«Рейки в емірати?» — Ізраїль не може збудувати навіть залізницю до Ейлата
Міністерка транспорту Мірі Регев повернулася з дев’ятиденної поїздки до ОАЕ, де, як зазвичай, затрималася на вихідні без жодних пояснень для громадськості.
При цьому високопосадовці міністерства та наближені до неї особи, які супроводжували міністерку в поїздці, повернулися до Ізраїлю вже вранці п’ятниці.
На тлі критики у ЗМІ з’явилися публікації, очевидно злиті оточенням Регев: одні стверджували, що авіакомпанія Emirates повернеться на ізраїльський ринок у 2026 році, інші — що поновлено переговори про залізничну лінію від Абу-Дабі до Хайфи. Втім причини подовженого вікенду міністерки ніхто з її оточення пояснювати не поспішає.
Ідею створення великої транспортної мережі, яка мала б з’єднати ОАЕ, Саудівську Аравію, Катар, Бахрейн і Оман з Індією і через Хайфу — з Європою, вперше озвучили понад два роки тому в межах ініціативи тодішнього президента США Джо Байдена. Але після війни 7 жовтня проект опинився під питанням. Попри це країни Перської затоки продовжують працювати над своєю частиною проекту, а запуск лінії очікується до 2030 року. Тим часом лунають повідомлення про намагання Туреччини пролобіювати проходження маршруту через Ліван замість Ізраїлю.
В Ізраїлі ж ключові перешкоди лишаються нерозв’язаними. Відносини з Саудівською Аравією досі не нормалізовані, а без цього неможливо просунути ділянку маршруту, що має пройти її територією. Ба більше, існуюча залізнична лінія, здатна теоретично під’єднатися до маршруту держав Затоки, — це лінія «Емек», одноколійна, що дозволяє проходження поїздів лише раз на годину. Проект її розширення очікується лише в наступному десятилітті.
Тим часом Ізраїль не спроможний реалізувати навіть старий, ще з 1970-х, проект будівництва залізниці до Ейлата. Внутрішня транспортна система перевантажена: залізниці працюють на межі пропускної здатності, а якість автобусного сполучення лишається низькою. Навіть мінімальний річний бюджет у 180 млн шекелів на поліпшення автобусного обслуговування так і не був реалізований — сама Регев перенаправила 500 млн шекелів, передбачених на покращення сервісу у 2024 році.
До дефіциту інфраструктури додається й політичний тиск: поїзди досі не ходять у п’ятницю ввечері та суботами — що десятиліттями є наслідком релігійно-політичного впливу.
На цьому тлі розмови про залізницю до Абу-Дабі й Дубая виглядають особливо контрастно. Поки країни Затоки інвестують у сучасні транспортні системи — у Дубаї діє розвинена мережа метро та легкорейкового транспорту — в Ізраїлі проект метро відкладається роками і очікується лише до 2040 року.
За матеріалами TheMarker
Фото: AP Photo/Maya Alleruzzo
