Скандал у Кнесеті: коаліція окреслила свої пріоритети
У Кнесеті сьогодні відбулася церемонія відкриття четвертої, зимової сесії. Головне питання — чи не стане вона останньою і чи наближаються дострокові вибори.
Вже під час відкриття вибухнув скандал: спікер Кнесету Амір Охана демонстративно представив голову Верховного суду Іцхака Аміта просто як «суддю». Тобто — всупереч закону — не визнав його головою БАГАЦу. Президент Ізраїлю, який виступав після нього, зробив Охані різке зауваження.
Депутат Гілад Карів із партії «Демократи» вигукнув на адресу Охани: «Вам ще не вистачає розпалювання ненависті в суспільстві? Вам недостатньо 7 жовтня? Ви зганьбили Кнесет!»
Охана зробив йому перше попередження. Інших депутатів від опозиції, які також протестували, вивели із зали. Дехто залишив засідання сам — на знак протесту.
Промова Охани під час відкриття сесії була жорсткою — і чітко окреслила пріоритети коаліції. На жаль, це не боротьба з ХАМАСом, не з іранською віссю і навіть не зі зростанням цін — а боротьба із судовою системою.
Охана атакував судову владу за те, що він назвав «потоптанням Кнесету та ударом по демократії». Він нагадав рішення БАГАЦ скасувати поправку до Основного закону про використання «принципу розумності».
1 січня 2024 року (майже два роки тому) Верховний суд анулював поправку, яка скасовувала право судів застосовувати «принцип розумності». Вісім голосів проти семи — вперше в історії Ізраїлю БАГАЦ визнав недійсною поправку до Основного закону. Ця поправка була одним із ключових елементів «судової реформи», яку просувала коаліція Нетаньягу.
Сьогодні, майже два роки потому, у Кнесеті знову на повну силу зазвучала риторика судової реформи. Охана заявив, що, скасувавши поправку, БАГАЦ нібито «скасував волю суверена — народу, який прийшов на виборчі дільниці».
При цьому він «забув» згадати, що за останніми опитуваннями нинішня коаліція набрала б лише 50–52 мандати, тобто вона не представляє ані весь “народ”, ані навіть більшість ізраїльських виборців. Варто зазначити, що судді, які голосували за скасування поправки, неодноразово наголошували: вона була ухвалена без широкого суспільного консенсусу, — не 120 голосами, а вузькою коаліційною більшістю.
Охана заявив, що судова система діє «без стримувань і противаг», а інститут юридичних радників «безпрецедентно розширює свої повноваження». (Прим. “Деталей”: незрозуміло, що саме мав на увазі Охана, оскільки під час війни у повноваженнях юррадників не відбулося жодних значущих змін.) «Це не моя особиста боротьба. Це мій громадянський обов’язок як спікера Кнесету — попередити суспільство: ваш бюлетень на виборчій дільниці тоншає. Він втрачає силу й сенс через дії судової системи», — заявив Охана.
Він також додав, що скасування поправки нібито “завдало удару по єдності нації”. (Прим. “Деталей”: за кілька місяців до 7 жовтня низка високопосадових силовиків, зокрема міністр оборони Йоав Галант, попереджали коаліцію, що саме судова реформа розколює суспільство й послаблює державу.)
«Немає жодної краплі єдності у скасуванні Основного закону під час війни. Це дія, що шкодить ізраїльській демократії, Кнесету, обраним представникам — і, що ще гірше, самому суспільству, яке їх обрало», — заявив Охана.
На завершення своєї скандальної промови він закликав «відкрити нову сторінку у відносинах між гілками влади та працювати над виправленням системи стримувань і противаг».
Відповідь Іцхака Герцога
Президент Іцхак Герцог, який виступав після нього, на початку своєї промови підкреслив, що Іцхак Амит є головою Верховного суду — і зірвав аплодисменти опозиції.
«У мене була готова довга, прагматична промова, але це надзвичайно важливий момент у нашому житті, і моє серце крається. Є різниця між принциповою суперечкою, яка є легітимною, і невихованістю, приниженням людської гідності, нападом на інші гілки влади та атакою на суддів Ізраїлю», — сказав Герцог.
Президент наголосив: «Я буду голосом суддів Ізраїлю. Коли сьогодні ми ховаємо двох героїчних бійців, коли сьогодні повертається тіло загиблого, викраденого, — ми не можемо ігнорувати те, куди йдемо як нація».
