США відмовилися надавати підтримку післявоєнній коаліції в Україні

США відмовилися надавати підтримку післявоєнній коаліції в Україні

США не мають наміру надавати системи протиповітряної оборони для підтримки європейської коаліції, яку Велика Британія та Франція планують розмістити на території України після можливого припинення вогню. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з перебігом обговорень.

За інформацією агентства, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наполягає на включенні американської підтримки до так званої «сили гарантій», яка, за задумом європейців, має стримувати Росію від порушення майбутньої угоди. Проте, як стало відомо європейським чиновникам під час переговорів із США, президент Дональд Трамп не має наміру надавати подібні гарантії.

Відмова Вашингтона підкреслює розбіжності серед союзників щодо підходів до стримування російської агресії. За словами Стармера, «гарантії безпеки США — єдиний ефективний спосіб стримати Росію від повторного нападу на Україну». Раніше, за даними агентства, Велика Британія та Франція також пропонували Трампу долучитися до повітряного патрулювання, розвідки та моніторингу кордону.

Попри це, Париж і Лондон сподіваються, що США збережуть участь в обміні розвідданими та технічному спостереженні. Деякі європейські чиновники також очікують, що США втрутяться, якщо європейські війська стануть мішенню в Україні, однак визнають, що Трамп навряд чи погодиться дати письмову гарантію.

Союзники вже скоригували підхід до стримування Москви. На їхню думку, загрозу можна зменшити завдяки силам України, підготовці союзників, розміщенню європейських військ та авіації на східному фланзі НАТО, а також патрулюванню в Чорному морі.

«Ми розраховуємо, що наші європейські партнери і надалі відіграватимуть провідну роль у постачанні військових ресурсів», — заявив посол США в НАТО Метью Вітакер на зустрічі в Брюсселі.

Як зазначається в матеріалі, коаліція включає 30 країн, зокрема Канаду, Австралію, Японію та Нову Зеландію. Лише п’ятнадцять з них заявили про готовність направити військові сили, включно з авіацією та кораблями. А країн, готових до негайного розгортання, менше десяти.

Плани з розміщення контингентів і інфраструктури вже завершені, але відкладені до поновлення переговорів із Москвою. Рішучість Володимира Путіна продовжувати наступ, а також вимога Трампа до союзників взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку змушують Європу збільшувати оборонні витрати.

На саміті G7 у Канаді та на зустрічі НАТО наприкінці місяця Трамп очікує від союзників підтвердження нових зобов’язань. НАТО має намір запропонувати збільшити запаси озброєння на 30% у найближчі роки. Крім того, розглядається нова мета — витрачати 5% ВВП на оборону та суміжні галузі.

Фото: AP Photo/Kin Cheung