Трамп і начальник Генштабу хочуть завершити війну в Газі. Але чи готовий до цього Нетаньягу?

Трамп і начальник Генштабу хочуть завершити війну в Газі. Але чи готовий до цього Нетаньягу?

Президент США Дональд Трамп заявив, що буде «дуже жорстким» із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу з питання завершення війни в Газі. «Він теж цього хоче», — додав Трамп, виступаючи перед журналістами напередодні візиту Нетаньягу до Вашингтона, запланованого на початок наступного тижня.

Вперше ізраїльські урядові та оборонні джерела підтвердили, що в переговорах із ХАМАСом щодо угоди про звільнення заручників і завершення війни досягнуто певного прогресу.

Події в Газі слід розглядати в контексті майбутнього візиту Нетаньягу до Вашингтона. ЦАХАЛ дійсно повідомив, що ще один підрозділ резервістів повернуто до Гази, оскільки рівень загрози з боку Ірану знизився. Проте, до зустрічі з Трампом істотних змін у секторі, ймовірно, не відбудеться.

По суті, армія топчеться на місці. Більшість дій спрямовано не стільки на перемогу, скільки на тиск із метою змусити ХАМАС поступитися.

Нещодавно вузький безпековий кабінет провів два напружені засідання щодо ситуації в Газі. Начальник Генштабу ЦАХАЛ Еяль Замір заявив, що, на думку армії, поставлені завдання виконано, а подальша ескалація потребуватиме нових цілей. Він також попередив, що стан 20 живих заручників погіршується, а ХАМАС цим зловживає.

Ультраправі міністри обрушилися на нього з критикою, але командування Південного округу перед ЗМІ знову пообіцяло, що «перемога близька». Водночас виникає підозра, що Нетаньягу і Замір діяли узгоджено. Слова Заміра могли підготувати ґрунт для припинення вогню — якщо Нетаньягу дійсно цього хоче.

Але чи хоче він цього насправді? Як і в минулі критичні моменти, усе залежить від діалогу прем’єра з президентом США. Нетаньягу може погодитися з американськими ініціативами, спробувати саботувати їх або шукати «проміжну угоду» — наприклад, з початковим звільненням 10 заручників і затяжними переговорами надалі, що дасть йому змогу відтягнути завершення війни.

Як і раніше, Нетаньягу може розігрувати виставу для Вашингтона — демонструвати готовність до угоди, але паралельно сигналізувати ХАМАСу, що Ізраїль не поступиться в ключових вимогах, перекладаючи таким чином відповідальність за зрив на супротивника.

Для ХАМАСу головна вимога — остаточне припинення війни, причому під американські гарантії, на випадок, якщо Ізраїль спробує поновити бойові дії. Тим часом Нетаньягу ще вагається. Він розуміє, що довготривале перемир’я може зруйнувати його союз із крайніми правими партіями, які утримують його коаліцію при владі.

Між ним і ультраправими стоїть Трамп — людина, яка знову обіцяє мир на Близькому Сході, від Гази до Саудівської Аравії. Але паралельно він заплутаний у сварці з Ілоном Маском і в запуску парфуму під власним іменем. Як і зазвичай у його хаотичному стилі, все залежатиме від того, наскільки він здатен хоч трохи зосередитися на суті справи.

Натовп на службі у прем’єра

Використовуючи затишшя після короткочасного протистояння з Іраном і свою заяву про перемогу, Нетаньягу намагається скористатися втомою суспільства, щоб просунути одну зі своїх головних цілей у боротьбі проти судової системи — призначити Давида Зіні главою ШАБАКу.

Кампанія проти цього призначення у Верховному суді наразі має лише стримувальний ефект. Якщо суд не втрутиться рішуче, якщо колишні керівники ШАБАКу не заговорять, і якщо громадськість залишиться байдужою, — країну може чекати поворотний момент, який матиме значний вплив на демократію в Ізраїлі.

У приватних розмовах Зіні, як повідомляється, стверджував, що в Ізраїлі панує диктатура судової системи, а ШАБАК повинен підпорядковуватися прем’єр-міністру, а не закону. Його риторика разюче нагадувала висловлювання Яіра Нетаньягу — сина прем’єра.

Критика втручання Нетаньягу у процес призначення, особливо з огляду на розслідування щодо фінансування з Катару, яке проводить ШАБАК, лише зміцнила союз між прем’єром і Зіні. Вони налаштовані просунути призначення попри заперечення юридичного радника уряду Галі Бахарав-Меара.

Голова Верховного суду Іцхак Аміт у вівторок висловив подив через дії активістів правого крила, які зірвали слухання щодо плану Бахарав-Меара відсторонити Нетаньягу від участі в цьому процесі. Він назвав це ударом по демократії, який не прийняла б жодна інша західна країна.

Це вже не вперше, коли та ж група, керована тією ж «невидимою рукою», зривала засідання Верховного суду — те саме відбувалося під час слухань щодо відставки попереднього глави ШАБАКа Ронена Бара.

Ці дії — не випадковість. Це спроба Нетаньягу налякати судову систему. Поведінка активістів у залі суду — за підтримки депутатів від правлячої коаліції — служить саме цій меті.

До цього додаються провокації проти суддів, що ведуть кримінальну справу прем’єра. Цього тижня він привів до суду глав Моссаду і військової розвідки, щоби ті пояснили, чому його перехресний допит слід відкласти на два тижні з міркувань нацбезпеки. Суд погодився лише на тиждень, але візит до Вашингтона дозволяє Нетаньягу виграти ще один тиждень, щоби уникнути, як він вважає, принизливої процедури.

Відтоді він проводить турне: по Генштабу ЦАХАЛу, поліцейській академії, службі «Ацала», — разом із дружиною. Він навіть згадував військовослужбовця, звільненого за станом здоров’я, тільки щоб викласти його фото з пляжу в Instagram.

Але це зовсім не наївність — усе продумано та прораховано.

Амос Харель, «ХаАрец».

Фото: Мааян Тоаф / GPO