«Тегеранський м’ясник»: ким був покійний президент Ірану і що змінить його смерть?
19 травня в аварії на гвинтокрилі загинув 63-річний президент Ірану Ебрагім Раїсі. Його смерть опозиційно налаштовані іранці відсвяткували феєрверками.
Ультрарелігійний богослов і юрист, Раїсі ненавидів все «західне», прагнув посилити роль релігії в житті держави, вимагав максимального відокремлення чоловіків від жінок – і був дуже жорстокою людиною.
У 1988 році він особисто засудив до смертної кари тисячі іранських політичних в’язнів, у тому числі 13-річних дітей. У 2022-2023 роках під його керівництвом були жорстоко придушені “хіджабові протести”, загинули сотні противників режиму. Декого з них – дівчат і жінок – забили до смерті.
«Деталі» нагадують біографію Раїсі, який проводив жорстку лінію не тільки проти внутрішньої опозиції, а й щодо Ізраїлю.
Раїсі обіймає посаду президента з 2021 року. Його називали майбутнім наступником справжнього правителя країни – аятоли Хаменеї. За роки його правління Іран загруз в одній із найглибших економічних криз у своїй історії, посилив внутрішні репресії, впритул наблизився до «ядерного порогу» — і вперше напряму атакував Ізраїль ракетами та безпілотниками.
Ранні роки
Ебрагім Раїсі народився в 1960 році в місті Мешхед, в сім’ї священнослужителя. Його називають «саїдом» – людиною, яка за шиїтськими традиціями веде свій рід від пророка Мухаммеда.
У віці 15 років він вступив до найпрестижнішої релігійної семінарії країни в провінції Кум. Через п’ять років, відразу після Ісламської революції, він почав свою кар’єру в судовій системі.
Тегеранський кат
Раїсі швидко зарекомендував себе як жорстокий переслідувач опозиції та релігійних меншин, особливо бахаїстів. У 1981 році він вже був прокурором міст Карадж і Хамадан. Потім, у 25 років, він став заступником прокурора в Тегерані.
У 1988 році Раїсі був одним з чотирьох суддів, які засідали в так званих «комісіях смерті». Посилення режиму аятол масово «зачищало» політичних опонентів. Комісії за участю Раїсі засудили до смертної кари тисячі опозиціонерів.
Ці страти є однією з найбільш табуйованих тем у сучасній історії Ірану. Вони ніколи не піддавалися офіційному розслідуванню. Влада і досі приховує як кількість страчених, так і місця їхніх масових поховань.
За даними Amnesty International, «тисячі політичних дисидентів були позасудово страчені у всіх в’язницях країни. Багато з тих, хто загинув у цей період, зазнали тортур».
Раїсі, за деякими даними, особисто керував стратами. Вбивства відбувалися масово: ув’язнених вантажили на навантажувачі і підвішували на кранах, групами по шість штук одночасно, з інтервалом у півгодини.
Джеффрі Робертсон, міжнародний юрист, який розслідував цю різанину, назвав її «другою за величиною порушень прав ув’язнених з кінця Другої світової війни, поступаючись лише різанині в Сребрениці (Боснія і Герцеговина)». За різними оцінками, було страчено від 3 до 30 тисяч осіб (останнє число названо The Telegraph).
Подальша кар’єра
Після «чистки» 1988 року Раїсі став прокурором Тегерана і обіймав цю посаду до 1994 року. Потім він був на інших керівних посадах в судовій системі, а у 2014-2016 роках був генеральним прокурором країни.
Ебрагім Раїсі також відповідав за чергову “чистку” – смертні вироки кільком тисячам учасників масових протестів у 2009 році, після президентських виборів, на яких переміг Махмуд Ахмадінежад.
«Дипломатія заручників»
Перебуваючи на посадах у судовій системі, Раїсі допоміг запустити програму «дипломатії заручників». При ньому Іран почав ув’язнювати людей з подвійним громадянством та іноземців, щоб потім обміняти їх на ув’язнених на Заході бойовиків КВІР. Затриманих катували та змушували давати неправдиві зізнання в суді.
Четверо суддів, призначених Раїсі, були особливо відомі такими судовими процесами. Вони засудили до тюремного ув’язнення 35 іноземців за сфабрикованими звинуваченнями, у тому числі 17 американців. Багатьох потім обміняли на іранських бойовиків.
Всі ці роки Раїсі, звичайно ж, підтримував добрі зв’язки з релігійним і військовим керівництвом режиму аятол. Він навчався у верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї і був близький до ключових лідерів КВІР.
У березні 2016 року Раїсі очолив один з найбагатших релігійних фондів Ірану «Астан Кудс Разаві». Фонд наглядає за головною шиїтською святинею країни – мавзолей імама Резі в місті Мешхед. Після цього призначення багато хто заговорив про те, що Раїсі може стати майбутнім наступником аятоли Алі Хаменеї.
У 2017 році Раїсі взяв участь у президентських виборах, але програв чинному президенту Хасану Рухані. У 2021 році Раїсі переміг на виборах – з найнижчою явкою в історії країни. Опозиція звинуватила владу в масовій фальсифікації результатів.
