Смерть Раїсі – удар по іранському режиму. Але війна проти Ізраїлю на цьому не закінчиться

19 травня в Ірані видався напружений вечір. Йшли години, про долю вертольота з президентом на борту звісток не було. Рятувальники повільно просувалися крізь туман та сніг у гористій місцевості. У Тегерані противники режиму аятол потихеньку почали запускати феєрверки, святкуючи загибель Ібрахіма Раїсі.

В Ізраїлі соцмережі наповнились жартами на цю тему. Після нещодавньої ракетно-дронової атаки та на тлі протистояння з іранськими проксі-силами ізраїльтянам хотілося знайти привід для радості.

Але якщо хтось чекав, що загибель Раїсі покладе край режиму аятол або війні його маріонеток проти Ізраїлю, – швидше за все, на них чекає розчарування.

Ібрахім Раїсі був жорстким та безжальним гравцем, але він лише мав роль виконавця. Глобальну стратегію, у тому числі в частині ядерної програми та боротьби проти Ізраїлю та США, визначав верховний лідер Ірану – аятола Алі Хаменеї.

Номінально в цій ієрархії «номер» президента Ірану – другий, але можливо, Раїсі не був навіть третім, каже Айєлет Савіон, керівник відділу Ірану у Близькосхідному інституті медіа-досліджень MEMRI.

Смерть Раїсі може спровокувати новий раунд масових заворушень або викликати закулісну боротьбу за владу. Але навряд чи варто чекати краху іранського режиму чи зміни курсу стосовно Ізраїлю.

Удар по режиму

«Загибель Раїсі, проте, завдасть важкого удару по іранському режиму. Можливо, вона навіть призведе до масових протестів», – вірить аналітик «Хаарец» Амос Харель. За його словами, сили внутрішньої безпеки вже зараз готуються придушити будь-які заворушення в Ірані після смерті президента.

На посаді президента Раїсі активно проводив жорстку лінію верховного лідера Алі Хаменеї та КВІР щодо Ізраїлю та США. Іранська підтримка ХАМАС, «Ісламського джихаду» та «Хезболли» коштувала життя тисячам ізраїльтян, а іноді й євреям за кордоном.

Тегеран має безпосереднє відношення до подій 7 жовтня, навіть якщо керівництво ХАМАС у Газі не погодило атаку з Іраном заздалегідь.

Катастрофа вертольота з Раїсі сталася в період, коли іранський режим відчував себе господарем становища. Стратегію “Вогняного кільця” сформулював ще генерал Касем Сулеймані. Її метою було оточити Ізраїль проксі-силами, озброєними десятками тисяч ракет та снарядів. І вона почала приносити плоди за Ібрахіма Раїсі – через чотири роки після того, як Сулеймані був ліквідований американцями.

За підтримки Ірану антиізраїльські сили стали координувати свої дії. Ізраїльсько-саудівська угода про нормалізацію відносин, якої так побоювався Тегеран, була заморожена. Тож не можна сказати, що Іран не досяг певних успіхів.

Однак у внутрішній політиці Ібрахім Раїсі був “президентом-невдахою”, зауважує інший оглядач “ХаАрец”, Цві Барель. За час його правління Іран загруз у економічній кризі, режим аятол струсили потужні протести 2022-2023 року.

Під час передвиборчої кампанії Раїсі обіцяв побудувати мільйон квартир для нужденних, різко знизити рівень безробіття, зміцнити іранський ріал, знизити інфляцію. Нічого з того не сталося.

Нестримна інфляція, високе безробіття, різке падіння курсу ріалу (у 2018 році курс становив 42 000 ріалів за долар, а минулого місяця він досяг 650 000 ріалів за долар), крах середнього класу, масовий відтік мізків – ось головні “досягнення у галузі економіки”.

Проте, Раїсі був одним із найближчих до Алі Хаменеї людей – і зручною фігурою для КВІР, яка не виявляла зайвої самостійності. Тож у ньому бачили одного з кандидатів у наступники Верховного лідера, Алі Хаменеї. Іншим наступником називали рідного сина Алі Хаменеї – Моджтаба Хосейні Хаменеї.

