
Шоу заручників: чому ХАМАС перетворює їх звільнення на виставу
Озброєні терористи ХАМАСу в масках проводять звільнених заручників через натовп глядачів у Газі. Викрадачі одягають жінок у військову форму — не свою, адже 7 жовтня 2023 року їх викрали у піжамах і спортивних штанах.
«ХАМАС розуміє силу медіа для створення візуального видовища і намагається змінити хід подій, представляючи себе не як викрадачів, а як авторитетних фігур, які диктують умови полону та звільнення», — говорить Том Дівон, дослідник соціальних мереж з Єврейського університету.
За його словами, «глядачі, які симпатизують палестинцям, сприйняли цю подію передусім як демонстрацію організаційної сили та контролю ХАМАСу в Газі. Багато хто вважає це затвердженням перемоги, що позиціонує ХАМАС як домінуючу силу в Газі та головного посередника в переговорах щодо заручників».
«Контраст у візуальному представленні також відіграв свою роль у настроях у соцмережах: твердження про те, що ізраїльські заручники виглядають доглянутими, на відміну від палестинських в’язнів в ізраїльських тюрмах, яких часто зображують виснаженими, підкреслює асиметрію в умовах полону».
Письменник із Гази Хусам Мааруф, який пише для турецького державного ЗМІ TRT World, назвав це подією, що демонструє силу угруповання, яке підтримує Туреччина. «Це було спрямовано як на контроль над наративом, так і на демонстрацію сили. У цьому театрі ХАМАС прагнув показати себе не просто як захисника Гази, а як рух, заснований на легітимності та справедливості», — написав він.
Підготовка до вистави
У дні перед звільненням жінок, які провели кілька місяців у темних тунелях під Газою, ХАМАС почав поводитися з ними краще: дозволив прийняти душ, дав кращу їжу, дозволив змінити одяг. Вони розповіли, що зазнавали жорстокого поводження, були позбавлені медичної допомоги та елементарних засобів гігієни. Але їхня поява на церемонії, організованій ХАМАСом, — доглянутими, у гарному фізичному стані — саме по собі було сигналом від терористичного угруповання.
Мааруф зазначив, що в однієї з жінок, Даніели Гільбоа, було «вишукано заплетене волосся». «Таке плетіння вимагає часу та зусиль, символізуючи доглянутість, самоконтроль і почуття власної гідності», — написав він. «Ця деталь кидає виклик наративу про жертву, демонструючи людину зібраною і впевненою навіть у полоні».
В Ізраїлі, за словами Дівона, ці події викликали обурення, особливо через приниження дівчат-військовослужбовиць, яких показали не як жертв полону, а як «гостей», змушених грати певну роль у момент звільнення. Ізраїльські ЗМІ широко висвітлювали це як «психологічну війну, покликану провокувати та деморалізувати».
Чия перемога?
Харель Хорев, старший науковий співробітник Центру Моше Даяна при Тель-Авівському університеті, каже, що ХАМАС сподівався, що ці церемонії продемонструють його силу як для внутрішньої аудиторії, так і для Ізраїлю. Однак багато хто, зокрема представники арабського світу, сприйняли їх інакше.
«ХАМАС намагався продемонструвати свій контроль і спадкоємність управління — усі ті ідеї, які він намагався донести від початку війни», — зазначив він, додавши, що ця церемонія стала своєрідним фінальним акордом.
Водночас ця демонстрація влади викликала ширшу дискусію про те, що може означати перемога в Газі.
За даними ООН, від початку війни в секторі були змушені покинути свої домівки до 1,9 мільйона людей, 66% будівель пошкоджено, понад 45 000 загиблих, зокрема багато цивільних.
Хорев звернув увагу на статтю в лондонському виданні «Аль-Араб», яка критикує святкову церемонію ХАМАСу, зважаючи на масштаб руйнувань, спричинених угрупованням.
Він також порівняв цю сцену з іншим відео, показаним «Аль-Джазірою», де лідер ХАМАСу Ях’я Сінуар ховається під ковдрою, перебігаючи між укриттями в Рафіаху перед ліквідацією. «Кажуть, що він був стурбований своїм іміджем і намагався показати, що контролює ситуацію. Але всі руйнування, які ми бачимо навколо, — це його провина», — наголосив Хорев.
Проте один момент змінив усе: четверо заручниць підняли руки вгору, виходячи на сцену. «Це був жест перемоги. Не зовсім V-знак, але підняття рук угору. В арабському світі це сприйняли як символ перемоги саме цих дівчат, а не ХАМАСу», — зазначив він.
Різкий контраст
Викрадення армійських спостерігачок стало болючою темою в Ізраїлі. Молоді жінки, яким у жовтні 2023 року виповнилося 19–20 років, служили в підрозділі, що стежив за незвичною активністю на кордоні з Газою. Вони попереджали про підготовку ХАМАСу до нападу, але їхні застереження залишилися без уваги.
7 жовтня бойовики ХАМАСу захопили базу в Нахаль-Оз, убивши 15 спостерігачів.
Ще сімох дівчат викрали: Карину Арієв, Нааму Леві, Лірі Альбаг, Агам Бергер, Даниелу Гільбоа, а також Орі Мегідіш, яку врятували під час спецоперації, і Ноа Марчіано, яка загинула в полоні, але її тіло повернули в Ізраїль.
Переписування наративу
«Відеозапис 7 жовтня, широко поширений в Ізраїлі та світі, закарбував моменти терору та жорстокість викрадення, залишивши в пам’яті людей почуття безпорадності та травми», — каже Дівон.
«Тепер, у випадку зі звільненням заручників, ми бачимо зворотну картину: ретельно поставлену виставу, де бойовики ХАМАСу постають як сила порядку, а не агресії. Але багато ізраїльтян сприйняли ці кадри зовсім інакше.
Замість наративу ХАМАСу увага зосереджена на самих дівчатах — їхніх спокійних, навіть усміхнених обличчях, які стали символами сили та стійкості, а не поразки».
Фото: знімок екрану під час трансляції телеканалу «Аль-Джазіра»