Своя версія 7 жовтня: чому Нетаньягу блокує створення державної комісії
Влітку 2016 року Біньямін Нетаньягу — тодішній і нинішній прем’єр-міністр — був дуже стурбований. Державний контролер Йосеф Шапіра готував суворий звіт про провальні дії уряду й оборонного відомства щодо підземних тунелів із сектора Гази.
Двома роками раніше Ізраїль провів операцію «Незламна скеля» в Газі, яка завершилася черговою розчаровуючою нічиєю з ХАМАСом. Розслідування Шапіри показало, що Ізраїль не мав достатньої інформації про масштаби тунельної інфраструктури, а армія виявилася неготовою до цієї загрози.
Саме тоді Нетаньягу вчинив дещо, що нині, після багатьох років відмов від інтерв’ю для ізраїльських ЗМІ (за винятком лояльного до нього 14-го каналу), видається майже неймовірним. Він запросив представників усіх основних ізраїльських медіа на зустрічі тривалістю три–чотири години. Навіть “ХаАрец” отримала запрошення і направила майже 20 журналістів.
Значну частину цих зустрічей Нетаньягу присвятив зачитуванню обраних цитат із протоколів нарад, що відбулися за два роки до операції. Метою було показати, що він багаторазово наголошував на необхідності вирішення проблеми тунелів.
Однак Шапіра, який мав доступ до всіх протоколів повністю, не піддався на цю спробу. Підсумкова версія його звіту також містила різку критику на адресу самого Нетаньягу.
Але це нічого не змінило. Армія оборони Ізраїлю продовжувала час від часу проводити обмежені операції проти ХАМАСу. Після кожної такої операції Нетаньягу і військове керівництво заявляли, що терористична організація зазнала «нищівного удару» і тепер «ослаблена і стримана». І все тривало у тому ж дусі — аж до трагедії 7 жовтня 2023 року.
Нетаньягу спробував повторити цю тактику у своїй заяві під присягою, поданій до Верховного суду у неділю — у відповідь на заяву глави ШАБАКу Ронена Бара, подану тижнем раніше. Обидва документи є частиною судового процесу за петиціями, спрямованими на запобігання звільненню Бара.
Нетаньягу контролює протоколи всіх нарад — як закритих, так і напівофіційних. І саме він, на свою думку, має повноваження вирішувати, які фрагменти можна публікувати і чи становлять вони загрозу безпеці. Цитати в його заяві були обрані буквально пінцетом — аби спростувати звинувачення Бара.
Очевидно, що на деякі аргументи в заяві було витрачено значно більше зусиль, ніж на інші. Особливо енергійно Нетаньягу намагався довести, що він не просив Бара допомогти йому відкласти надання свідчень у кримінальному процесі, а лише прагнув поліпшити умови безпеки. Він також заперечує, що намагався використати ШАБАК для придушення ненасильницьких протестів.
У різких та грубих висловлюваннях він поклав провину за провал розвідки в ніч з 6 на 7 жовтня 2023 року саме на Бара. (Цього разу він був настільки зосереджений на цьому, що навіть не згадав про Армію оборони Ізраїлю серед винних). Як завжди — і все ж вражаюче — він не сказав ані слова про свою власну відповідальність. Якби тільки його вчасно розбудили…
Із тексту його заяви стає ясно: Нетаньягу глибоко стурбований безпекою своєї родини — як через зовнішні загрози («Хізбалла» і ХАМАС), так і через внутрішні (протестувальники). Саме тому раніше він роздував дрібні епізоди — наприклад, наближення протестувальників до його офіційної резиденції в Єрусалимі під час пандемії COVID-19 або «облогу» перукарні в Тель-Авіві, де його дружина робила зачіску на тлі боротьби за судову реформу.
Погані відносини з Баром почалися саме через питання особистої охорони. Бар був призначений на пост глави ШАБАКу у 2021 році тодішнім прем’єр-міністром Нафталі Беннетом за часів короткотривалого «уряду змін». Майже одразу він викликав роздратування в сім’ї Нетаньягу, відмовившись надати додаткову охорону двом синам уже колишнього прем’єра.
Нетаньягу також відкинув одне з головних звинувачень Бара — про те, що після вибуху дрона “Хізбалли” біля його приватного будинку в Кейсарії він просив Бара підготувати висновок із питань безпеки для відтермінування надання свідчень у суді. Як спростування він навів цитати з протоколів, де стверджував, що хоче дати свідчення. Але чи справді він би сказав Бару свої справжні мотиви?
Проблеми безпеки справді існували, і на думку Нетаньягу, вони вимагали офіційної оцінки. Тоді в медіа активно обговорювали можливість використання атаки дрона як приводу для перенесення слухань. Тим більше, що навіть зараз його адвокати використовують усі можливості для виграшу часу і затягування процесу.
Напружені відносини між Нетаньягу і Баром — не новина. Вони тривали всі місяці перед війною на тлі спроб уряду просунути судову реформу. Потім стався катастрофічний провал у ніч перед різаниною.
У своїй заяві Нетаньягу детально зупинився на цьому моменті, включаючи заголовки величезними літерами, ніби скопійованими з його акаунту в Instagram.
Насправді ж Нетаньягу не відомий втручанням у рішення ЦАХАЛу і ШАБАКу щодо питань загроз. Ба більше, він ігнорував численні попередження про зростання ризиків у місяці перед війною. Перше питання, яке він поставив військовому секретарю вранці 7 жовтня, було: «Чому вони стріляють?».
Нетаньягу також знову послався на аналітичні документи Бара, підготовлені до 7 жовтня, в яких той стверджував, що ХАМАС не прагне до війни в найближчому майбутньому. Але Бар був у цьому не сам: таку ж позицію займали все розвідувальне співтовариство, а також сам Нетаньягу і тодішній міністр оборони Йоав Галант.
Він також заявив, що до початку війни пропонував ліквідувати одного з лідерів ХАМАСу за кордоном — Салеха аль-Арурі, — але Бар виступив проти. Однак у своїй заяві під присягою він чомусь не згадав, що як Бар, так і його попередники на посаді голови ШАБАКу рекомендували ліквідувати лідерів ХАМАСу в Газі — Ях’ю Сінуара і Мухаммеда Дейфа. І саме Нетаньягу тоді виступив проти.
Детальна заява прем’єра чітко показує, чому він так відчайдушно опирається створенню державної слідчої комісії. Нетаньягу повністю відмовляється брати на себе будь-яку відповідальність за те, що сталося. Він також контролює доступ до протоколів і може вибирати лише ті уривки, що вигідні йому.
А державна комісія мала б можливість самостійно вивчити документи, допитати свідків і визначити, хто говорить правду. Із погляду Нетаньягу, значно вигідніше перетворити процес на дуель взаємних звинувачень, у якій Верховному суду буде дуже важко винести однозначне рішення.
Амос Харель, “ХаАрец”
Фото: AP Photo/Leo Correa
