Справжня мета Нетаньягу: політичне виживання через нескінченну війну
Інакше це не пояснити: Ізраїль свідомо порушив угоду про припинення вогню з ХАМАСом — зі схвалення американців — тому що не хотів повністю виконувати умови, які він зобов’язався дотримуватися два місяці тому.
ХАМАС — терористична організація вбивць, і війна почалася виключно з її ініціативи з нападу на південь Ізраїлю 7 жовтня. Але психологічне насильство, якому піддавалися заручники та їхні сім’ї під час останніх етапів звільнення, не можна назвати суттєвим порушенням угоди з боку ХАМАСу.
Саме уряд Ізраїлю не виконав угоду, коли не завершив обіцяне виведення сил ЦАХАЛу з сектору Газа в останні тижні, особливо з “Філадельфійського коридору” вздовж кордону Гази та Єгипту.
ХАМАС відмовився закрити очі й просунутися вперед у звільненні заручників у рамках нових посередницьких пропозицій, висунутих американцями, що призвело до зриву переговорів. У відповідь Ізраїль рано вранці у вівторок відновив бойові дії.
За даними ХАМАСу, в результаті серії авіаударів у Газі загинули понад 320 палестинців, у тому числі високопоставлені чиновники ХАМАСу та співробітники урядових офісів угруповання.
Подальші дії можуть включати в себе не лише масовані авіаудари, але й проведення нових широкомасштабних наземних операцій у Газі під керівництвом нового начальника штабу ЦАХАЛу Еяля Заміра в надії остаточно розгромити ХАМАС.
Замір заявив, що для реалізації цього плану знадобиться кілька дивізій ЦАХАЛу. Це знову вимагатиме масштабного призову резервістів — вперше в умовах, коли в суспільстві немає реального консенсусу щодо виправданості відновлення війни.
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, ймовірно, стверджуватиме, що тільки відновлення військового тиску дозволить повернути з Гази 59 заручників, як живих, так і мертвих. Але це виправдання вже не здається переконливим.
Майже 40 заручників загинули в Газі за різних обставин з тих пір, як 7 жовтня вони були захоплені живими з ізраїльської території. Відновлення військового тиску явно наражає на небезпеку заручників, що вижили, може ще більше погіршити і без того нестерпні умови їхнього перебування в полоні, а в крайньому випадку може навіть підштовхнути ХАМАС до того, щоб у помсту завдати деяким із них нових страждань.
Зі свідчень деяких заручників, звільнених за останні два місяці, ясно випливає, що ХАМАС часто переміщував їх між різними місцями.
Ізраїльські служби безпеки не мали точної інформації про місцезнаходження багатьох із них у режимі реального часу. Це означає, що неможливо завдати авіаударів і провести наземну операцію, будучи впевненим, що заручники не постраждають.
За день до ізраїльської атаки в Газі Сполучені Штати та Велика Британія розпочали нову масштабну атаку проти хуситів у Ємені.
Президент США Дональд Трамп погрожував завдати по них сильнішого удару, ніж будь-коли раніше, але особливо примітною була його пряма погроза на адресу Ірану. Трамп заявив, що розглядатиме будь-який напад хуситів на американців як акт, вчинений режимом у Тегерані.
Ця погроза пролунала в той момент, коли США намагаються повернути Іран до переговорів про припинення його ядерної програми, але вона також підвищує військову напруженість.
Після припинення вогню в Газі хусити перестали запускати ракети та безпілотники по Ізраїлю. Тепер, ймовірно, вони відновлять спроби завдати удару по центральній частині Ізраїлю на знак солідарності з ХАМАСом.
Відволікаючий маневр Нетаньягу
Тим часом Нетаньягу продовжує спроби змістити голову ШАБАКу Ронена Бара. Коли в неділю ввечері Нетаньягу провів з Баром коротку розмову про звільнення, обидва вони вже знали, що рішення про відновлення бойових дій проти ХАМАСу неминуче. Бар також брав участь в обмежених консультаціях, які Нетаньягу провів у понеділок увечері перед авіаударами по Газі.
Така ситуація могла скластися лише при Нетаньягу: якщо він не довіряє голові ШАБАКу, як він стверджує, чому він продовжує включати його до найбільш секретних форумів?
Враховуючи триваюче розслідування щодо трьох радників Нетаньягу у зв’язку з обвинуваченнями в отриманні коштів з Катару, Нетаньягу слід було б утриматися від будь-яких кроків стосовно Бара. Зведення рахунків Нетаньягу з Баром також викликає занепокоєння, особливо якщо врахувати, що внутрішнє розслідування ШАБАКу щодо провалів у системі безпеки 7 жовтня містить різкі звинувачення на адресу Нетаньягу щодо його політики передачі катарських коштів ХАМАСу.
У звіті навіть згадується, що ШАБАК свого часу попереджав прем’єр-міністра про те, що частина грошей безпосередньо використовувалася для терористичної діяльності. На даний момент не виключено, що уряд спробує домогтися відставки Бара найближчими днями — навіть в умовах відновлення війни.
Операція Ізраїлю в Газі буде виправдана як необхідний крок для виходу з глухого кута переговорів і одночасного виконання обіцянки Нетаньягу перемогти ХАМАС — навіть попри те, що терміни досягнення цих двох цілей не збігаються. Заручники можуть загинути до того, як ХАМАС буде розгромлений, якщо він взагалі буде розгромлений.
Але насамперед йдеться про низку невідкладних політичних цілей, у яких прем’єр-міністр не зізнається публічно: відновлення Ітамара Бен-Гвіра та його ультраправої фракції «Єврейська міць» в уряді, прийняття бюджету та стабілізація коаліції.
Цього разу політичне виживання Нетаньягу дійсно залежить від збереження тиску в Газі — включаючи спробу відвернути увагу ЗМІ від відновлених протестів проти уряду у зв’язку з планом звільнення Бара.
Справжня мета Нетаньягу стає все більш очевидною: поступове сповзання до авторитарного режиму, виживання якого він намагатиметься забезпечити за рахунок вічної війни на кількох фронтах.
Навіть у відеоролику, який він опублікував у зв’язку зі спробою звільнити Бара, Нетаньягу говорить про «війну на сім фронтів». А заручники? З точки зору Нетаньягу, вони можуть померти в тунелях, знаючи, що зробили свій внесок у його подальше перебування при владі.
Автор: Амос Харель
Джерело: «ХаАрец»
На фото: школа в центральній частині сектору Газа, що постраждала від обстрілу
Фото: AP Photo Jehad Alshrafi
