Розслідування: ЦАХАЛ використовує жителів Гази як живий щит
Спочатку важко зрозуміти, хто це такі. Як правило, це молоді люди близько 20 років. Їх завжди оточують ізраїльські військові, і вони самі в більшості випадків носять військову форму. Однак, придивившись, можна помітити, що на ногах у них не армійські черевики, а кросівки, їх руки закуті в наручники, а на обличчі написан страх.
Солдати та офіцери називають їх «шауїшами». Це палестинці, яких ЦАХАЛ використовує в якості живого щита при проведенні різних операцій в секторі Газа.
«Нам сказали, що наші життя важливіше, ніж їх, і нехай краще вони підриваються на закладеній терористами вибухівці», — розповіли «ХаАрец» солдати і офіцери ЦАХАЛу.
З їхніх розповідей випливає, що в останні місяці використання палестинців в якості живого щита стало поширеною практикою в секторі Газа. Про це відомо і вищому командному складу, аж до канцелярії начальника Генштабу.
Однак, коли близько двох місяців тому про використання мирних жителів в якості живого щита повідомив телеканал «Аль-Джазіра», армія зробила вигляд, що нічого про це не знає.
Телеканал продемонстрував відеозапис, на якому солдати ЦАХАЛу одягають палестинців у військову форму, прикріплюють на їх каски відеокамери і відправляють обстежувати зруйновані будинки і входи в тунелі. При цьому їх руки закуті в наручники.
Ці кадри викликали гнів американської адміністрації. Заступник прес-секретаря Держдепартаменту Ведант Патель опублікував з цього приводу спеціальну заяву, в якій підкреслив, що Ізраїль розслідує подібні інциденти, «не відображають цінності ЦАХАЛу і порушують армійські директиви».
Однак військовослужбовців, які перебувають у секторі Газа, цей ролик нітрохи не здивував.
«Почувши це повідомлення по «Аль-Джазірі», я відразу ж сказав собі: так, так і є», — розповідає солдат, який брав участь в операціях з використанням палестинців в якості живого щита. — «Офіційна реакція ЦАХАЛу з цього приводу не відповідає дійсності. Принаймні командирам бригад відомо про цю практику. В армії всі знають, що мова тут йде не про одиничний випадок і не про ініціативу якогось молодого і дурного ротного командира».
З розмов з військовослужбовцями випливає, що в якості живого щита використовують, як правило, дорослих чоловіків. Разом з тим бувають випадки, коли до виконання подібних місій залучають підлітків і людей похилого віку. ЦАХАЛ, як правило, шукає тих, хто знає Іврит: палестинці, оглядаючи будинки і тунелі, повинні доповідати про побачене.
«”Перевір вхід в тунель, і ти вільний”, — кажуть їм ізраїльські військові», — про це на підставі особистого досвіду розповідає службовець в секторі Газа. Але так буває далеко не завжди. Деяких палестинців дійсно використовують в якості живого щита «тільки» 24 години, але іншим доводиться витримувати таке по кілька днів, а то і протягом тижня.
«Коли ти знаходишся там, тобі важко судити, що добре, а що погано», — розповідає солдат. — «Але одне можна сказати точно: це жахливе відчуття».
Подібні випадки, про які стало відомо газеті «ХаАрец», мали місце в різних районах сектора Газа. Один із солдатів розповів, що одного разу він прибув до штабу командира бригади і побачив там чоловіка в кросівках, одягненого у військову форму, якого охороняли інші військовослужбовці. Солдату було доручено також охороняти чоловіка, супроводжуючи його всюди, включаючи туалет. Крім того, він повинен був стежити за тим, щоб охоронюваний отримував їжу.
Солдат спочатку вирішив, що мова йде про полоненого, який погодився співпрацювати з Ізраїлем. Однак наступного дня він зрозумів, у чому справа.
Групі військовослужбовців було доручено обстежити розташований поблизу вхід в тунель. Солдат побачив, що першим туди послали одягненого у військову форму палестинця з натільною камерою, закутого в наручники. «Ми чули, як він важко дихає», — розповідає він. — «Було зрозуміло, що він страшно боявся. Він обстежив вхід в тунель, а командир бригади спостерігав за трансляцією з його натільної камери».
Коли солдат і його товариші почали задавати питання з цього приводу, їм пояснили, що «в разі засідки або мінування нехай краще загине хтось інший, а не вони». Там же вперше солдат почув слово «шауіш». Але це був не останній раз.
Інший військовослужбовець з того ж підрозділу розповів, що стикався і з іншими подібними випадками. За десять хвилин до проведення операції «живий щит» витягувався назовні і під охороною чекав прибуття командира бригади.
«Хлопці почали задавати питання, піднявся шум», — розповідає військовослужбовець. — «Деякі заявили, що не готові змушувати палестинців ризикувати своїми життями. Але були й такі, які підтримали цю ідею».
