
SIPRI: У світі почалася нова гонка ядерних озброєнь
Епоха скорочення ядерних озброєнь у світі завершилася — розпочинається нова небезпечна гонка ядерних озброєнь. Про це йдеться в щорічнику Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) за 2025 рік.
Дослідники зазначають, що дев’ять країн, які володіють ядерною зброєю — США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль — у 2024 році продовжували модернізувати існуючі ядерні системи та розробляти нові, а також оновлювали свої ядерні доктрини.
За підрахунками SIPRI, близько 90% світового ядерного арсеналу припадає на Росію та США — 4309 та 3700 боєголовок у військових запасах відповідно. Хоча ці цифри майже не змінилися порівняно з 2024 роком, обидві країни активно модернізують свої арсенали, що в майбутньому може збільшити їхній обсяг і різноманіття.
У щорічнику також зазначено, що стрімкий розвиток технологій — штучного інтелекту, кіберзасобів, космічних систем, ПРО та квантових технологій — лише посилює небезпеку.
SIPRI також оприлюднив оцінки ядерних арсеналів інших країн:
• Китай — 600 боєголовок
• Велика Британія — 225
• Франція — 290
• Індія — 180
• Пакистан — 170
• КНДР — 50
• Ізраїль (за оцінкою SIPRI) — 90
Ханс Крістенсен, науковий співробітник програми SIPRI «Зброя масового знищення» і директор проєкту «Ядерна інформація» Федерації американських учених (FAS), зауважив:
«Замість скорочення ми спостерігаємо чітку тенденцію до зростання ядерних арсеналів, загострення ядерної риторики та відмову від договорів контролю над озброєннями».
Директор SIPRI Ден Сміт вважає, що нова гонка озброєнь є «набагато більш ризикованою та непередбачуваною», ніж попередня, а старі підходи до контролю (переважно кількісні) — вже неефективні у нових технологічних умовах.
Також він зазначив, що двосторонній контроль над ядерною зброєю між Росією і США переживає кризу, і зараз майже повністю вичерпав себе. Договір СНВ-3 — останній чинний договір, що обмежує стратегічні ядерні сили обох країн — діятиме до початку 2026 року. Однак ознак того, що сторони ведуть переговори щодо його продовження чи заміни, наразі немає.
Президент США Дональд Трамп, під час свого першого терміну, наполягав, що будь-яка нова ядерна угода повинна включати обмеження для арсеналу Китаю — що лише ускладнює перспективи таких переговорів.
Фотоілюстрація: Pixabay