«Спарта» — це димова завіса: в уряду немає чіткого бачення безпеки, і він не дослухається до експертів

Виступ «Спарта» Біньяміна Нетаньягу не зміг приховати той факт, що в Ізраїлю немає чіткої відповіді на питання, як війна вплинула на ризики безпеки.

Намір перетворити Ізраїль на «Супер-Спарту» та «економіку з автаркічними характеристиками» привернув найбільшу увагу у промові прем’єр-міністра. Ця промова викликає занепокоєння не лише щодо намірів Нетаньягу, але головним чином щодо того, яким було його судження, коли він вирішив публічно заявити саме зараз, що країна справді перебуває «у своєрідній ізоляції» й може ще більше закритися в економічному плані.

Недарма канцелярії прем’єр-міністра довелося неодноразово публікувати роз’яснення щодо цього виступу. Сам Нетаньягу також провів спеціальну пресконференцію, аби спробувати заспокоїти ринки. Джерела, близькі до нього, заявили, що його слова були «обмовкою».

Але це не була обмовка. Нетаньягу прибув із готовою промовою. Хоча він не читав текст із аркуша, глава уряду представив добре структурований виступ із чіткою логікою, усі аргументи в якому були спрямовані на досягнення конкретної мети. Нетаньягу закликав знизити регулювання у всьому, що пов’язано з оборонною промисловістю Ізраїлю. «Я не прошу, я спрямовую», — сказав він.

Все робиться спонтанно

Однак за цією промовою, якою б збентежливою та суперечливою вона не була, приховується значно серйозніший провал, що не отримав достатньої уваги: держава Ізраїль не має чіткої оцінки своєї нинішньої геополітичної ситуації. Немає ні стратегії, ні бачення майбутнього, ні системної оцінки ризиків. Усе робиться спонтанно.

За останні два роки Ізраїль вів війни на кількох аренах: у Газі, Лівані, Ірані, Ємені, Сирії, Іраку, на Західному березі й тепер у Катарі. Чи допомогли ці бойові дії, пряма ціна яких уже наближається до 300 млрд шекелів, покращити геополітичне становище Ізраїлю та знизити ризики безпеки? Чи, можливо, вони залишили ситуацію незмінною, а то й навіть погіршили її?

Очікувати чіткої відповіді на політичному рівні не доводиться. Там не соромляться висувати суперечливі тези одна за одною — залежно від політичної потреби. Навіть у промові «Спарта» Нетаньягу пролунали і похвали «військовим успіхам», і натяки на зростаючі загрози «з боку країн, які я не хочу тут згадувати». Вочевидь, прем’єр-міністр мав на увазі Туреччину.

Геополітична ситуація Ізраїлю — це не просто предмет політичної полеміки. Вона матиме прямий вплив на життя громадян у найближче десятиліття та на обсяг оборонних витрат. У 2024 році вони становили близько 8,6% ВВП, а в 2025 році, з урахуванням нового бюджету, мають підскочити до 7,6% ВВП — і це без урахування можливого розширення війни в Газі.

Прогалини в оцінках і нереалізована доповідь

Розбіжності досягли піку на конференції генерального аудитора, за кілька годин до виступу Нетаньягу. З одного боку, генеральний директор Мінфіну Ілан Ром, який раніше служив у «Моссаді», заявив: «Регіональна реальність на Близькому Сході, як і раніше, складна, але сьогодні, на відміну від року тому, а тим більше дворічної давнини, картина стає яснішою, ніж будь-коли. Ми на шляху до стабілізації. Концепцію безпеки слід оновити». Зокрема, він зазначив, що «основна загроза з боку Ірану знищена або суттєво відкладена», і закликав скоротити оборонні витрати.

Цілком протилежну позицію зайняв генеральний директор Міноборони Амір Барам. Він говорив про глобальне зростання військових бюджетів і нові конфлікти. «Це буде десятиліття викликів безпеки», — наголосив він і наполягав на збільшенні оборонного бюджету. На запитання, чи знищена загроза з боку Ірану, Барам відповів: «Абсолютно ні».

Боротьба між Мінфіном і Міноборони за бюджет має давню історію. Саме для цього уряд створив після тривалої політичної боротьби професійну комісію, яка мала дати рекомендації щодо зміцнення безпеки та структури сил.

Попри консенсус довкола складу комісії і те, що багато її членів вважалися близькими до Нетаньягу, звіт так і не був ухвалений і ніколи не обговорювався офіційно.

Є причина, чому Нетаньягу і міністр фінансів Бецалель Смотрич не поспішають ухвалити доповідь Нагеля. Її висновки не вписуються в картину «успіхів», яку вони намагаються просувати. За словами Нагеля, геополітична ситуація Ізраїлю фактично погіршилася.

На конференції Нагель заявив: «Виклики безпеки — деякі з них серйозніші, ніж до війни». А що щодо Ірану? «Ми не лише не перемогли його, але він став ще небезпечнішим. Найнебезпечніша тварина в джунглях — поранена тварина. А Іран — це поранена тварина». За таких песимістичних прогнозів не дивно, що звіт воліють не обговорювати.

Наті Токер, TheMarker

Фото: Abir Sultan Pool Photo via AP