Трамп лізе нам у кишеню. Як торговельна війна вдарить по пересічних ізраїльтянах
3 квітня Дональд Трамп запровадив мито 17% на товари, які Ізраїль експортує до США. Тепер, після 40 років вільної торгівлі зі Сполученими Штатами, наша країна стикається з новою реальністю.
І проблема не лише в миті, яке зробить ізраїльські товари дорогими – а отже, менш конкурентоспроможними на американському ринку.
Проблема в тому, що, запровадивши мита проти 185 країн, Трамп відкрив епоху світових торговельних війн і нестабільності на глобальних ринках.
Незрозуміло, як далеко ці процеси можуть зайти. Але для Ізраїлю як країни, орієнтованої на експорт і щільно інтегрованої у світову економіку, це погані новини.
Асоціація промисловців Ізраїлю попередила прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу про серйозні наслідки. За її оцінками, якщо мито на ізраїльські товари набуде чинності, то ізраїльський експорт скоротиться на 2,3 мільярда шекелів. У такому випадку до 26 тисяч ізраїльтян втратять роботу.
Президент асоціації Рон Томер закликав прем’єр-міністра зробити все можливе, щоб переконати Трампа знизити мито. Але на останній зустрічі у Вашингтоні Нетаньягу не досяг успіху. Мито залишилося попереднім — хоча його запровадження для Ізраїлю, як і для більшості інших країн, США відклали на 90 днів.
Якщо це рішення все ж набуде чинності через три місяці, то лякаючі сценарії, про які писав Томер, почнуть здійснюватися. Серед них — хвиля звільнень у промисловості, шкода пенсійним заощадженням ізраїльтян і страх перед глобальною рецесією.
Наскільки важливі США для ізраїльського експорту?
США — головний торговельний партнер Ізраїлю. На американський ринок іде близько 28% всього, що експортує Ізраїль, включаючи “фізичні” товари та послуги.
Хороша новина в тому, що ми експортуємо до США більше послуг, ніж товарів. А послуги під дію мита не підпадають – воно стосується лише “фізичних товарів”, що проходять митницю.
Не розповідайте про це Трампу
Послуги, переважно високотехнологічні, у 2024 році склали близько 61% від усього обсягу ізраїльського експорту на американський ринок.
Американські компанії – головні “споживачі” послуг ізраїльського хайтеку, який продає їм ПЗ та “хмарні” сервіси. Залишається лише сподіватися, що ця галузь не потрапить Трампу на очі – і сфера хайтеку не отримає такого ж удару, який чекає на ізраїльську промисловість.
У 2024 році експорт товарів з Ізраїлю до США склав близько $17,3 млрд. Це приблизно 26% від усього товарного експорту нашої країни до всіх держав світу.
Для порівняння, експорт до другої країни в списку, Ірландії, становить лише 3,2 млрд доларів, а Китай знаходиться на третьому місці з 2,8 млрд доларів.
Що ми постачаємо в США?
За даними Центрального статистичного бюро, головні товари, які Ізраїль експортує до США, це:
- напівпровідники, електроніка, електронне обладнання (близько 27% від усього товарного експорту);
- медичні прилади, оптика та фармацевтичні препарати (близько 24%);
- алмази та інші дорогоцінні камені й метали.
Також помітні статті експорту – машинне обладнання, вироби з пластику, косметика та парфумерія.
Ізраїльський інститут експорту вивчає, чи можна якимось чином звільнити від мита хоча б ключові сегменти – фармацевтику та напівпровідники. Потенційна шкода дуже значна. Якщо ґрунтуватися на обсязі експорту до США за 2024 рік ($17,3 млрд), то втрати можуть становити приблизно $2,9 млрд на рік.
Якщо ж ізраїльські виробники не візьмуть на себе збитки, то платити доведеться кінцевому покупцю. Усі ці товари подорожчають для американського споживача на 17%.
Попит на них може впасти — і тоді ізраїльські заводи будуть змушені скоротити обсяги виробництва. А це означає хвилю скорочень.
Частина ізраїльських підприємств звільнить співробітників – або як мінімум припинить наймати нових.
Звісно, Ізраїль може – і обов’язково спробує – перенаправити зусилля зі збуту на європейський ринок. Але не факт, що це повною мірою компенсує шкоду від зниження обсягів торгівлі зі США, пише економічний аналітик Матан Ходоров.
