Посада голови Управління держслужби перетворилася на поле бою за демократію
Всупереч категорично негативному висновку юридичної радниці уряду, прем’єр-міністр вчора призначив адвоката Рої Кахлона тимчасово виконуючим обов’язки голови Управління держслужби Ізраїлю. Тепер слово за Верховним судом.
Особа Рої Кахлона — не головне в цій історії. Набагато важливіше — посада і метод призначення на неї.
Нетаніягу вирішив затвердити адвоката Кахлона всупереч думці юридичної радниця уряду Галі Бахарав-Міара. Таким чином, прем’єр кинув ще один виклик юридичній радниці і одночасно БАГАЦу, створюючи конституційну кризу — або псевдоконституційну, оскільки формальної норми щодо цього немає.
Важливо зрозуміти: з юридичної точки зору призначення Кахлона незаконне.
Ймовірно, сам Кахлон теж це розуміє. Чому? Тому що БАГАЦ неодноразово виносив постанови, в тому числі нещодавно, в розширеному складі, що висновки юридичної радниці уряду є обов’язковою інтерпретацією закону. Якщо юридична радниця заявляє, що призначення Кахлона незаконне, воно таким і залишається, поки БАГАЦ не прийме іншого рішення.
Якщо уряд хоче призначити Кахлона, він повинен запросити у юридичної радниці приватне представництво і звернутися до БАГАЦу з позовом проти неї. Однак замість цього Нетаніягу обрав шлях конфронтації.
Призначення Кахлона ставить співробітників державної служби перед безпрецедентною дилемою: чи повинні вони підкорятися вказівкам незаконно призначеного керівника, або їм варто слідувати висновкам юридичної радниці, який визнав це призначення незаконним?
Чому Нетаніягу так важливо контролювати цю посаду?
Голова державної служби — ключова посада. Він відповідає за призначення, звільнення та дисциплінарні заходи щодо понад 70 тисяч державних службовців. Він також визначає, як призначатимуться люди на високі посади: через конкурси, комісії чи без них.
Питання забезпечення прозорості, ефективності та дотримання принципу меритократії (призначення за заслугами) — також перебувають у віданні Управління держслужби.
Багато в чому керівник цієї структури визначає, чи буде державна служба незалежною та національною, чи перетвориться на інструмент вузькопартійних інтересів. Легко зрозуміти, чому Нетаніягу прагне до повної влади в цьому кадровому питанні.
Минулого тижня юридична радниця уряду заявила, що “є юридична перешкода” для призначення Кахлона. У своєму висновку заступник юридичної радниці, доктор Гіль Лімон, зазначив, що професійний досвід та особисті дані Кахлона “навіть віддалено не відповідають вимогам до кандидата на цю посаду”.
Такої кризи ще не було
Війна за посаду почалася ще влітку минулого року, за пару місяців до закінчення каденції професора Даніеля Гершковича, який очолював управління з 2018 року.
З того часу уряд наполегливо намагається затвердити процедуру призначення постійного голови Управління державної служби таким чином, щоб прем’єр-міністр мав повний контроль над цим процесом.
Юридична радниця уряду вже кілька разів заявляла, що зобов’язання уряду, в тому числі перед БАГАЦ — це розробка процедури, яка гарантує, що призначення відбуватиметься через конкурс, за участі спеціальної комісії, на чолі якої має стояти суддя Верховного суду у відставці. Це необхідно для забезпечення незалежності комісії та її кандидатів.
Проте уряд відхилив цей висновок і затвердив свою процедуру. У відповідь на це було подано низку позовів з вимогою анулювати “урядову” процедуру.
Юррадниця підтримала позивачів, і БАГАЦ постановив призупинити призначення за схемою, затвердженою урядом. Це, своєю чергою, створило необхідність призначити тимчасово виконуючого обов’язки голови Управління державної служби до тих пір, поки не будуть розглянуті всі позови щодо процедури вибору постійного голови.
БАГАЦу належить швидке рішення
Тепер Верховному суду належить розглядати позови проти призначення Кахлона. Якщо суд не зупинить спробу прем’єр-міністра влаштувати все по-своєму, то, на думку багатьох спостерігачів, ізраїльська демократія втратить одного з своїх головних захисників суспільних інтересів. І не тільки його.
Дії Нетаніягу — це відвертий виклик БАГАЦу, що суперечить усталеній судовій практиці, закріпленій у рішеннях розширених колегій. Навіть якщо, зрештою, БАГАЦ визнає призначення Кахлона законним, спосіб, яким прем’єр-міністр домагається свого, загрожує системі стримувань і противаг.
Для БАГАЦу зараз не час для порожніх погроз, відстрочок або надмірного теоретизування. Це момент істини.
Вчора прем’єр-міністр Біньямін Нетаніягу свідомо повів Ізраїль у найбільшу конституційну кризу в історії країни. Важливо не забувати, що весь цей процес відбувається на тлі триваючих загроз відновлення судової реформи.
Найближчі дні покажуть, чи вдалося прем’єр-міністру здійснити по суті державний переворот, і одним рішенням змінити баланс влади в Ізраїлі. Або все-таки Ізраїль продовжить залишатися правовою державою.
За матеріалами TheMarker
Фото: Menahem Kahana/Pool Photo via AP