Достовірно відомий принаймні один випадок, коли палестинець, використаний в якості живого щита, постраждав. За словами джерела, яке брало участь в тій операції, житель Гази, одягнений в білий комбінезон, був відправлений в зайнятий терористами будинок в якості «парламентера». Однак бойовики ХАМАСу відкрили по ньому вогонь.
Коли немає місця для сумнівів
Використання палестинців як живого щита почалося задовго до нинішньої війни. Це було поширеною практикою ще під час операції «захисна стіна» в 2002 році. Вона називалася «правилом сусіда».
Палестинців на Західному березі використовували в якості живого щита при проведенні обшуків і арештів підозрюваних у причетності до терору. Після того як така практика стала надбанням громадськості, правозахисні організації звернулися з позовом до Вищого суду справедливості. У 2005 році БАГАЦ постановив, що «правило сусіда» суперечить нормам міжнародного права і є незаконним.
Тодішній начальник Генерального штабу Дан Халуц дав армії вказівку виконати цю постанову. Однак через 20 років заборонена практика повертається.
Протягом останніх місяців ЦАХАЛ вважав за краще не коментувати повідомлення на цю тему. Однак проблема обговорюється в армії на найвищому рівні. Газета «ХаАрец» має відомості про те, що про використання палестинців в якості живого щита відомо і начальнику Генштабу Герци Халеві.
«Командувач Південним округом Ярон Фінкельман теж знає про це», — говорить інформоване джерело. — «Ця тема піднімається на різних нарадах. Командири кажуть, що використання мирних жителів як живого щита є як моральною, так і юридичною проблемою».
За словами бійця однієї з регулярних бригад ЦАХАЛу, ця проблема виникла не протягом останніх тижнів, а набагато раніше. «Приблизно п’ять місяців тому нам привели двох палестинців», — розповідає він. — «Одному з них було близько 20, іншому — 16 років. Нам сказали використовувати їх як живий щит».
Боєць розповідає, що його товариші почали задавати командирам питання і з’ясовувати, хто дав таке розпорядження. «Нам не дали жодної конкретної відповіді», — каже він. — «Сказали щось про 7 жовтня. Один додав: не бийте їх занадто сильно, вони нам ще знадобляться».
Солдати отримали й інші вказівки, наприклад, постійно тримати палестинців у наручниках і стежити за тим, щоб вони не входили до кабінетів командирів. У той же час їх потрібно було годувати з сухого пайка і давати воду.
За словами джерела, яке побувало в подібній ситуації, у багатьох солдатів це викликає питання до командування.
«Більшість відразу ж зрозуміли, що це проблематичний поворот», — розповідає він. — «Однак їм веліли замовкнути. Один з командирів сказав задававшему питання бійцеві: “ти не згоден з тим, що життя твоїх товаришів набагато важливіше їх життів? Хіба не буде краще, якщо не вони підірвуться на закладеній терористами вибухівці?” Все це говорилося дуже агресивно, і всім присутнім було ясно, що тут немає місця для сумнівів».
Один з бійців розповів, що одного разу він і його товариші вступили в дискусію з командирами з цього приводу, намагаючись отримати відповідь на питання «чому?». В ході бесіди їм, зокрема, розповіли, що в ході бойових дій більшість службових собак з підрозділу кінологів «Окец» загинули, були поранені або втратили нюх. Однак солдати відчули, що це лише відмовка, покликана заспокоїти їх совість.
Закон нерелевантний
Так чи інакше у бійців залишилося важке відчуття. «Ти кажеш собі: гаразд, робити нічого, давай їх використовувати», — розповідає один з них. — «Однак, врешті-решт, з тобою в будинку сидить закутий в наручники 16-річний хлопець із зав’язаними очима. Солдати допомагають йому справити природні потреби і поїсти. Ти проводиш разом з цими людьми багато годин».
Через два-три дні солдати, які використовували підлітка в якості живого щита, попросили про зустріч з командиром батальйону. Вони заявили, що більше не хочуть брати в цьому участі. Деякі висловили сумнів у необхідності спалювати будинки після закінчення їх огляду. Кілька разів в ході бесіди звучало словосполучення «міжнародне право». Але на всі питання солдатів у командира батальйону була тільки одна відповідь: «боєць не повинен думати про закони війни, він повинен думати тільки про цінності ЦАХАЛу і керуватися в своїх діях виключно ними».
Наступного дня 16-річний палестинець був звільнений. Йому веліли йти на південь сектора Газа. «Тоді ми остаточно зрозуміли, що це не терорист», — розповідає боєць. — «Це був мирний житель, якого армія використовувала в своїх цілях».
У відповідь на наш запит прес-служба ЦАХАЛу повідомила: «армійські накази та інструкції забороняють використання мирних жителів у військових цілях, що становлять загрозу для їхнього життя. Всі відповідні правила доведені до особового складу. З приводу випадків, про які йде мова вище, ведеться розслідування».
Автори: Янів Кубович, Міхаель Хаузер-Тов
Джерело: «ХаАрец»
Фото: Давид Бахар
