Росія все сильніше впливає на Єгипет. Чи з’явиться у Каїра ядерна бомба?
Біля міста Ель-Дабаа в Єгипті, на середземноморському узбережжі, на відстані 320 км від Каїру — приблизно так само й від кордону з Лівією — повільно, але впевнено йде будівництво нового об’єкту — великої ядерної електростанції. Вона має забезпечити близько 10% всього попиту на електроенергію в цій країні вже до 2030 року, а при виході на проектну потужність — ще більше.
У Єгипті така станція перша, а загалом на Африканському континенті ядерні станції не будували з 80-х років минулого століття, коли АЕС відкрилася в ПАР часів апартеїду. Мета будівництва — забезпечити, нарешті, всіх жителів цієї величезної країни (а їх близько 100 мільйонів осіб) електроенергією. Зараз цього немає, і Єгипту доводиться скорочувати експорт газу на користь внутрішнього споживання, а в деяких районах відключення світла стали плановими, здійснюються за розкладом — заради економії. Така ситуація, особливо в спекотні літні місяці, може викликати хвилювання та заворушення, тому президент Ас-Сісі робить все, що в його силах, для вирішення цієї проблеми. Окрім іншого, це — одна з причин, через яку Єгипет запропонував міжнародним компаніям особливо щедрі умови для пошуку газу та нафти на своїх територіях. Для єгиптян станцію будує Росія, в рамках угоди, підписаної президентами двох країн, Путіним та Ас-Сісі, у 2017 році. Сума угоди була дуже високою, але Ас-Сісі змушений був погодитися, тому що інших охочих не знайшлося.
Проект включає будівництво чотирьох реакторів, що працюють на легкій воді, загальною потужністю 4,8 гігават. Це реактори третього покоління, які побудовані з урахуванням уроків, отриманих після катастрофи на реакторі Фукусіма в Японії у 2011 році. Територія, на якій ведеться будівництво, за оцінкою вчених, не схильна до сильних землетрусів, а близькість води дозволяє швидко охолодити реактори, в разі необхідності.
Окрім виробництва енергії, станція може використовуватися для опріснення води, близько 100 000 кубічних метрів на день. Цей значний обсяг міг би допомогти Каїру впоратися з наслідками будівництва греблі на ділянці річки Ніл в Ефіопії. Хоча конфлікт між цими країнами поки не призвів до війни, ймовірність її через можливу нестачу води в Єгипті зберігається. Якщо нова електростанція допоможе зменшити цю напругу, це вже внесе великий вклад у збереження безпеки Єгипту.
Будівництво АЕС почалося в липні 2022 року, закінчиться в 2028-му, запуск проекту очікується в 2030 або 2031 році, хоча єгиптяни хотіли б раніше. У листопаді почався перший етап робіт з будівництва захисного купола першого енергоблоку. Збирають його з частин, кожна вагою в 60-80 тонн. Слідуючи урокам Фукусіми, реактор будують так, щоб його не змогло пошкодити ні падіння великого пасажирського літака, ні сильний землетрус — навіть до 9 балів за шкалою Ріхтера.
Участь Росії в проекті не обмежується будівництвом. “Росатом” постачатиме ядерне паливо протягом усіх років роботи станції, готуватиме місцевих фахівців, побудує спеціальні резервуари для зберігання ядерного палива. Можливо, потім Росія також почне забирати відпрацьоване паливо на свою територію, замість того, щоб поховати його в самому Єгипті.
Проект ведеться під контролем Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яке схвалило створення АЕС у серпні 2010 року. Але фактичний початок робіт відкладався — то через повалення Хосні Мубарака, то через конфлікт з місцевими бедуїнськими племенами: вони стверджували, що ділянку під будівництво у них відібрали без дозволу і без будь-якої компенсації. У лютому 2012 року тисячі бедуїнів напали на станцію і розграбували її обладнання. Завдані збитки були потім оцінені приблизно в 80 мільйонів доларів.
Інфраструктура для ядерної бомби?
Військові, яких розмістили тут, покликані обороняти будівництво не лише від вороже налаштованих бедуїнських кланів, а й від терористів. Єгипет вже давно страждає від терактів, головним чином на Синаї, але й у Каїрі також. Ядерний об’єкт, безсумнівно, приверне терористів, його пошкодження може вважати своїм успіхом велика терористична організація. Армії доручено не допустити цього в жодному разі.
