Що знає про золото “Банк Ізраїлю”, чого не знають інші центробанки?
У той час як ціни на золото знаходяться на багаторічних максимумах, а центробанки постійно нарощують обсяги закупівель дорогоцінного металу, Банк Ізраїлю позбувся золотого запасу ще до початку 1990-х і не має наміру його наповнювати. Наскільки можна судити, Банк Ізраїлю не ухвалював рішення не купувати золота, але й не обговорював можливість його закупівлі, віддаючи перевагу валютним резервам. У минулому в ізраїльському центробанку стверджували, що золото є найгіршим з активів, оскільки не приносить прибутковості як облігації чи акції, а коливання ціни на нього породжують ризики.
На початку грудня минулого року ціни на золото встановили новий історичний рекорд, досягнувши під час торгів 4 грудня позначки 2152 долари за тройську унцію. При цьому вперше в історії ціна унції золота піднялася вище за відмітку 2100 доларів. За даними Dow Jones Market Data, минулий рекорд було встановлено у серпні 2020 року на рівні 2089,2 доларів за унцію.
На даний момент ціна на дорогоцінний метал знаходиться недалеко від історичного максимуму, на рівні 2130 доларів, причому під час торгів 5 березня ціна зростала до 2150 доларів за унцію.
Високу ціну на золото на ринку пояснюють як очікуваннями інвесторів щодо початку процесу зниження відсоткових ставок у США (ціна золота знаходиться у зворотній залежності від відсоткових ставок), так і активними покупками золота світовими центробанками.
Попит на дорогоцінний метал у 2023 році став ще вищим порівняно з попереднім роком, і це незважаючи на те, що вже у 2022 році центральні банки країн закуповували його темпами, які раніше фіксувалися лише у 1967 році. За даними World Gold Council, загальний попит на золото в 2023 став рекордним за всю історію і склав 4899 тонн.
У січні 2024 року найбільші центральні банки продовжили його скуповувати ы збільшили офіційні золоті резерви на 39 тонн. Всесвітня рада із золота (World Gold Council, WGC) повідомила, що це більш ніж удвічі перевищило обсяг чистих закупівель за грудень минулого року (17 тонн).
За даними WGC, відразу шість великих ЦБ у різних країнах світу за січень збільшили свої золоті резерви на тонну і більше. Найбільшим покупцем золота у січні став Центральний банк Туреччини – він наростив офіційні запаси золота на 12 тонн. Загальні запаси золота зросли до 552 тонн.
Золоті резерви Народного банку Китаю протягом місяця зросли на 10 тонн. Китайський ЦБ нарощує свої запаси золота 15-й місяць поспіль, а загальна маса дорогоцінного металу, що знаходиться в розпорядженні регулятора, досягла 2245 тонн. Це майже на 300 тонн більше, ніж наприкінці жовтня 2022 року, коли Народний банк Китаю відновив публікацію звітності про покупки золота.
Резервний банк Індії за січень 2024 року скупив майже 9 тонн золота, Національний банк Казахстану – 6 тонн, Центральний банк Йорданії – 3 тонни, Чеський національний банк – майже 2 тонни.
Аналітики WGC зазначають, що дані про січневі закупівлі золота підтвердили очікування того, що 2024 року стійкий попит на золото з боку центральних банків збережеться. Центральні банки, особливо на ринках, що розвиваються, з 2010 року продемонстрували, що у них є довгострокова стратегія накопичення золота в резервах, повідомили у WGC.
Чому центробанки активно скуповують золото?
Попит на золото зростає вже 16 років, з фінансової кризи 2008 року: його ціна зросла за цей час більш ніж на 160%, з майже 800 доларів за унцію до більш ніж 2130. Ще зовсім недавно золото вважалося не більш ніж біржовим товаром, як, наприклад, нафта, пшениця та кава. Але під час фінансової кризи 2008 року, коли дорогоцінний метал став використовуватися в міжнародних розрахунках як актив з нульовим ризиком, у фінансовій системі усвідомили помилковість подібного підходу, і в 2010 році було схвалено документ «Базель III», внаслідок чого з 29 березня 2019 року року банкам дозволено враховувати золото у складі власного капіталу за стовідсотковою ціною. Іншими словами, золото знову перетворилося на гроші, як долар, євро чи британський фунт.
Немає нічого дивного, що відразу після ухвалення «Базеля ІІІ» центральні банки почали інтенсивно поповнювати золоті запаси. Заморозка США активів ЦБ Росії ще більше підвищила інтерес центробанків до золота з бажанням диверсифікувати свої резерви та скоротити вкладення у доларах.
У Банку Ізраїлю не вірять у золотий запас
У минулому Ізраїль тримав золото у злитках – тих, що зберігалися у міжнародних організаціях. Наприклад, у першому звіті Банку Ізраїлю, заснованого в 1954 році, згадано золотий запас, еквівалентний двом мільйонам лір і який зберігається в МВФ. Вже в ті часи цей запас вважався невеликим навіть у порівнянні зі виснаженими валютними резервами Ізраїлю, які тоді становили 50 мільйонів лір.
У наступних звітах Банку Ізраїлю також відображено закупівлю золота: у звіті за 1956 рік зазначено, що цінність золотого запасу зросла до 10 мільйонів лір після закупівель за кордоном. У ті роки економіка розвивалася, зокрема за допомогою припливу іноземного капіталу, переважно – німецьких репарацій. 1962 року золотий запас Ізраїлю виріс уже до 140 мільйонів лір – у рамках політики утримання частини валютного запасу країни у золоті.
Однак на певному етапі докладні записи про стан золотого запасу зникли із звітів держбанку. Відомо лише, що країна почала позбавлятися його у 80-ті роки минулого століття, і все золото було продано ще до початку 1990-х.
Наскільки можна судити, Банк Ізраїлю не ухвалював рішення не купувати золота. Але це питання й не обговорювалося останнім часом. Раніше тут говорили, що золото – найгірший із активів, оскільки не приносить такої прибутковості, як облігації чи акції, а коливання ціни на нього породжують ризики. Те, що його вдалося швидко реалізувати, позбавило Ізраїль втрат у період, коли цей метал був низькоприбутковим. Але й досі в Банку Ізраїлю вважають, що можуть забезпечити захист від кризових ризиків, оперуючи тими інструментами, що вже є в їхніх руках, і залишаються при думці, що золото не відповідає їхнім інвестиційним інтересам.
У січні 2024 року валютні резерви Банку Ізраїлю становили 206,1 мільярда доларів. До 2022 року ЦБ інвестував валютні резерви у долар, євро та фунт стерлінгів. У квітні 2022 року було ухвалено рішення провести додаткову диверсифікацію, інвестуючи частину резервів в австралійські та канадські долари, китайські юані та японські ієни.
Джерело: Юрій Легков, “Деталі”
Фото: Pixabay