Сагі Декель-Хен, який повернувся з полону, повідомив сім’ям трьох заручників, що ті живі

Сагі Декель-Хен, який повернувся з полону, повідомив сім’ям трьох заручників, що ті живі

Сагі Декель-Хен, звільнений з полону ХАМАСу 15 лютого, повідомив сім’ям трьох інших заручників, що вони живі.

Протягом довгого часу Сагі утримували разом із п’ятьма іншими заручниками. Останніми днями йому повідомили, що двох із них буде звільнено.

Сім’ї трьох викрадених, які отримали звістку від Сагі, попросили його та всіх причетних зберігати конфіденційність і не розголошувати подробиці.

Тому поки незрозуміло, чи будуть ці троє людей звільнені на першому чи другому етапі угоди. Також невідомо, чи знали до цього їхні рідні, що вони живі, чи це стало для них першою звісткою від Сагі.

Як Сагі виживав у полоні

Протягом усього цього часу Сагі утримували в тунелях. Він був повністю відрізаний від зовнішнього світу.

Гілат Фіш, тітка заручника, розповіла, що він не мав жодного уявлення ні про ситуацію в країні, ні про долю своєї родини.

Сагі навмисно не намагався дізнатися, що відбувається зовні, щоб зберегти психологічну стійкість і адаптуватися до нестерпних умов полону.

Його стратегія полягала в тому, щоб повністю відсторонитися від зовнішнього світу, що допомогло йому пережити найважчі моменти.

Сагі був поранений у праве плече, але йому не надали медичної допомоги. Лише після звільнення ізраїльські медики подбали про його рану.

Щоб скоротити час у полоні, Сагі вчив арабську мову та грав у шахи.

Коли він повернувся додому, він був виснажений, але переповнений емоціями.

«Він не замовкає, весь час розповідає, згадує. Коли не спить — говорить», — каже Гілат Фіш.

Вона поділилася емоційним моментом, коли Сагі вперше побачив свою доньку Шахар-Мазаль, яка народилася вже після 7 жовтня.

«Нам надіслали фото усміхненої, щасливої дівчинки. Не факт, що вона розуміє ситуацію, але вона відчула момент радості, бачила щастя своєї мами та сестер — і раділа разом із ними», — згадує Гілат Фіш.

Сагі Декель-Хен: життя до війни та викрадення

Сагі Декель-Хен народився у США. В Ізраїлі, приєднавшись до кібуцу Нір-Оз, він працював в автомайстерні.

Останні п’ять років він займався реставрацією старих автобусів, перетворюючи їх на мобільні магазини та пересувні будинки.

Один автобус він обладнав як магазин на колесах, інший — як гостьовий дім.

7 жовтня, під час нападу терористів на кібуц Нір-Оз, дружина Сагі Авіталь була на сьомому місяці вагітності.

Сагі допоміг їй та їхнім двом маленьким дочкам — Гілі (6 років) і Бар (2 роки) — сховатися в укріпленій кімнаті.

Сам він вирушив захищати кіббуц.

Закриваючи двері, він попрощався з дружиною англійською, щоб діти не зрозуміли: «It’s over» («Це кінець»).

Донька, яку Сагі побачив після полону

Третю дочку Сагі, яка народилася, коли батько був у полоні, назвали Шахар — це означає «світанок» на івриті.

Дізнавшись, що його сім’я жива, і що у нього народилася третя донька, Сагі усміхнувся і сказав ізраїльським військовим у точці зустрічі: «Я в порядку! У мене донька!»

Батько та дідусь Сагі Декель-Хена

Батько Сагі, професор історії Єврейського університету Йонатан Декель-Хен, розповів, що його син, імовірно, не знав у полоні, що вся його сім’я вижила.

Йонатан Декель-Хен має американське громадянство та активно сприяв переговорам про звільнення заручників у США.

Дідусь Сагі Декель-Хена, якому 91 рік, пережив Голокост і дожив до повернення свого онука додому.

Фото: пресслужба ЦАХАЛу