Після загибелі Раїсі боротьба може розпочатися не лише за посаду президента – а й за позицію спадкоємця Алі Хаменеї.

Карім Саджадпур, аналітик Фонду Карнегі за міжнародний світ у Вашингтоні та провідний експерт з Ірану, вважає, що ці події призведуть до кризи наступності в Ірані.

На думку Саджадпура, враховуючи конспірологічну атмосферу, що панує в Ірані, багато хто підозрюватиме, що з Раїсі покінчили, щоб звільнити місце для Хаменеї-молодшого. Це завдасть шкоди легітимності Моджтаба, яка й так не користується популярністю. Ситуація може дійти до масових заворушень, посиливши залежність молодшого Хаменеї від КВІР.

Саджадпур підозрює, що такий розвиток подій може прискорити перехід уряду до повномасштабного військового режиму або навіть його краху.

Це було б непоганою новиною для Ізраїлю, зазначає Амос Харель. За позитивного сценарію, спочатку уряд у Тегерані більше займатиметься внутрішніми справами – і менше тиснутиме на «Хізбаллу», вимагаючи, щоб вона підтримувала активний військовий фронт проти ЦАХАЛу.

«Але якщо хтось сподівається, що ця загадкова аварія покладе край нашій кровопролитній війні, то, можливо, він занадто оптимістичний», – робить висновок Харель.

«Загибель президента Ірану, ймовірно, виявиться більш значущою, ніж його президентство. Вона, можливо, посилить боротьбу за владу в Ірані, але не обов’язково поставить під загрозу його виживання чи змінить політику Ісламської Республіки за кордоном», – пише дослідник Алі Альфоне, старший науковий співробітник Інституту країн Перської затоки у Вашингтоні.

Боротьба за крісло: на кого замінять Раїсі?

Конституція Ірану передбачає, що після смерті президента його повноваження зі схвалення Верховного лідера тимчасово переходять до віце-президента. Цю посаду зараз обіймає Мохаммад Мохбер.

В Ірані вже призначено дострокові президентські вибори – вони мають відбутися 28 червня. У кандидатів є лише трохи більше тижня, щоби висунути свої кандидатури. Їхні заявки ще має схвалити Рада вартових конституції — спеціальний надпарламентський орган влади в Ірані, приблизно аналогічний конституційному суду.

Альфоне називає імена тих, хто, на його думку, побореться за місце Раїсі. Серед них – спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф (у жовтні 2023 року він погрожував, що ізраїльське вторгнення в сектор Газа «відчинить браму пекла» для Ізраїлю). Галібаф уже тричі балотувався на президентських виборах (у 2005, 2013 та 2017 роках), але щоразу програвав.

Ще один кандидат – віце-президент Мохаммад Мохбер. Можуть спробувати і два колишні президенти – Махмуд Ахмадінежад та Хасан Рухані. Але результат виборів все одно багато в чому залежить від того, кого підтримає аятола Алі Хаменеї.

Втім, ще невідомо, чи вдасться йому стримати внутрішньоелітну боротьбу та знайти іншого Раїсі: зручного прихильника, який виконуватиме волю лідера та прийматиме на себе всю критику за недоліки режиму.

Незалежно від того, хто стане наступним президентом Ірану чи змінить аятоллу Хаменеї, шансів на великі зміни у зовнішній політиці Тегерана замало, пише Альфоне.

«Досі підхід Ісламської Республіки, можливо, був ефективним. На відміну від того, що сталося в Іраку та Сирії, Ізраїль не бомбив ядерні об’єкти Ірану. І на відміну від Афганістану, Іраку та Лівії, Іран не зазнав бомбардування або вторгнення США. Немає жодних підстав вважати, що новий президент або наступник аятоли Хаменеї відійде від цих усталених стратегій», – робить висновок експерт.

Джерело: за матеріалами Амоса Хареля та Алі Альфоне, «Деталі»

Фото: AP Photo Vahid Salemi, File