Розкрито: У перші дні війни Ізраїль міг спробувати врятувати заручників із лікарні «Шифа»

У перший тиждень війни група заручників, взятих у полон ХАМАСом, перебувала у лікарні «Шифа» у секторі Гази. У ЦАХАЛі почали планувати велику та ризиковану операцію з їхнього порятунку. Але зрештою начальник генштабу Герці Халеві вирішив не проводити її.

Про це розповів у своїй новій книзі офіцер Ідо Нордан. У ті дні він служив у так званій «Ямі» — оперативному штабі на базі міноборони «Кірія» і мав доступ до інформації в режимі реального часу. Публікацію книги схвалила військова цензура.

Нордан пише, що вже 8 жовтня спецпідрозділ ВМС «Шаєтет 13» почав розробляти план атаки на командний центр ХАМАСу під лікарнею «Шифа». Спочатку метою плану було ліквідувати найвище командування угруповання. Потім, надійшла інформація про те, що саме там утримують заручників.

Стратегічна значимість плану зросла, і він потрапив на стіл командира 98-ї дивізії, а звідти — до спеціального командування ЦАХАЛу, яке займається плануванням операцій на територіях ворожих держав.

В операції мали брати участь великі сили — переважно елітний спецназ із підрозділів «Шаєтет 13», «Шальдаг» та «Саєрет маткаль». Але зрештою атаку вирішили не проводити.

Слід зазначити, що під час війни на стіл генштабу потрапило багато планів операцій, які були відкинуті через малі шанси на успіх.

Два військові джерела підтвердили виданню «Ісраель Хайом», що подробиці, описані в книзі Нордану, є вірними.

Один із них повідомив, що через кілька днів після 7 жовтня було отримано конфіденційну і, ймовірно, точну інформацію про те, що викрадені перебувають у «Шифі». Після цього ініціатива і потрапила до командира 98-ї дивізії Дану Гольдфусу.

«Операція мала бути дуже складною. У деяких підрозділах говорили, що ризик занадто великий, і не хотіли брати в ній участі. Метою було атакувати несподівано та швидко, врятувати тих, хто там був, та знищити безліч терористів, у тому числі високопоставлених та тих, хто брав участь у різанині 7 жовтня», — розповів один із учасників підготовки до операції. За його словами, Гольдфус був впевнений, що провести операцію можливо.

Усі, хто був причетний до підготовки атаки, наголошують, що план операції був складним та дуже ризикованим. Через це у армійській верхівці виникли розбіжності. Генерал-майор Німрод Алоні та командувач Південного округу Ярон Фінкельман підтримували операцію. Глава військової розвідки Аарон Халіва виступав проти. У результаті Герці Халеві наказав припинити підготовку.

У розмові з «Ісраель Хайом» армійське джерело підкреслило, що під час війни начальник генштабу схвалив кілька операцій із порятунку заручників, беручи на себе ризик та відповідальність.

За його словами, частина операцій пройшла успішно і заручників вдалося врятувати. Частина провалилася. А частину планів не схвалили, оскільки не було умов для їх реалізації.

Представник ЦАХАЛу у відповідь заявив: «Всупереч публікації, йдеться не про операцію, яку було скасовано, а про оперативний план, для якого не склалося сприятливих умов. Не було конкретних розвіданих про місцезнаходження викрадених, тому операцію не було проведено».

«ЦАХАЛ представляє свої оперативні плани на політичному рівні та діє відповідно до рішень вищого керівництва. Будь-яка спроба стверджувати, що начальник штабу не сприяв операції з порятунку заручників, позбавлена ​​жодних підстав. ЦАХАЛ докладає всіх зусиль для повернення викрадених відповідно до оперативних та розвідувальних можливостей», — додали в армійській прес-службі.

Фото: знімок екрану