Раз і назавжди: Ізраїль має виробити доктрину стримування Ірану та його проксі
В епоху регіональних бур і за умов підтримки великих держав, що стоять за іранською віссю, Ізраїль зобов’язаний встановити публічне й однозначне правило: будь-який обстріл цивільних центрів буде зустрінутий нищівним ударом по державній інфраструктурі Ірану та його проксі. Лише жорстке стратегічне стримування зупинить відновлення ракетного потенціалу та запобігатиме повторним війнам.
Ізраїльська стратегія щодо неминучого відновлення іранського ракетного потенціалу не полягає у поваленні режиму під час каденції Трампа — хоч би як хотілося, щоб це сталося. Вона полягає у формуванні публічної доктрини стримування стосовно Ірану, а також інших держав регіону й терористичних організацій. Проста формула: будь-який ракетний обстріл населення Ізраїлю буде зустрінутий повним знищенням державної інфраструктури — у випадку Ірану йдеться конкретно про 40 нафтових родовищ провінції Хузестан.
Як і слід було очікувати, американська ейфорія після 12-денної війни в червні була передчасною. Ізраїль справді завдав винятково сміливого удару по Ірану — і до святкувань долучилися американські літаки «стелс», які, за повідомленнями, знищили ядерні об’єкти в Натанзі та Фордо.
Однак Іран — не Ліван: КВІР і «Кудс» — це не «Хізбалла» і не ХАМАС. І попри колосальні внутрішні проблеми режиму — насамперед економічні, такі як нестача води, перебої з електрикою, інфляція, безробіття — Іран не збирається піднімати білий прапор і здаватися США та Ізраїлю.
Попри гучні заяви прихильників Трампа про знищення іранської ядерної програми, тоді як питання щодо 440 кг збагаченого урану залишається відкритим, і попри успіхи Ізраїлю у руйнуванні ракетної інфраструктури та ліквідації вчених, Іран дуже швидко повернув собі впевненість. Він знову активно втручається у справи Лівану, фінансує «Хізбаллу» в масштабах 1 млрд доларів у 2025 році, відновив контрабандний коридор через Сирію, інвестує у ракетну програму за підтримки Китаю, який постачає натрій перхлорат через мережу підставних компаній, та підписав нову велику угоду з російською «Росатом» на будівництво ще чотирьох атомних електростанцій.
Для тих, кого дивує, чому санкції, введені у вересні, не зламали Тегеран, варто подивитися на рекордні обсяги постачання сирої нафти до Китаю — 2,3 млн барелів на добу.
12-денна війна була блискучим тактичним успіхом Ізраїлю, але стратегічно не змінила головної реальності: ця гігантська країна має наукову інфраструктуру, накопичені знання та дипломатично-економічний «зонтик» Китаю й Росії, що дозволяє їй відновлювати ядерну та ракетну програми з разючою швидкістю. Крім того, немає гарантії, що Ізраїлю знову так пощастить, як у червні 2025 року — з ідеальною розвідкою, свободою дій у повітрі та, не менш важливо, прихильним президентом у Вашингтоні.
Одним із уроків 7 жовтня є необхідність знищувати екзистенційні загрози Ізраїлю в зародку. Якби Ізраїль вчасно ліквідував інфраструктуру ХАМАСу та «Хізбалли», події жовтня 2023 року виглядали б зовсім інакше.
Ізраїльська концепція безпеки останніми роками повністю викривилася через успішні оборонні системи — настільки, що для будь-якої ізраїльської дитини стало звичним проводити час в укритті під дощем ракет.
На жаль, з географічних, демографічних та оперативних причин ситуація кардинально змінюється, коли йдеться про Іран та інші регіональні гіганти (Туреччина, Єгипет), які можуть стати військовими противниками в майбутньому. У Ізраїлю немає розкоші — ані військової, ані дипломатичної, ані економічної — вести тривалі кампанії з масованими обстрілами міст, що спалахуватимуть у відповідь на «підстригання газону» в Тегерані щороку.
Точкові ліквідації та приховані удари разом із дипломатичним і економічним тиском, безумовно, важливі — і дай Боже, щоб вони призвели до падіння режиму. Але цього недостатньо.
У біполярному світі, де сили, ворожі США, стрімко посилюються та підтримують іранську вісь, Ізраїль зобов’язаний висунути максимально просте й зрозуміле рівняння: ера ракетного вогню по ізраїльських містах — з Гази, Лівану, Ірану чи Ємену — завершена.
Будь-який новий обстріл з Ірану або його проксі призведе до негайного підпалу іранських нафтових родовищ, що може обвалити світовий ринок нафти, зірвати відносини США та Китаю, закрити Ормузьку протоку — й спричинити керований глобальний хаос.
Ізраїль має публічно транслювати новий, безкомпромісний сигнал усім сусідам — державам і терористичним організаціям, а особливо державам, що стоять за ними: удар по ізраїльському тилу буде розцінюватися як неконвенційна атака з усіма наслідками.
Доктор Хаїм Голованчич, експерт із Близького Сходу, Walla
На фото: російські системи ППО С-300 на параді в Тегерані. Фото: AP Photo Vahid Salemi
