Так ультраортодокси заманили ЦАХАЛ у пастку
Після того, як БАГАЦ виніс постанову про призов ультраортодоксів до армії, їхні лідери зуміли обдурити армію і заманити її в усі пастки, які запобігатимуть ефективному призову. Для ефективного проведення призову необхідне виконання чотирьох умов, і якщо хоча б одна з них виявиться невиконаною, все пропало.
Програма, яку ультраортодокси змогли «продати» ЦАХАЛу, виключає для них мінімальні ризики: вони торпедували всі чотири умови.
Ультраортодокс прийшов, ультраортодокс пішов.
Після демобілізації ультраортодоксальний солдат повинен повернутися до своєї сім’ї та громади і дотримуватися всіх релігійних приписів точно так само, як до призову. В іншому випадку ультраортодоксальні батьки відмовляться посилати своїх синів до армії.
Тому для зриву цієї умови необхідно домогтися, щоб до ЦАХАЛу потрапляли тільки ті представники ультраортодоксальної громади, які вже почали віддалятися від традиційного способу життя. Армія виявиться не в змозі зупинити цей процес. Так з’явиться статистика, що свідчить про те, що армійська служба відвертає молодих ультраортодоксів від їхніх громад. В результаті батьки торпедують наступний призов. Саме в цю пастку ультраортодокси змогли заманити ЦАХАЛ.
Соціальний статус ультраортодокса не повинен постраждати внаслідок призову.
Ультраортодоксальний солдат не повинен стати другосортним членом своєї громади. Якщо станеться щось подібне, він не зможе розраховувати на гідне сватання, а його братів і сестер не будуть приймати в престижні навчальні заклади. Їхні перспективи вдалого сватання також опиняться під загрозою.
Для того, щоб домогтися зриву цієї умови, потрібно відгородити від призову найбільш здібних учнів єшив. Якщо в армії опиняться в основному ті, хто і так кинули навчання, другосортний статус у громаді їм забезпечений. І в цьому випадку ультраортодоксальні батьки відмовляться посилати своїх дітей до ЦАХАЛу. Ультраортодокси змогли заманити армію і в цю пастку.
Припинити наполегливе підштовхування ультраортодоксів до навчання в єшиві.
Ні в якому разі не можна підштовхувати молодих ультраортодоксів до навчання в єшиві. Це сприяє ще більшому укоріненню концепції 1977 року, відповідно до якої ультраортодокси не повинні служити в армії і працювати.
Цей хитромудрий трюк зробили рабин Шах і духовний лідер гурських хасидів. Вони умовили тодішнього прем’єр-міністра Менахема Бегіна звільнити ультраортодоксів від армійської служби. І саме це стало для 18-річних ультраортодоксів потужним стимулом для вступу до єшив. В іншому випадку їм загрожував призов.
Так армія стала виконувати роль сторожа, що не дозволяє учням єшив віком 18-26 років вийти за їх межі. Тим, хто починав працювати, або, наприклад, вступав до університету, негайно загрожував призов.
У травні цього року БАГАЦ прийняв постанову, що не дозволяє єшивам і надалі служити притулком для тих, хто ухиляється від призову. Одночасно з цим судді звільнили армію від виконання функцій охоронця єшив.
Відповідно до рішення БАГАЦу, призов до армії більше не залежить від того, де навчається або працює той чи інший молодий чоловік. Це привело в паніку ультраортодоксальних лідерів, які злякалися, що, якщо армія більше не буде заштовхувати молодих членів їхніх громад до єшив, вони спорожніють.
І тоді ультраортодокси провернули блискучий трюк і знову заманили ЦАХАЛ у пастку, нав’язавши йому роль «призовного пункту єшив». Під їхній диктовку кадрове управління Генштабу само звернулося до Служби національного страхування, щоб з’ясувати, хто з тих, для кого Тора є «справою всього життя», офіційно працює, після чого опублікувало відповідні дані в світській пресі, щоб ультраортодокси почали боятися поєднувати навчання з роботою.
Призов потрібних армії ультраортодоксів.
До ЦАХАЛу мають призиватися ультраортодокси, які можуть принести їй користь. Якщо в армії виникне відчуття, що ультраортодоксальні солдати є для неї марним тягарем, про це швидко стане відомо всьому суспільству, і призов буде зірвано. Для того, щоб це сталося, ЦАХАЛ потрібно заманити в пастку типу «Блакитного світанку» — так називався проект, що провалився, призначений для підготовки ультраортодоксів до служби у ВПС.
Ультраортодоксів — батьків сімейств будуть призивати до армії і платити їм 7653 шекелів на місяць з першого дня служби, не чекаючи поки вони, принаймні, завершать курс молодого бійця. Це замість того, щоб призивати тільки 18-річних хлопців, які можуть служити і в бойових частинах, і в бойовій підтримці, отримуючи при цьому звичайну солдатську зарплату.
В результаті армія залучає до своїх лав ультраортодоксів з негативною додатковою цінністю, внаслідок чого багато офіцерів починають думати, що такі солдати їм зовсім не потрібні. А оскільки у нас армія – це весь народ, теза про марність призову ультраортодоксів швидко стає частиною суспільного дискурсу.
Як же ЦАХАЛ примудрився потрапити в цю пастку? Постанова БАГАЦу, винесена близько півтора місяці тому, поставила ультраортодоксальних лідерів у скрутне становище. Вони зрозуміли, що якщо армія виконає постанову БАГАЦу, то повістки про призов отримають всі 14 000 молодих ультраортодоксів призовного віку, а всі інші будуть від служби звільнені.
Тоді протягом короткого проміжку часу близько 50 000 осіб залишать навчання в єшивах і вийдуть на роботу. А решта стануть солдатами – або дезертирами, але, коли ультраортодоксальні батьки зрозуміють, що їхнім дітям краще відслужити, ніж роками ховатися від військової поліції, ситуація зміниться. Тоді вони задумаються про майбутнє працевлаштування своїх чад і почнуть відправляти їх до шкіл, де вивчаються основні предмети шкільної програми. Адже після служби в армії вони напевно захочуть працювати, а не вчитися в єшиві.
Ультраортодоксальна верхівка дійшла висновку, що доки не прийнятий закон про призов, збереження їхнього життєвого принципу — «не працювати і не вчитися» — залежить від того, чи вдасться їм обдурити армію чи ні.
І знову виникає питання: як же керівництво ЦАХАЛу примудрилося потрапити в усі розставлені для нього пастки? Для цього ультраортодоксам потрібно було розкидати вкрай спокусливі приманки. І вони дійсно знайшли доводи, що переконливо звучать для офіцерів кадрового управління Генштабу, які не говорять на «ультраортодоксальній мові». Крім того, ультраортодокси надали ЦАХАЛу радників, частину яких армія взяла на зарплату і на цій підставі вважає їх «своїми». Насправді ж вони є справжніми «троянськими конями».
Дискусія про призов ультраортодоксів більше не є ще однією розмовою на загальні теми, як нам навіювали довгі роки. До недавнього часу багато хто щиро вважав, що армія не потребує ультраортодоксальних солдатів. Насправді ж їх призов має критичне значення для держави. Армія повинна рішуче відмежуватися від існуючої програми і представити свою власну, що забезпечує вирішення проблеми на кілька поколінь вперед.
Автор: Реем Амінах
Джерело: «ХаАрец»
Фото: Олів’є Фітуссі