Кривава «боротьба за мораль»
За більш ніж два роки його правління репресії в Ірані помітно посилилися. Влада все частіше “боролася за мораль”, вимагаючи від жінок і дівчат носити хіджаби. Восени 2022 року країну сколихнули масштабні протести. Вони почалися після того, як “поліція моралі” забила до смерті 22-річну правозахисницю з Курдистану Махсу Аміні. Її заарештували за те, що вона перебувала на вулиці без хіджабу і жорстоко побили, після чого вона впала в кому і померла.
Протести тривали до кінця року, включаючи жорстокі сутички між демонстрантами та силовиками. За даними Іранської правозахисної організації, наприкінці грудня 2022 року іранські силовики вбили щонайменше 476 протестувальників, у тому числі 64 неповнолітніх. Серед забитих до смерті підлітків були 16-річні старшокласниці – Асра Панахі, Заріна Ісмаїлзаде і Ніка Шакармі.
Асра Панахі була забита до смерті за відмову брати участь в обов’язковому офіційному заході і співати пропагандистську пісню разом з іншими старшокласницями.
16-річна відеоблогерка Нікі Шакарамі спалила свою хустку на одній із демонстрацій, вигукуючи антиурядові гасла. Після цього іранські силовики викрали та жорстоко вбили її. Влада повідомила її батькам, що Ніка нібито впала з великої висоти і розбилася.
#Nika_Shakrami stood in the middle of the street in front of the agents a few hours before she was killed by the forces of the Islamic Republic. She burned her scarf while saying death to the dictator with her friends.#مهسا_امینی #MahsaAmini https://t.co/HaWiG8vJji
— +1500tasvir_en (@1500tasvir_en) October 10, 2022
Її батькам показали її тіло лише на кілька секунд – лише для впізнання. За словами тітки Ніки, на її обличчі з’явилися сліди сильних побоїв, а ніс був зламаний. Пізніше стало відомо, що старшокласницю близько тижня допитували в комплексі КВІР, а потім вона деякий час провела у в’язниці Евін, де практикуються систематичні тортури і зґвалтування. Тіло дівчинки так і не віддали родині.
При цьому сам Ебрагім Раїсі був одружений, мав двох доньок і навіть намагався завоювати симпатії жінок-виборців під час виборчої кампанії 2021 року, розповідаючи про те, як підтримує свою дружину.
Його дружина Джаміле Аламолхода є дочкою аятоли Ахмада Аламолхода, професора Тегеранського університету. У своїх передвиборчих промовах Раїсі говорив, що йшов на жертви заради неї і навіть обходився без готової вечері, коли робота відволікала її від дому.
Жорстка позиція щодо Ізраїлю
Ебрагім Раїсі завжди займав жорстку позицію щодо Ізраїлю та Заходу. При ньому розроблялася і зміцнювалася концепція «вогняного поясу» – Іран намагався оточити Ізраїль кільцем своїх проксі-сил – в Лівані, Сирії та інших країнах. Для цього Тегеран озброїв ліванську «Хізбаллу» та єменських хуситів. У ніч з 13 на 14 квітня Іран пішов на безпрецедентний крок – і вперше за 30 років атакував Ізраїль зі своєї території кількома сотнями безпілотників і ракетами, включаючи важкі балістичні ракети.
Під керівництвом Раїсі Іран збагачував уран майже до збройового рівня та озброював Росію у війні з Україною. Однак експерти сумніваються, що смерть президента Ірану кардинально змінить загальний курс.
Що змінюється?
«Ми не побачимо раптових змін у політиці Ірану, його регіональній та глобальній стратегії”, – пише оглядач «Haaretz» Цві Барель. Іран – країна бюрократичного апарату, в якому останнє слово за верховним лідером Алі Хаменеї».
У цьому плані Раїсі нічим не відрізнявся від своїх попередників – він був лише «виконавчим директором», який реалізовував рішення Хаменеї. Стратегічні питання – розвиток ядерної програми, блок з Росією та Китаєм, дії проксі-сил у Лівані, Іраку чи Ємені – залишалися в руках Алі Хаменеї.
“Раїсі не мав реального впливу на прийняття рішень з будь-якого з цих питань. Не буде жодних змін у формальному та неформальному процесі прийняття рішень режиму, навіть якщо Раїсі більше не очолюватиме його виконавчу владу», – підсумовує Барель.
Іншу думку в колонці для Sky News висловив експерт з Близького Сходу Домінік Вогхорн.
«Ебрагім Раїсі був одним із найстійкіших прихильників жорсткої лінії в Ірані, фанатично і абсолютно вірив в іранську революцію», — пише він. «Його смерть знаменує собою важливий момент для країни та регіону. Це усуне одного з найжорсткіших і безкомпромісних гравців з Близького Сходу».
“Але там, звідки він прийшов, є багато інших, і Верховний лідер, швидше за все, знайде нового прихильника жорсткої лінії, який замінить Раїсі”, – додає експерт.
Фото: AP Photo Vahid Salemi