Герцог заявив, що він «не готовий прийняти стан базової неповаги» й закликав повернутися до виваженого діалогу в інтересах держави.
«Народ Ізраїлю, замість того щоб займатися справді важливими речами, займається питанням — чи буде запрошений голова Верховного суду і під яким титулом», — обурився президент. Після цієї репліки пролунали образливі вигуки з боку членів коаліції.
«Настав час сісти й поговорити, встановити чіткі правила та припинити руйнувати кодекси й традиції, які існували десятиліттями», — закликав Іцхак Герцог.
Президент завершив виступ попередженням, що Ізраїль входить у особливо чутливий передвиборчий рік: «Можна поводитися стримано й відповідально, а можна — виривати одне одному очі, поки наші бійці в Газі та їхні родини залишаються позаду. Я обіцяю, що ми спробуємо дійти до єдності».
Виступ Нетаньягу і перепалка з Лапідом
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу виступив одразу після промови президента Герцога й побічно торкнувся конфлікту, що виник.
«Я заявляю: Іцхак Амит — голова Верховного суду, це факт, — сказав Нетаньягу. — Але я також сказав і повторюю: я — прем’єр-міністр Ізраїлю, це — міністри уряду Ізраїлю, а це — спікер Кнесету. І це теж факт». (Прим. «Деталей»: неясно, до чого саме відносилася ця фраза. Ні Іцхак Герцог, ні Іцхак Амит не заперечували, що Нетаньягу є главою уряду, а його соратники — міністрами.)
Нетаньягу підкреслив, що родини загиблих і заручників перебувають у центрі національної відповідальності, і додав: «Ми зобов’язані повернути всіх додому, до останнього. Це не порожні слова — ми казали те саме, коли йшлося про живих заручників у Газі. Були ті, хто не вірив. Я вірив, мої колеги вірили, і наші бійці зробили свою справу й повернули їх».
Наприкінці промови він зачитав імена 16 загиблих заручників, тіла яких усе ще залишаються в Газі. Проте, вимовляючи ім’я одного з них — Ітая Хена, — Нетаньягу помилився й назвав його «Ейтан». Опозиційні депутати його виправили, і він саркастично відповів: «Добре, що ви мене виправляєте».
Нетаньягу пообіцяв, що Кнесет ухвалить закон про призов, який передбачатиме мобілізацію 10 тисяч учнів єшив до ЦАХАЛ протягом двох років. Він також запевнив, що бюджет на 2026 рік буде прийнято, за що отримав аплодисменти від членів коаліції.
Прем’єр закликав до «єдності»: «У нас різні думки. У нас є суперечки з принципових питань. Але, як я не раз казав нашим ворогам, — не помиляйтеся щодо нас: у вирішальний момент ми станемо разом, як міцна стіна».
«У демократії можна доходити до рішень більшості й меншості, можна й потрібно шукати компроміси, обговорювати розбіжності — але по суті, звісно, не вдаючись до насильства, не погрожуючи вбивством обраним представникам, прем’єр-міністру чи членам його родини, і так само не погрожуючи родинам міністрів», — заявив Нетаньягу.
Він також відреагував на твердження, що нинішня угода між Ізраїлем і ХАМАСом нібито вже лежала на столі раніше: «На певному етапі ХАМАС не був готовий до того формату, якого ми досягли зараз».
Нетаньягу додав, що якби він прислухався до тих, хто закликав зупинити війну й капітулювати, то війна «закінчилася б нищівною перемогою ХАМАСу та всієї іранської вісі».
Депутат Кнесету Ярон Леві (партія «Єш Атід») вигукнув у його бік: «Хто переказував гроші?» (ХАМАСу — ред.) Після цього Охана наказав видалити його із зали.
Голова опозиції Яїр Лапід розкритикував висловлювання Нетаньягу: «Пане прем’єр-міністре, я уважно слухав вашу промову й дивувався — у якій реальності вона відбувається. Ви сказали, що ми бомбили Іран — а хто був прем’єр-міністром, коли Іран нарощував свою міць? Ви сказали, що “Хізбалла” накопичила 150 тисяч ракет — хто був прем’єр-міністром у той час?» — запитав він.
Фото: Томер Аппельбаум
