Трамп може вимагати розплати на переговорах щодо Гази

Президент США Дональд Трамп у прямому ефірі продовжує переписувати правила нової дипломатії: більше жодних паперів, які переходять із рук у руки та написані так, що ніхто не розуміє, що там взагалі написано — натомість тепер є публічні твіти великими літерами.

Рада Безпеки ООН більше не потрібна — є Truth Social президента. Між Ізраїлем та Іраном не було підписано угоди про припинення вогню. Є лише взаєморозуміння між сторонами, підкріплене публічними твітами президента США. Він — посередник, він — арбітр, і він — той, хто каже останнє слово.

Трамп від самого початку не палав бажанням вступати у війну, і його метою був удар, відступ і завершення конфлікту до того, як він перетвориться на затяжну кампанію, втягне країни Перської затоки й поставить під загрозу ціни на нафту. Від моменту удару по об’єкту у Фордо почався зворотний відлік до припинення вогню. У цьому сенсі ставка спрацювала: ціна на нафту впала на вісім відсотків учора після «фіктивної» відповіді Ірану США в Катарі й продовжує знижуватись на ранкових торгах навіть у момент написання цих рядків. Загроза для економіки США минула.

За словами ізраїльського дипломатичного джерела, з самого початку Трамп і його команда прагнули обмежити війну виключно ліквідацією іранської ядерної програми — їх абсолютно не цікавили ідеї дестабілізації режиму та інші ініціативи з арсеналу Ісраеля Каца й Гіли Гамліель. Після удару по об’єкту в Фордо у справу втрутилися катарці — партнери Ірану по найбільшому в світі газовому родовищу — і чинили тиск на Тегеран, щоб той погодився на припинення вогню, скоротив втрати та завершив війну. Катарці навіть добровільно погодилися «прийняти» іранський удар по базі Аль-Удейд: він не мав жодного військового значення для армії США, але порушив роботу повітряного сполучення в Досі — одного з ключових бізнесів катарського уряду.

Припинення вогню зрештою було оформлене у форматі «одностороннього, але скоординованого»: Трамп оголосив сторонам про припинення вогню, тримаючи в руці батіг у вигляді своїх твітів — хто порушить, отримає твіт по голові. Окрім цього, між сторонами немає жодних подальших домовленостей — лише припинення вогню.

Найближчими днями американці та іранці, разом із Катаром — новим учасником переговорів — повинні повернутися до обговорення постійної угоди щодо ядерного питання. Упродовж усієї війни спеціальний посланець Стів Віткофф зберігав мовчання, залишаючись у прямому контакті з іранським керівництвом, і тепер продовження переговорів не має становити особливих труднощів: Іран зазнав тяжкої поразки, від його ядерної програми майже нічого не лишилося. У Тегерана мало підстав для жорстких вимог — хіба що питання честі. Натомість є чимало того, що можна отримати натомість: відступ може призвести до скасування санкцій, відновлення економіки та перепочинку для режиму.

Щодо балістичних ракет — усе набагато складніше. Адміністрація Трампа досі не сказала жодного слова на цю тему, хоча, на думку Нетаньягу, це одна з двох головних цілей війни й привід для її початку. Раніше Іран відмовлявся обговорювати свій ракетний арсенал, вважаючи, що він не є частиною ядерної програми (хоча на ці ракети можна встановити ядерну боєголовку). В Ізраїлі побоюються, що після ліквідації ядерної загрози відновлений Іран зосередить зусилля на розширенні арсеналу балістичних ракет — руйнівний потенціал яких ми вже побачили — і що це технологічно набагато простіше, ніж створити ядерну боєголовку. В Єрусалимі сподіваються, що США допоможуть їм у цьому питанні, однак незрозуміло, наскільки це взагалі цікавить адміністрацію Трампа.

Паралельно із завершенням війни має у посиленому форматі поновитися переговорний процес між Ізраїлем і ХАМАСом щодо звільнення заручників і встановлення постійного режиму припинення вогню в Газі. З погляду адміністрації Трампа, удар по Фордо був величезною послугою Ізраїлю — і розплата за це ще попереду. Це може проявитися в тиску на Ізраїль із метою завершити й війну в Газі.

Один із дипломатів країн Перської затоки сказав «ХаАрец», що «з Вашингтона вже надходять сигнали про те, що час завершувати й перестати ганяти папірці».

Раніше Катар і США обговорювали можливість публічного представлення рамкової угоди щодо припинення вогню та майбутнього устрою сектору Газа — й примусу сторін до її прийняття. Не виключено, що ця ідея знову повернеться на стіл переговорів.

Нетаньягу також розуміє, що наступний пункт у порядку денному США та їхніх союзників у затоці — це завершення війни в Газі. Учора Дафна Ліель у новинах 12 каналу повідомила, що Нетаньягу готується до «блискавичних виборів». Хоча в Ізраїлі де-факто не існує такого поняття, як «вибори блискавично», а Центральна виборча комісія відома своєю неповороткістю, сам сигнал зрозумілий — він адресований також міністрові Бецалелю Смотричу та Ітамару Бен-Гвіру: ви втратили свій козир. Саме вони опинилися головними політичними невдахами внаслідок успішної іранської кампанії. Їхнє основне політичне обґрунтування — «стримувати Нетаньягу праворуч» — не витримало випробування цією війною. Уся слава дісталася Нетаньягу, і в опитуваннях видно, як мандати переходять від Бен-Гвіра до «Лікуду».

Це дає Нетаньягу набагато більше політичного простору — і для завершення війни в Газі, і для можливості йти на вибори з іміджем переможця, який розгромив ворогів, а не піддався вимогам ультраортодоксів.

Автор: Хаїм Левінсон

Джерело: «ХаАрец»

Фото: Carlos Barria/Pool via AP