Ронен Бар подав обвинувальний акт. Це найсерйозніший документ в історії Ізраїлю

21 квітня 2025 року увійде в історію як день, коли був опублікований найважливіший і найтривожніший офіційний документ за всю історію існування Держави Ізраїль. Це не журналістська стаття, не поліцейський звіт, не розвідувальне попередження, не лист і не записка — а засвідчене свідчення високопосадовця, подане до Верховного суду у його ролі Вищого суду справедливості. Вражаюче. Страшно. Болісно.

Особисто у мене сльози навернулися вже на другому абзаці вступу. Потім відвисла щелепа. Я перечитав. І ще раз. Як ніби відмовлявся вірити в те, що, в глибині душі, давно знав — але тепер це було чітко зафіксовано чорним по білому, з підписом і печаткою глави ШАБАКу.

І якби цього було мало — існує ще й засекречена частина документа, недоступна широкій публіці. Спроба уявити, що саме в ній міститься, — непідйомна для звичайної людини.

Важливо зазначити, що сам автор і організація, яку він очолює, — у своїй високій державності та благородстві (а, за словами деяких — і в обурливому мовчанні) — до останнього намагалися уникнути подачі цього документа. Бар, зі своєю властивою чесністю, пише про це, описуючи ту сакральну і, за його словами, інтимну зв’язок, яка існує між прем’єр-міністром і службою, що діє під його прямим контролем — задля захисту держави, її громадян, демократичного устрою і самого життя прем’єр-міністра.

Далі ще буде сказано про руйнівний бумеранг, через який ШАБАК і Бар були змушені скласти та подати цей документ — за вимогою самого Нетаньягу і його адвокатів у рамках процесу в БАГАЦі.

А тепер — до суті свідчень.

Нетаньягу вимагав від голови ШАБАКу відкласти подачу свідчень і фактично зірвати власний кримінальний процес, прикриваючись міркуваннями безпеки — і отримав відмову. Він вимагав використати ШАБАК проти протестів, опозиції та критично налаштованих журналістів під приводом національної безпеки — і отримав відмову.

(Гіді Вайц і Йонатан Ліс повідомили сьогодні в «ХаАрец», що Бар також отримав пряме вказівку від імені прем’єр-міністра заборонити журналістам повідомляти про його місцезнаходження та дії. Я, до слова, щодня і добросовісно це роблю — в рамках цензурних обмежень і з почуття громадянського обов’язку. Його дружина і син подали на мене позов, який був відхилений).

Нетаньягу наполягав, щоб Бар пообіцяв особисто підтримати його в разі конституційного конфлікту з рішеннями БАГАЦу — і знову отримав відмову. Він добивався неофіційних розмов без участі військового секретаря, без запису, протоколів і стенографісток. Лихо очам, які читають це.

Тепер — до реальності в сфері безпеки.

За словами Бара, ШАБАК неодноразово попереджав про згубну урядову політику щодо ХАМАСу, виступав проти оборонної стратегії і пропонував превентивні заходи — які були відхилені. «Катаргейт» — надзвичайно серйозний шпигунський скандал, що завдає важкого удару безпеці Ізраїлю і включає організовану (і лякаючу) спробу підірвати мирну угоду з Єгиптом.

Голову ШАБАКу виключили з команди, що займалася переговорами про звільнення заручників — без пояснень. Передбачається, що це було зроблено навмисно, щоб зірвати можливі угоди. Його звільнення і «втрата довіри» не мають жодного стосунку до подій 7 жовтня — це наслідок того, що сталося останніми місяцями: розслідування справи «Bild», а також його підтримка ідеї створення державної комісії для вивчення трагедії та провалів.

Бар детально описує події та попередження в ніч перед 7 жовтня і розвінчує чудовищну кроваву брехню, за якою він і ШАБАК нібито свідомо не запобігли нападу ХАМАСу, знаючи про його неминучість. Можна припустити, що засекречена частина свідчень проливає додаткове світло на те, що відбувалося (або не відбувалося) в ті похмурі години в розвідувальному, військовому та політичному контекстах.

З рідкісною сміливістю Бар також описує хвилю підбурювання і очорнення, спрямовану проти нього та його служби після початку розслідувань, пов’язаних з оточенням Нетаньягу. У ШАБАКу, як відомо, є інструменти для виявлення систематичної, організованої та цілеспрямованої підбурювальної діяльності. Нетаньягу, якому і його родині щороку забезпечується охорона на мільйони шекелів — включаючи Майамі — знає це краще за багатьох.

Все викладено ясним, максимально прямим мовою — без юридичної балаканини та словесних вигадок.

Це не просто свідчення. Це обвинувальний акт. Він різкіший і страшніший за будь-який звіт державної комісії чи судове рішення, коли-небудь написане в Ізраїлі. Від Кафр-Касема до Сабри та Шатили, від війни Судного дня до Другої ліванської — ще ніколи ізраїльському прем’єру не приписували подібного злого наміру. Багато хто помилявся, зазнавав поразок, робив помилки — але ніхто ще свідомо не намагався зруйнувати ізраїльську демократію і саму державу заради своїх особистих і сімейних інтересів.

Єдиний практичний висновок з усього викладеного — Нетаньягу має бути негайно заарештований як превентивний захід. Заради порятунку Держави Ізраїль. Зараз.

 Урі Місгав, «ХаАрец».

Фото: Моті Мільрод, Абір Султан, АР