Тиждень вишиванки в Ізраїлі: сюрпризи, радість та сльози

Тиждень вишиванки в Ізраїлі: сюрпризи, радість та сльози

Вчора, 18 травня, в Ізраїлі завершилися заходи, присвячені українському національному костюму – вишиванці (День вишиванки цього року відзначали 16 травня, але святкування розтягнулися на цілий тиждень). Урочистості, покликані відзначити солідарність вільного демократичного світу з українським народом, що воює, відбулися по всьому світу, в тому числі в Ізраїлі, де сотні людей носили вишиванки, на півдні, в центрі та на півночі країни.

Нагадаємо, що Всесвітній день вишиванки – це неофіційне народне свято, яке почали відзначати в Україні ще у 2006 році. Спочатку це свято самоідентифікації було популярним переважно серед студентів та викладачів університетів, але незабаром вийшло за межі академії, а з початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну його скрізь відзначає українська діаспора та усі ті, хто хоче долучитися до свята.

Для мільйонів людей вишиванка стала символом свободи та боротьби, і як це часто буває, тренд привернув увагу найзнаменитіших дизайнерів світу: наприклад, орнаменти українських сорочок використовують Armani та Dior.

«Деталі» поспілкувалися з Юрієм Мангером, головою волонтерської благодійної організації «Спільна справа» (Israel for Ukraine), яка збирає кошти та закуповує тактичну медицину для українських воїнів. «Israel for Ukraine» організували Фестиваль Вишиванки в Хайфі, який відбувся у північній столиці ввечері в суботу, 18 травня.

день вишиванки
Фото: Анна Полісученко

Вишиванка — це культурний код нації, для більшості українців, у тому числі й для українських євреїв. Для всіх, хто живе в Ізраїлі, вишиванка — це символ, який пов’язує нас з нашим корінням.

Офіційна частина заходу розпочалася з молитви за мир на івриті та українській мові, яку прочитав рабин Хайфського товариства прогресивного юдаїзму «Шират ха-Ям» Міріам Клімов, потім відбувся концерт, на якому різні гурти виконали пісні українською та англійською мовами, і, нарешті, благодійний ярмарок «Зроблено своїми руками», кошти від якого підуть на порятунок життів українських солдатів. Ми дотримуємося принципу, що той, хто рятує одне життя, рятує весь світ, — наголосив Юрій, — гроші, зібрані на фестивалі, підуть на закупівлю бандажів в Ізраїлі та турнікетів в Україні (один із співзасновників нашої організації – бойовий медик з ЦАХАЛу, він консультує нас з таких питань). Дуже багато людей прийшло у вишиванках, у когось були сучасні вишиванки, а хтось прийшов у традиційній бабусиній вишиванці. Ми провели конкурс на найкрасивішу вишиванку і переможця обирали гучними оплесками.

Мене дуже приємно вразило ставлення людей – по-перше, їх було дуже-дуже багато, а по-друге, було видно, що люди не просто приїхали повеселитися і щось узяти, а це люди, які живуть Україною і хочуть віддавати.

Також День вишиванки відзначили в Українському культурно-розвивальному центрі «Ми разом» на вулиці Дереч Ацмаут (Хайфа). Координаторки центру Марина Константинова і Олександра Журавель в інтерв’ю «Деталям» розповіли, як там пройшов День вишиванки.

«День вишиванки – це те, що об’єднує всіх нас, вихідців з України, як репатріантів, так і тих, хто перебуває в Ізраїлі як туристи. Ми українські євреї, але ми пам’ятаємо своє походження, українську культуру та традиції, для нас це не просто гарний одяг, це те, що пов’язує нас з Україною, частина нашої любові до неї. Багато хто з відвідувачів центру, евакуйованих під час війни з однією маленькою валізою чи рюкзаком, кладуть у неї вишиванку як цінний сувенір.

день вишиванки
Волонтери центру допомоги біженцям з України в Хайфі. Фото: Ангеліна Бараніч

Акцент у нашій святковій програмі був зроблений не стільки на розважальній, скільки на освітній частині: діти наших відвідувачів вчилися власноруч створювати орнаменти для вишиванок, ми вивчали особливості національного одягу в різних регіонах України, кольори, візерунки… Завершився цей день виготовленням традиційних листівок та побажаннями миру та процвітання українцям, і тим, хто зараз перебуває в Ізраїлі, і тим, хто залишився на Батьківщині.

Фото: Тетяна Глуська