гольфу (при нестачі землі та води) включені в проєкт, аби польстити Трампу.
Однак виникає питання: чи мають ці плани реальне економічне підґрунтя? Світовий ринок електромобілів під контролем Китаю, а дата-центри вже масово будуються по всьому світу. Є ризик, що до моменту, коли Газу почнуть відбудовувати, ринок буде перенасичений.
Ще більша проблема — це «інженерія людини й міста», тобто спроба створити готове середовище з нуля. Досвід мегапланування здебільшого сумний, як показав приклад саудівського мегапроєкту Neom.
Реалістичний сценарій для Гази — це невеликі виробництва низькотехнологічної продукції для ізраїльського ринку, а не «суперфабрики». Але це не вписується у гламурний «проспект інвесторів».
Міністр фінансів Бецалель Смотрич і поселенська права мали б бити на сполох: у документі йдеться, що Газою керуватиме фонд, який передасть контроль «незалежній палестинській освіті». Це не ХАМАС і не Палестинська автономія, але все ж небажано для ізраїльських правих.
Втім, можливо, праві спокійні саме тому, що проєкт виглядає абсолютно нереалізованим. У їхніх мріях: фонд «очищає» Газу від палестинців, плани провалюються, палестинці не повертаються, а поселенці починають заселяти територію. Замість 6–8 «розумних міст» ми отримаємо 6–8 поселень.
Девід Розенберг, «ХаАрец»
Фото: AP Photo Abdel Kareem Hana
