Трамп готується до вторгнення у Венесуелу?
Президент США Дональд Трамп 1 грудня зібрав свою команду з національної безпеки, щоб обговорити «подальші кроки» щодо Венесуели.
Зустріч відбулася на тлі безперервного нарощування військової присутності США в Карибському басейні. Це спричинило побоювання щодо можливого наземного вторгнення з метою повалення уряду президента Венесуели Ніколаса Мадуро.
Як пише агентство Reuters, у переговорах в Овальному кабінеті брали участь міністр оборони Піт Хеґсет, голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн, держсекретар Марко Рубіо та інші високопосадовці Білого дому. Подробиці зустрічі поки що не повідомляються.
Минулого тижня президент США заявив, що наземні операції проти злочинних угруповань у Венесуелі можуть розпочатися «дуже скоро», що стане ескалацією багатомісячних ударів американських військових по ймовірних венесуельських наркоторговцях у міжнародних водах Карибського басейну.
У суботньому дописі у своєму акаунті Truth Social Трамп заявив, що повітряний простір над Венесуелою слід вважати «повністю закритим». Деякі спостерігачі розцінили це як завершальні приготування до воєнних дій. Однак у неділю Трамп закликав журналістів не «перекручувати» цей крок.
Багато спостерігачів у Вашингтоні вважають погрози та нарощування військової присутності спробою змусити Мадуро залишити країну до початку будь-яких воєнних дій. Reuters повідомляє, що Трамп давав Мадуро тиждень, щоб покинути країну — а коли цього не сталося, зробив заяву про «закриття» повітряного простору.
Адміністрація Дональда Трампа стверджує, що протистояння пов’язане з боротьбою з наркотрафіком із Венесуели. Раніше США завдали смертельних ударів по ймовірних венесуельських наркоторговцях у міжнародних водах Карибського моря.
Однак не всі у США виправдовують ці дії. На вихідних лідери республіканців і демократів у комітетах Палати представників і Сенату США з питань збройних сил оголосили про посилення контролю за ударами.
Це сталося після того, як минулого тижня американські ЗМІ повідомили, що міністр оборони США Піт Хеґсет віддав усний наказ знищити всіх людей на борту судна, підозрюваного в контрабанді наркотиків із Венесуели.
Після цього, як повідомляють, військові чиновники наказали завдати «повторного» удару по судну, коли з’ясувалося, що двоє людей вижили після першого обстрілу.
Хоча юристи давно стверджують, що удари США по суднах, які перевозять ймовірних «наркотерористів» у міжнародних водах, можуть бути незаконними як за міжнародним правом, так і за національним законодавством, прямий наказ міністра оборони знищити всіх людей на борту ставить ситуацію в ще більш хитке правове поле.
Група колишніх військових юристів США заявила, що ці накази «можуть становити воєнні злочини, вбивство або і те, і інше». Правозахисники та юристи зазначають, що смертоносні удари по суднах рівнозначні «позасудовим стратам» і порушенню прав людини.
Хеґсет відкинув звинувачення, назвавши повідомлення «фейковими новинами». За його словами, «сфабрикований і провокаційний» матеріал спрямований на «дискредитацію наших видатних воїнів, які боронять Батьківщину».
Він заявив, що всі військові дії в Карибському басейні «відповідають праву збройних конфліктів».
Кількома днями раніше США внесли «Картель де лос Солес», який офіційні особи називають наркокартелем, очолюваним Мадуро, до списку «іноземних терористичних організацій». На цій підставі адміністрація Трампа стверджує, що це вже не війна між двома державами, яка потребує рішення Конгресу, а контртерористична операція проти недержавного суб’єкта.
Однак експерти зазначають, що «Картель де лос Солес» — це радше поширене позначення військових офіцерів і посадовців, причетних до корупції та іншої незаконної діяльності, а не реальний наркокартель.
Крім того, фентанілова криза, яка забрала найбільшу кількість життів американців, навряд чи пов’язана з Каракасом.
Дані Управління з боротьби з наркотиками США (DEA) та Державного департаменту США незмінно вказують на Мексику — зокрема на картелі «Сіналоа» та «Нове покоління Халіско» — як на центр виробництва синтетичних опіоїдів із використанням прекурсорів, що імпортуються з Китаю.
Венесуела навіть не слугує значущим транзитним коридором для наркотиків, які переважно потрапляють до США через легальні пункти в’їзду вздовж південно-західного сухопутного кордону, а не морськими шляхами Карибського басейну, що нині перебувають під контролем ВМС США.
Що стосується кокаїну, то хоча Венесуела, ймовірно, і є транзитним вузлом, вона не є ані основним виробником, ані головним каналом контрабанди. Колумбія залишається провідним світовим виробником цього наркотику. Більшість кокаїну, що проходить через Венесуелу, прямує до Європи.
Аналітики у сфері зовнішньої політики стверджують, що агресивна політика Трампа щодо уряду Венесуели пов’язана не з наркотиками, а з нафтовими активами Каракаса — найбільшими у світі доведеними запасами — та з прагненням повернути Венесуелу до сфери впливу США.
Реакція Венесуели
Каракас засудив заяву Трампа про фактичне закриття повітряного простору над Венесуелою та довкола неї.
Міністерство закордонних справ заявило, що дії Трампа спрямовані на «посягання на суверенітет [венесуельського] повітряного простору, що є черговою екстравагантною, незаконною та необґрунтованою агресією проти венесуельського народу».
Мадуро, чию перемогу на липневих виборах Вашингтон не визнав, в ефірі державних телеканалів закликав до миру й відкидав війну. Зокрема, в одному з виступів він сказав, мішаниною іспанської та англійської: «Ні війні… Так миру, назавжди».
Олександра Аппельберг
Фото: AP Photo / Alex Brando
