Росія намагається запобігти поверненню санкцій ООН проти Ірану
Росія внесла до Ради Безпеки ООН проект резолюції про продовження дії резолюції 2231, яка є основою іранської ядерної угоди 2015 року й має втратити чинність у жовтні.
Як повідомляє Amwaj.media з посиланням на поінформовані джерела, цей крок Москви спрямований на відтермінування неминучого зіткнення між Іраном і західними державами. За їхніми даними, до російської ініціативи може приєднатися і Китай – ще один постійний член Радбезу ООН, союзник Тегерана.
Росія пропонує технічне продовження дії резолюції на шість місяців — до 18 квітня 2026 року — з можливістю подальшого пролонгування. На цей період Рада Безпеки призупинить «будь-який предметний розгляд питань, пов’язаних із резолюцією 2231 та Спільним всеосяжним планом дій (СВПД)», одночасно закликаючи учасників угоди негайно відновити переговори. Французька місія при ООН підтвердила для Iran International факт поширення проєкту, але зазначила, що його ще не ухвалено.
Напередодні відбулася телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна та президента Ірану Масуда Пезешкіана. За повідомленнями іранських ЗМІ, Путін висловив підтримку праву Ірану на збагачення урану та надію, що дискусія навколо резолюції 2231 призведе до «задовільного результату».
Тим часом Велика Британія, Франція та Німеччина (так звана «європейська трійка», або Е3) попередили Тегеран, що якщо Іран не відновить переговори зі США і не почне повноцінну співпрацю з МАГАТЕ до кінця серпня, вони активують механізм моментального повернення санкцій ООН (snapback).
Крайній термін обумовлений і тим, що європейські уряди поспішають завершити процес до того, як у жовтні Росія очолить Радбез ООН, аби уникнути можливих процедурних маневрів Москви. Постпред РФ при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов вже заявив у мережі X, що країни Е3 «не мають законного права» застосувати механізм snapback — позицію, яку поділяє і Іран.
Міністри закордонних справ «європейської трійки» — Девід Леммі, Жан-Ноель Барро та Йоганн Вадефул — у п’ятницю провели спільну телефонну розмову з главою МЗС Ірану Аббасом Аракчі та головною дипломаткою ЄС Кайєю Каллас. Проте суттєвого прогресу досягнуто не було.
Сьогодні, 26 серпня, переговори між Іраном і Е3 мають пройти в Женеві.
Що таке «snapback»?
Ядерна угода 2015 року між Іраном та групою «5+1» (США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай і Німеччина) передбачала поетапне зняття санкцій в обмін на обмеження ядерної програми Ірану. Домовленість, закріплена в резолюції 2231 Радбезу ООН, включала механізм snapback, який дозволяє будь-якій країні-учасниці знову запровадити санкції, якщо буде доведено, що Іран не виконує свої зобов’язання.
Будь-яка сторона може подати скаргу до групи з вирішення спорів при ООН. Відлік відкриває 30-денний термін, протягом якого 15 членів Радбезу мають проголосувати за резолюцію про подальше зняття санкцій. Для ухвалення потрібно щонайменше 9 голосів «за» і відсутність вето з боку постійних членів (США, Британії, Франції, Росії, Китаю).
Якщо Радбез не ухвалить резолюцію, усі санкції ООН, зняті в межах СВПД, автоматично відновлюються. Саме ця «автоматичність» і дала назву механізму.
Однак дія положення snapback завершується 18 жовтня 2025 року, через 10 років після вступу угоди в силу. Якщо його не застосувати до цього часу, повернути санкції буде значно складніше.
За даними Amwaj.media, у липні на переговорах у Туреччині країни Е3 пропонували Ірану продовжити дію snapback на пів року в обмін на поступки, зокрема на звітність щодо запасів урану, збагаченого до 60%. Проте Тегеран відмовив, заявивши, що після американських і ізраїльських бомбардувань його ядерних об’єктів у Фордо, Ісфагані та Натанзі в червні матеріали опинилися під завалами, і «їх вилучення неможливе без гарантій безпеки від повторних атак».
Високопосадовці Ірану публічно відкинули ідею продовження резолюції 2231. Алі Ларіджані, новий секретар Вищої ради нацбезпеки, заявив: «У нас була угода, яку мали виконувати протягом десяти років; вона не передбачала багаторазового продовження. Це викривлення правил, і ми його не приймаємо».
Водночас, за інформацією Axios, міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі у приватних розмовах із європейськими колегами висловлював певну відкритість до продовження, наголосивши, що рішення має ухвалювати Рада Безпеки ООН, а не сам Тегеран.
Іран наполягає на праві збагачувати уран у рамках майбутньої угоди — вимога, яку категорично відкидають США. Верховний лідер Алі Хаменеї у неділю знову відкинув заклики до прямих переговорів із Вашингтоном, заявивши, що ворожість США не можна зняти шляхом діалогу.
Олександра Аппельберг, «Деталі».
Фото: Tatyana Makeyeva / Pool Photo via AP
