Щедрі податкові пільги: Смотрич хоче залучити хедж-фонди до Ізраїлю

Щедрі податкові пільги: Смотрич хоче залучити хедж-фонди до Ізраїлю

Головним завданням міністра фінансів Бецалеля Смотрича у 2026 році є залучення до Ізраїлю зарубіжних хедж-фондів (так називають приватні інвестиційні фонди, орієнтовані на максимізацію прибутків за мінімальних ризиків).

Глава Мінфіну має намір досягти цієї мети шляхом надання хедж-фондам і їхнім керівникам різноманітних податкових пільг. Йдеться про звільнення від сплати ПДВ, скорочення податків на прибуток і на компанії, а також податку на доходи фізичних осіб.

Хедж-фонди — це гігантська індустрія. Вартість належного їм майна становить близько 5 трлн доларів. На частку Ізраїлю з цієї суми припадає не більше 20 млрд доларів. Штаб-квартири хедж-фондів розташовані головним чином у великих фінансових центрах — у Нью-Йорку, Лондоні чи Парижі. А угоди за їхньої участі здійснюються по всьому світу. Усі керівники хедж-фондів — мультимільярдери. Ізраїль через невеликий обсяг своєї економіки особливого інтересу в них не викликає.

Але за нинішніх обставин ця ситуація може змінитися. Через сплеск антисемітизму в багатьох країнах Заходу євреї — керівники хедж-фондів дедалі частіше звертають увагу на Ізраїль. Крім того, у штаті Нью-Йорк найближчим часом планують підвищити податки. Те саме стосується й Лондона.

Тель-Авів замість Маямі?

Майбутнє підвищення податків може підштовхнути багатьох керівників хедж-фондів замислитися про перенесення своїх штаб-квартир із Нью-Йорка та Лондона. Бецалель Смотрич вважає, що за певних умов вони можуть обрати не Маямі, а Тель-Авів. Із цією метою міністр фінансів пропонує закласти у бюджет 2026 року значні податкові пільги для хедж-фондів. Відкривши свої офіси в Ізраїлі, їхні керівники зможуть заощадити на сплаті податків. Але, оскільки їхні доходи справді дуже високі, те, що вони сплатять, матиме вагоме значення для державної скарбниці. Мінфін також сподівається, що відкриття штаб-квартир хедж-фондів приверне до Ізраїлю і їхніх інвесторів. Таким чином, Тель-Авів може стати одним із глобальних фінансових центрів.

Для того, щоб залучити хедж-фонди до Ізраїлю, міністерство фінансів планує суттєво знизити податки саме для цього виду інвестиційних установ. Для цього потрібно ухвалити спеціальний закон про заохочення діяльності хедж-фондів. Але постає питання юридичної спроможності такого кроку. Незрозуміло, чи можна буде надати податкові пільги виключно хедж-фондам, проігнорувавши при цьому інші фінансові установи, що працюють в Ізраїлі.

Мінфін зважує й іншу можливість надання керівникам хедж-фондів податкових пільг. Для цього їхні доходи потрібно буде визнати не зарплатою, а прибутком від утримання капіталу. Це означає, що керівники хедж-фондів платитимуть податок у розмірі 30–35%, а не 50%. Крім того, обготівкований ними прибуток може бути звільнений від податку на додану вартість. Мінфін розглядає також деякі інші варіанти.

Бецалель Смотрич вірить, що програма залучення до Ізраїлю хедж-фондів, над якою він працює цими днями, виявиться успішною. Міністр фінансів має намір закласти її реалізацію у державний бюджет 2026 року. Однак неможливо передбачити, чи встигне її затвердити чинний уряд. Цілком ймовірно, що кнесет незабаром буде розпущено. Тоді доведеться зачекати і з ухваленням законодавства про надання хедж-фондам податкових пільг.

Крім того, для успішної реалізації програми єврейські мільярдери — керівники хедж-фондів повинні розглядати Ізраїль як безпечне місце для життя та ділової активності. Важко сказати, наскільки привабливим сьогодні є Ізраїль у цьому сенсі. Особливо після того, як прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу закликав громадян готуватися до життя в умовах політичної та економічної ізоляції і заявив, що Ізраїлю «доведеться стати Афінами та супер-Спартою». Це жодним чином не відповідає сутності діяльності хедж-фондів, які спираються на глобальні фінансові зв’язки.

Інакше кажучи, може вийти так, що щедрими податковими пільгами скористаються виключно місцеві мільярдери, а керівники іноземних хедж-фондів так і залишаться за кордоном. У цьому випадку програма Смотрича не досягне своєї мети, а державний бюджет недорахується вкрай потрібних йому коштів.

Мейрав Арлозоров, TheMarker

Фото: Олів’є Фітуссі