Удар по югу і півночі
Компанії хайтеку зосереджені переважно в центрі Ізраїлю, а от традиційна промисловість – якраз на периферії. Тобто – економічний удар припаде саме на ті регіони, які вже постраждали від війни.
При цьому і до 7 жовтня на периферії були проблеми з безробіттям. “Вторинний ефект” від мит Трампа може додатково посилити цей соціально-економічний розрив.
Що може підтримати периферію – так це зростаючі обсяги оборонного виробництва. Міноборони Ізраїлю, з зрозумілих причин, збільшило на найближчі роки обсяг закупівель в ізраїльської “оборонки”. Тож – якщо ви хочете стабільності – варто подумати про роботу на оборонному підприємстві.
Удар по сільському господарству
Війна 7 жовтня підкреслила, наскільки важливо для Ізраїлю підтримувати власне сільське господарство. Це потрібно і для підтримки економіки на периферії – і найголовніше, для забезпечення продовольчої безпеки.
Однак у невдалій спробі уникнути тарифів Трампа міністр фінансів Бецалель Смотрич в останній момент оголосив про скасування всіх мит на американські товари, включаючи сільськогосподарську продукцію.
Трамп взаємністю не відповів – а от ізраїльські фермери позбулися своїх преференцій.
Незабаром всі американські сільгосппродукти, здатні витримати перевезення морем, включаючи звичайну картоплю, можуть заполонити ізраїльський ринок.
З одного боку, для пересічного споживача це знизить вартість життя. Але ізраїльські фермери, які і так постраждали від війни, цьому не зрадіють.
Ослаблення шекеля
Курс ізраїльського шекеля залежить, зокрема, від іноземного попиту на товари з Ізраїлю. Експорт приносить в країну іноземну валюту (в першу чергу долари), тим самим знижуючи її вартість по відношенню до шекеля.
Тож зниження експорту в результаті мит може додатково ослабити шекель, що своєю чергою збільшить вартість імпортних товарів і вдарить по ізраїльських споживачах.
Щоправда, є два важливі фактори, які пом’якшують цей ефект. Перший – те, що більше половини експорту в США — це послуги, які не потрапили під дію мит. Другий – те, що контракти на постачання газу з Ізраїлю в сусідні країни теж приносять в країну долари.
Пенсії та потрясіння на біржах
Дії Трампа викликали потрясіння на світових біржах. Котирування впали після введення мит, потім знову піднялися. І це безпосередньо стосується ізраїльтян.
За минулі тижні багато ізраїльтян, які стежать за своїми пенсійними накопиченнями, раптом побачили, як ці суми зменшилися. Деякі навіть вирішили, що їх обікрали.
Але причина була в тому, що ізраїльські страхові компанії та пенсійні фонди – всі, хто займається накопичувальними пенсійними програмами, – в останні роки інвестують все більше грошей своїх клієнтів у закордонні цінні папери.
Це явище посилилося після початку судової реформи та війни. Акцент робиться на кошик американського фондового індексу – S&P 500. До нього включені акції 500 найбільших публічних компаній, що торгуються на біржах у США.
Через торговельну війну, розв’язану Трампом, цей індекс у якийсь момент помітно впав у котируваннях, потім знову піднявся. З цим і пов’язані «зміни» в сумах накопичень.
Бити на сполох поки рано: інвестиції в цінні папери – це довгострокова історія. Як справедливо нагадав голова Банку Ізраїлю, професор Амір Ярон, за останні 5 років індекс S&P 500 дав фантастичну прибутковість – близько 80%.
І тим не менш, варто пам’ятати, що помітна частина пенсійних накопичень ізраїльтян зберігається в американських цінних паперах. Коли Нью-Йоркська біржа «сходить з розуму» – це безпосередньо позначається на наших майбутніх пенсіях.
Наближається шторм
Навіть якщо Ізраїлю вдасться домогтися від Трампа зниження мита з 17% до 10% – ми все одно потрапляємо в економічний шторм, що наближається у всьому світі. Торговельна війна США і Китаю розгорається все сильніше. Сторони підняли взаємні мита вже до 125%.