У самому Єгипті також було багато противників будівництва станції. Екологи казали, що проект зашкодить довкіллю, бізнесмени воліли б розвивати на цьому узбережжі туристичні об’єкти, які приносили б прибуток і казні також, а економісти побоювалися, що висока ціна будівництва обтяжить місцеву економіку.
Був ще один аргумент проти — припущення, що влада захоче використати інфраструктуру ядерної електростанції для робіт зі створення ядерної зброї. Єгипет бачить зростання регіональної напруженості і знає, що Іран націлений на створення бомби. Тож якщо в регіоні почнеться гонка ядерних озброєнь, Каїр теж почне розробляти подібну програму, поряд із Саудівською Аравією.
Єгиптяни створили власний невеликий ядерний дослідницький центр ще в 1960-ті роки, за правління Гамаля Абдель-Насера. Росія тоді надала їм невеликий реактор для випробувань. Насер хотів отримати або вже готову ядерну зброю, або можливості для її виготовлення. За багато років Каїр підготував сотні вчених-ядерників, більшість з них працювали за кордоном. Тож знання у них є, а нова ядерна енергетична програма може дати Каїру можливість заодно й озброюватися.
Втім, експерти налаштовані оптимістично. Кажуть, що зараз немає жодних вказівок на те, що Єгипет хоче використовувати ядерну електростанцію у військових цілях, тим більше що сам Каїр очолює рух за ліквідацію ядерної зброї в усьому Близькосхідному регіоні. З повідомлень ЗМІ відомо, що президент Хосні Мубарак відмовився купити ядерні боєголовки на чорному ринку в однієї з колишніх республік СРСР.
Через короткий час після того, як контракт на будівництво станції був підписаний, Єгипет вніс до ООН пропозицію про створення зони, вільної від ядерної зброї, на Близькому Сході. Сам президент Ас-Сісі при підписанні контракту підкреслив, що будівництво ядерної станції — це право його країни, відповідно до зобов’язань, які вона взяла на себе угодами про нерозповсюдження ядерної зброї. І весь проект переслідує тільки мирні цілі. Всього два місяці тому Каїр представив Раді керуючих МАГАТЕ заклик розмістити структури безпеки на всіх ядерних об’єктах на Близькому Сході. І пропозицію було прийнято.
Більше того, технічні характеристики нинішніх реакторів не підходять для процесу створення бомби. Росіяни нададуть реакторам готове ядерне паливо, яке в основному являє собою уран, збагачений до дуже низького рівня, всього в кілька відсотків, і не може бути змінене для військових цілей. Плутоній, що утворюється в процесі використання ядерного палива в реакторі того типу, який буде встановлено в Єгипті, не досягає якості, необхідної для виробництва зброї. Крім того, як було сказано вище, всі роботи будуть під наглядом МАГАТЕ.
Тільки якщо в майбутньому Росія припинить поставки Єгипту ядерного палива, Каїр може захотіти створення власного заводу зі збагачення урану для палива. Уран на такому заводі також буде збагачуватися до низького рівня, але саме існування такого об’єкта дозволить Єгипту таємно зайнятися подальшим збагаченням до військового рівня. А якщо Єгипет попросить побудувати завод з переробки відпрацьованого ядерного палива з електростанції, і насправді його отримає — то зможе на ньому ж виробляти і плутоній.
Однак все ж це якщо й може статися, то не найближчим часом. Так, ця країна має сильну конвенційну армію і відпрацьовує операції проти ізраїльтян, яких вважають потенційним противником. Однак малоймовірно, що Каїр таким чином і найближчим часом захоче включитися в гонку за бомбою.
Важіль державного тиску
Росія будує цю станцію не з альтруїзму. Вони отримають від цієї справи свою вигоду. Згідно з підписаною угодою, Росія зобов’язалася забезпечити 85% фінансування проекту — 25,5 млрд доларів. Решту суми якимось чином мають зібрати самі єгиптяни — під час затяжної рецесії та після того, як узгодять з МВФ пакет заходів з порятунку їхньої економіки, що гине. Фінансування Росією здійснюється у вигляді кредиту, виданого під 3% річних, погасити його Єгипет зобов’язується протягом 22 років. Якщо звести ці цифри, видно, що Москва має намір отримати 765 мільйонів доларів на самих лише відсотках. Непогано.
