Так виглядає документ, на якому базуються переговори щодо угоди з ХАМАСом
Новинна служба “Кан” 7 січня розкрила зміст ізраїльського документа, на якому базуються переговори в Катарі щодо звільнення заручників з рук ХАМАСу.
Документ івритом було представлено вузькому військовому кабінету міністрів ще в травні 2024 року. Кабінет затвердив його, і потім документ було передано ХАМАСу. Але до сьогоднішнього дня його зміст не розкривали широкій громадськості, повідомляє журналістка Гілі Коен.
Відтоді, за її даними, до документа були внесені зміни.
На початку сформульована мета угоди: “Звільнення всіх ізраїльських заручників, утримуваних у секторі Газа, цивільних осіб і солдатів, як живих, так і мертвих, в обмін на звільнення узгодженої кількості палестинських в’язнів і встановлення стійкого перемир’я, яке призведе до постійного припинення вогню, виведення ізраїльських військ із сектору Газа та відновлення сектору Газа.
У документі сказано, що Ізраїль виведе свої війська з центру сектору Газа, “головним чином з коридору Нецарім”, і повністю демонтує військові пости та споруди. Ізраїль також зобов’язується дозволити ввезення гуманітарної допомоги, включаючи паливо, починаючи з першого дня угоди – по 600 вантажівок на день.
Детально описано, як ХАМАС має звільняти викрадених жінок у рамках першої, гуманітарної фази.
У перший день терористи мають звільнити трьох ізраїльтянок, на сьомий день – ще чотирьох, а потім – по три заручниці кожні сім днів. Першими ХАМАС має повернути живих заручниць, потім тіла.
Є в документі й вимога щодо списку заручників. На сьомий день перемир’я ХАМАС має надати інформацію про кількість заручників, які будуть звільнені на першому, гуманітарному етапі.
Тепер Ізраїль, за рекомендацією переговорної групи, вимагає надати список ще до того, як угоду буде реалізовано. І це не єдина зміна.
У документі Ізраїль вимагав створити в коридорі Нецарім механізм контролю, який завадив би поверненню на північ сектору Газа озброєних бойовиків. За даними джерел, це питання порушувалося під час переговорів у Досі. Присутність Ізраїлю в районі Філадельфійського коридору в документі взагалі не згадувалася, але вона зараз теж обговорюється.
У цьому документі Ізраїль вимагав депортувати після звільнення з в’язниць не менше 50 палестинських терористів — за кордон або в Газу. Зараз це число зросло.
Також зазначалося, що Ізраїль вимагає права вето на звільнення 100 терористів, які відбувають покарання у в’язницях. Їхнє звільнення пропонувалося обговорити на наступному етапі. Зараз, якщо ХАМАС погодиться збільшити число заручників, що звільняються щотижня, до чотирьох, Ізраїль готовий знизити це число.
Вже на першому етапі угоди прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу схвалив початок робіт з відновлення сектора Газа: відновлення інфраструктури, розчищення завалів. Ізраїль мав дозволити ввезти до Гази не менше 60 тисяч автобудинків і 200 тисяч наметів.
Друга фаза угоди описувалася дуже скупо, буквально одним абзацом. Він не включав фразу “припинення війни”.
Замість цього там використовувалося формулювання “остаточне припинення військових дій і всякої ворожої діяльності та набуття чинності миру”.
Джерела, що беруть участь у переговорах, кажуть, що навіть сьогодні різниця між цим документом і тим, що обговорюється наразі, невелика.
Фото: Моті Мільрод