Все це підвищує ризик світової рецесії та глобальної економічної кризи. США, Китай і ЄС з великою ймовірністю скоротять виробництво. Понад два мільярди їхніх жителів відчують наслідки економічного спаду. А оскільки Ізраїль – «острівна держава», чия економіка залежить від експорту, зниження купівельної спроможності пересічного громадянина в Європі, США чи Азії – шкідливо і для нас також.
На лінії вогню
Торговельна війна між США і Китаєм не обмежується митами. США вносять китайські компанії до «чорних списків», вимагаючи від своїх партнерів не працювати з ними.
Китай у відповідь на мита Трампа 14 квітня повністю зупинив експорт рідкісноземельних металів і магнітів – у тому числі критично важливих для виробництва напівпровідників (найважливіша стаття ізраїльського експорту), дронів, ракет, автомобілів, аерокосмічної техніки.
Китайський уряд розробляє для цих компонентів нову систему регулювання – і вона, як пише The New York Times, може «назавжди перешкодити поставкам певним компаніям, включаючи американських військових підрядників».
Тут варто згадати, що ізраїльська флагманська далекобійна система ППО «Хец-3» розроблена спільно з американською компанією Boeing. Програма курується в тому числі Агентством з протиракетної оборони США.
Інша система ППО, «Праща Давида», виробляється ізраїльською компанією Rafael спільно з американською Raytheon.
У цій війні між наддержавами Ізраїль опиняється «на лінії вогню» – без жодного свого на те бажання.
Китай – найбільший імпортер товарів до Ізраїлю, завдяки гігантському обсягу виробництва та низьким цінам. США – головний покупець нашого експорту. Всидіти на «двох стільцях» між ними стає все важче.
Приклад реальної шкоди наводить «ХаАрец» у публікації від 15 квітня.
Після чотирьох років очікування проект будівництва «синьої лінії» легкорейкового трамвая в Єрусалимі знову відкладається. За даними «ХаАрец», надійшла «установка згори» – не схвалювати участь у проекті китайської державної корпорації CRRC, яка потрапила до американського «чорного списку».
Вона мала постачати вагони для «синьої лінії». Ця ж компанія постачає вагони і для метротрамвая в Гуш-Дані.
Напередодні Песаху планувалося урочисто підписати фінансову угоду на 9 млрд шекелів з усіма учасниками будівництва “синьої лінії” – забудовниками, підрядниками та фінансистом, банком “Леумі”.
Але цього так і не сталося.
Місяць тому американці підняли питання про участь CRRC на зустрічі економічного аташе посольства США в Ізраїлі, Ларрі Маммота з керівництвом мінфіну Ізраїлю. Питання перейшло на політичний рівень – і угоду з китайцями було заморожено. Ізраїльському концесіонеру наказали знайти нового постачальника вагонів. Тож “завдяки” торговим війнам мешканцям Єрусалиму доведеться чекати нової лінії трамвая ще довше.
Китай і США змагаються між собою, вводячи божевільні мита одне проти одного. В результаті простір для маневру в Ізраїлю скорочується. Можливо, Ізраїлю незабаром доведеться “обрати сторону” і скоротити співпрацю з Китаєм у нових проектах — щоб не розлютити Трампа.
Питання полягає в тому, що станеться з уже наявними проектами — наприклад з новим портом у Хайфі, який побудувала і експлуатує китайська компанія SIPG.
Світла сторона
У ситуації, що склалася, для Ізраїлю можуть знайтися й нові можливості. Наприклад, мито на ізраїльські товари (17%) нижче, ніж для ЄС (20%) та ряду інших країн. Це може зробити деяку продукцію Made in Israel більш привабливою на американському ринку.
Високопоставлений ізраїльський промисловець з широкими зв’язками в США сказав виданню Calcalist, що Ізраїль перебуває ще не в найгіршому становищі порівняно з іншими постраждалими країнами.
«Ми все ще не до кінця розуміємо рішення — є багато того, чого ми поки не знаємо, і, можливо, навіть Трамп не знає, — заявив він — Нам також потрібно буде подивитися, як відреагують інші країни. Їхня відповідь може викликати ефект сніжної кулі. Прямо зараз єдине, що можна сказати напевно, — це те, що нам усім потрібно бути напоготові».
Автор: Дар’я Гершберг
Фото: Кобі Гідеон, GPO