Також росіяни обумовили в угоді, що допомагати в обслуговуванні вони будуть тільки перші 10 років. Але надаватимуть послуги з обслуговування реакторів протягом усього терміну їх роботи. Термін цей, за оцінкою виробника, зазвичай 60 років, його можна різними способами продовжувати ще на 20-40 років. І протягом усіх цих років саме росіяни постачатимуть паливо, ставши чинником, від якого залежить робота електростанції.
Один з наслідків – що Каїр опиниться в прямій залежності від Росії, що безпосередньо впливатиме на його національну безпеку. Якщо Єгипет розчарує Кремль, у відповідь може бути відмовлено в “послугах з обслуговування”. У Росії навіть іноземців часом заарештовують без вагомої причини, щоб виторгувати щось із їхньої держави, тож подібний шантаж на електростанції не здивує нікого.
Закупівля нового обладнання або плани додаткового будівництва зазнаватимуть сильного тиску. Не влаштовує запропонована нами ціна? А ми вам не зобов’язані експлуатувати реактор. Іншим компаніям, як кажуть фахівці, буде дуже нелегко замінити росіян — тож, по суті, єгиптяни прив’язують себе до Кремля і будуть змушені робити те, що він накаже. Те саме і з ядерними відходами: через своє небажання шукати постійне місце поховання у себе, єгиптяни залежатимуть від готовності росіян ці відходи вивозити до себе.
Звісно, всі ці міркування правильні лише в гіпотетичному випадку, що Росія виконає всі свої зобов’язання за угодою. Що аж ніяк не само собою зрозуміле в нинішніх реаліях, коли значна частина російських ресурсів спрямовується на війну, і на потреби безпеки відведена третина бюджету Росії на 2025 рік.
У Каїра вже склалася залежність від Росії і в інших галузях, окрім енергетики. Ця країна залежить від імпорту пшениці, тому і після російського вторгнення в Україну Москва залишилася основним постачальником. Також Єгипет закуповує у Росії зброю, російські туристи теж приносять багато грошей.
Не дивно тому, що на початку року Єгипет вступив до міжнародної економічної організації БРІКС, яку очолює Росія і до якої також входять Китай, Іран та ПАР. Єгипет постійно “коливається” між Сходом і Заходом, між проамериканським блоком і Росією-Іраном-Китаєм. Каїр зберігає баланс у своїх зв’язках, у тому числі — і щодо Росії та США. Така позиція дозволяє йому розвивати відносини з різними країнами, і водночас продовжувати переговори з опонентами. Наприклад, Єгипет нещодавно відновив зв’язки з Іраном, а також дуже зблизився з Туреччиною — ще однією країною, до речі, яку можна теж вважати “хиткою”, незважаючи на її членство в НАТО.
В останні роки очевидне і зростання впливу Китаю на Єгипет. Вплив цей, на думку експертів, виходить за рамки суто економічних інтересів, але покликаний зміцнити позиції КНР на Близькому Сході. Відносини між двома країнами останнім часом значно покращилися, досягнуто навіть стратегічного партнерства. Іронія в тому, що величезної економічної шкоди було завдано Єгипту минулого року єменськими хуситами, які діяли в Червоному морі на підтримку тієї самої осі з Іраном, Китаєм та Росією. Ця конкретна криза може ще більше підштовхнути єгиптян у руки китайців, оскільки можливість вигідної торгівлі для обох країн могла б певною мірою компенсувати Каїру його втрати в Червоному морі.
Минулого року видання The Washington Post опублікувало документ, з якого з’ясувалося, що Єгипет підготував детальні плани виробництва десятків тисяч ракет, які він хотів експортувати до Росії для її війни в Україні. Проте американський тиск змусив Єгипет скасувати початковий план — і натомість почати виробляти артилерійські снаряди для України.
Це відбувається ще до завершення будівництва АЕС в Ель-Дабаа. Завершення проекту посилить фіксацію Каїра на Москві настільки сильно, що в майбутньому не виключений і відкритий вибір Єгипту на користь проросійського блоку. Ізраїлю, сусіду Єгипту, потрібно уважно стежити за цим процесом і не проґавити тих серйозних наслідків, які можуть з цього виникнути.
Автор: Елі Клотштейн, експерт з міжнародних відносин Інституту досліджень питань безпеки та сіоністської стратегії “Місгав”
Фото: Grigory Sysoyev Photo host brics-russia2024.ru via AP
