США переймають жорсткий ізраїльський підхід до встановлення миру в Лівані
Ліквідація начальника штабу військового крила «Хізбалли», здійснена Ізраїлем у Бейруті в неділю, отримала явну підтримку Вашингтона. Хоча високопосадовці США заявили, що їх заздалегідь не попередили про удар, вони повідомили «ХаАрец» та іншим ЗМІ, що Ізраїль і США діють узгоджено у своїй політиці щодо «Хізбалли».
Франція — західний покровитель Лівану й ключовий учасник створеного торік координаційного механізму для підтримки режиму припинення вогню між Ізраїлем і «Хізбаллою» — також не засудила удар.
Останніми місяцями публічні заяви та політика США щодо лівано-ізраїльських відносин і зобов’язань сторін були, м’яко кажучи, непослідовними.
У серпні, коли ліванський уряд схвалив американський план роззброєння «Хізбалли» до кінця року, спецпосланник США Том Барак висловив оптимізм і підтримку Лівану. Він заявив, що Ізраїль має відповісти «рівним рукостисканням», тобто почати виконувати свою частину домовленостей: поступово вивести війська з п’яти позицій, які утримує на території Лівану, і припинити удари по країні. Однак цього не сталося.
Попри наполегливість Ізраїлю, Барак змінив тон і почав критикувати Ліван. На початку листопада, виступаючи на конференції Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Бахрейні, він назвав північного сусіда Ізраїлю «недієздатною державою» та поставив під сумнів його спроможність роззброїти «Хізбаллу».
З листопада Барак відійшов від ліванського напряму, передавши досьє новому послу США в Лівані Мішелю Іссі та американській дипломатці Морган Ортагус, яка кілька місяців тому повернулася до роботи на ліванському напрямі, паралельно продовжуючи діяльність у місії США при ООН.
Подібно до США, Ізраїль також призначив нових відповідальних за ліванський напрям. Міністр зі стратегічних питань і довірена особа прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу Рон Дермер офіційно залишив посаду, передавши ліванське досьє виконувачу обов’язків радника з нацбезпеки Ґілю Райху та послу Ізраїлю в США Єхіелю Лейтеру.
Схоже, останніми місяцями Вашингтон кілька разів змінював підхід до Лівану. Нині США, здається, перейняли позицію Нетаньягу: мир Лівану можна нав’язати силою. Іншими словами, Вашингтон вважає, що може змусити ліванський уряд і армію роззброїти «Хізбаллу», а ізраїльські удари по території країни здатні підштовхнути їх до цього.
Попри усвідомлення того, що нинішня ескалація може посилитися і стати небезпечною, представники США демонструють оптимізм. Вони сподіваються, що удари змусять президента Лівану Жозефа Ауна обирати між війною і початком дипломатичних переговорів з Ізраїлем, нормалізацією відносин і навіть приєднанням до «Авраамових угод». В Єрусалимі поділяють цю оцінку. Відмова Ізраїлю від п’яти позицій на півдні Лівану нині не стоїть на порядку денному — принаймні доти, доки ліванська армія не покаже реальних результатів.
Однак така бінарна логіка породжує низку невирішених питань. По-перше, чи можуть Аун і ліванська армія діяти рішуче проти «Хізбалли», не ризикуючи спровокувати нову громадянську війну? По-друге, чи може він дозволити собі сісти за стіл переговорів з Ізраїлем — країною, проти якої в Лівані виступає чимало суспільних сил? Франція також усвідомлює цю складність.
З одного боку, Париж розчарований темпами та ефективністю дій ліванської армії проти «Хізбалли», вважаючи, що вона могла б робити більше, попри слабкість, обмеження й нестачу бюджету.
З іншого боку, Франція побоюється, що надмірний тиск може зруйнувати крихку стабільність Лівану, а не зміцнити її. У найближчі тижні очікується візит Ортагус до Парижа, де французькі колеги, ймовірно, наполягатимуть: не можна безупинно тиснути лише на одну сторону, не вимагаючи поступок від іншої.
Єгипет, схоже, є головним гравцем, який намагається продовжувати діалог з усіма сторонами — зокрема з Ізраїлем — і прагне запобігти подальшій ескалації. Міністр закордонних справ Єгипту Бадр Абдельаті відвідав Ліван у середу після телефонної розмови між президентом Єгипту Абдель Фаттахом ас-Сісі та його ліванським колегою, під час якої єгипетський президент висловив підтримку Лівану та його керівництву. Минулого місяця керівник єгипетської розвідки Хасан Рашад також відвідав Ліван незабаром після короткого візиту до Ізраїлю, де зустрічався з Нетаньягу. Каїр, імовірно, використовує свій вплив у Газі, щоб тиснути на Ізраїль і протидіяти логіці «миру силою». Послання Єгипту зрозуміле: одними військовими заходами дипломатії не досягти.
«Зрештою все знову впирається в глухий кут», — каже Ейтан Ішай, керівник програми з Близького Сходу та Північної Африки Інституту зовнішньої політики Mitvim.
«Ізраїль каже: “Роззбройте «Хізбаллу», і ми підемо”. Ліванський уряд каже: “Спершу підіть, а потім ми зможемо роззброїти «Хізбаллу»”. «Хізбалла» каже: “Ми ніколи не роззброїмося, але якщо хочете діалогу й компромісу, Ізраїль має спочатку піти”. А США та міжнародна спільнота кажуть Лівану: “Спершу роззбройте «Хізбаллу», а потім ми надамо допомогу”».
Поки що жодна зі сторін не знайшла виходу з цього кола. Втім, Ізраїль і США, схоже, роблять ставку на ослаблення «Хізбалли» та пропонують президентові Ауну угоду, від якої він не зможе відмовитися. Питання в тому, чи зможе він її прийняти.
Ліза Розовська, «ХаАрец»
Фото: AP Photo Mohammed Zaatari
