Помічники Нетаніягу готові переписати реальність, щоб зняти з нього відповідальність
Розслідування, що проводяться ШАБАКом та поліцією Ізраїлю, які загрожують залучити до них кількох осіб з канцелярії прем’єр-міністра, обертаються навколо одного головного питання: спроб членів оточення Біньяміна Нетаніягу зняти з нього всю відповідальність за провали, що призвели до різанини 7 жовтня минулого року, а потім і за звинувачення в тому, що він навмисно зірвав угоду щодо звільнення заручників.
Широкомасштабна кампанія впливу, що проводиться прем’єр-міністром з початку війни з ХАМАСом у секторі Газа, покликана переконати ізраїльську громадськість і запобігти створенню державної комісії з розслідування. Частково ця справа стала предметом кримінального розслідування і знову викликає давні протиріччя між Нетаніягу, з одного боку, та правоохоронними органами і вищим оборонним керівництвом — з іншого.
Ронен Бергман повідомив у газеті «Єдіот ахронот», що розслідування зосереджено на тому, що було відомо міністерству оборони про операцію з SIM-картками до початку війни. Як вже повідомлялося, ШАБАК стежив за сотнями SIM-карток, встановлених у мобільних телефонах членів ХАМАСу в Газі. Картки мали дозволити бойовикам транслювати відео атаки безпосередньо в сектор, а також підтримувати зв’язок з членами організації після того, як вони перетнуть кордон Ізраїлю.
Активація SIM-карток була відома в Ізраїлі як сигнал про атаку ХАМАСу, що готується, і ШАБАК знав, що вони використовувалися в досвітні години 7 жовтня. Це, а також зміни у місцезнаходженні офіційних осіб та ключових активістів ХАМАСу, стало основною причиною консультацій, які провели начальник Генштабу ЦАХАЛу Герцль Халеві та голова ШАБАКу Ронен Бар у години, що передували атаці.
Публічна лінія захисту Нетаніягу — «ніхто мене не попереджав». Згідно з його версією подій, ШАБАК і ЦАХАЛ не інформували його до того моменту, коли о 6:29 ранку 7 жовтня на Ізраїль обрушився потужний ракетний шквал, і тому він не несе відповідальності за цей провал. Його прихильники та рупори в соціальних мережах і ЗМІ висувають серйозніші звинувачення: мовляв, від прем’єр-міністра навмисно приховували розвідувальні дані. Вони припускають, що це було пов’язано з напруженими відносинами між Нетаніягу та оборонним відомством у зв’язку з реорганізацією судової системи та загрозою тисяч резервістів не виходити на службу на знак протесту.
У жовтні цього року Омрі Манів з новинної служби 12-го каналу повідомив, що ШАБАК дійсно випустив попередження про активацію SIM-карток о 2:58 ночі по комп’ютерній мережі, яка передає інформацію одночасно до Ради національної безпеки (яка підпорядковується безпосередньо прем’єр-міністру) та до поліції Ізраїлю. Попередження супроводжувалося заявою про те, що це може бути підготовкою до атаки ХАМАСу.
Пізніше Бар прийняв рішення направити дві групи швидкого реагування («Текіла») у прикордонний район Гази, але, хоча оцінки продовжували говорити про діяльність ХАМАСу на кордоні, вони не передбачали одночасної атаки на десятки об’єктів. За кілька хвилин до початку атаки ШАБАК передав військовому секретарю Нетаніягу генерал-майору Аві Гілю ще одне попередження, що стосується SIM-карток та інших тривожних подій. Гіль обговорив це по телефону з Нетаніягу під час першого ракетного обстрілу; друга розмова відбулася приблизно через 11 хвилин.
Протягом трьох з половиною годин, що передували початку атаки, канцелярія прем’єр-міністра була в курсі подій по двох різних каналах — через Раду національної безпеки та через свого військового секретаря. Досі незрозуміло, коли саме Гіль дізнався про це і чи були розвіддані своєчасно передані йому через його помічника з розвідки полковника С.
Нетаніягу неодноразово стверджував, що вперше почув про події тієї ночі тільки в розмові, яка відбулася о 6:29. Його канцелярія навіть намагалася заперечувати, що він знав про відстеження SIM-карток, і була змушена взяти свої слова назад, коли стало ясно, що це твердження не відповідає дійсності.
У будь-якому випадку, розслідування показує, що ШАБАК намагався проінформувати співробітників Нетаніягу по цих двох каналах у години, що передували масовій різанині. Це суперечить лінії захисту Нетаніягу, який стверджує, що інформація була від нього прихована. Звідси виникає підозра, що не уявна «глибинна держава», ЦАХАЛ і ШАБАК навмисно відмовили йому в інформації, а проблеми на його власному задньому дворі — його військовий секретар і Рада національної безпеки — завадили її швидкій доставці.
Якщо все, що сталося тієї ночі, — це недонесення, то саме по собі це не є злочином. Але це вказує на оперативні проблеми в канцелярії прем’єр-міністра і підриває зусилля з перекладання відповідальності на ШАБАК. Цим, ймовірно, пояснюється зростаюча напруженість у відносинах між Нетаніягу та Баром. З точки зору Нетаніягу, Бар та його люди несуть головну відповідальність за провал, але замість того, щоб впасти ниць перед прем’єр-міністром, вони беруть участь у поточних розслідуваннях його канцелярії (прихильники Нетаніягу навіть натякають, що вимагають зізнань проти нього у підслідних).
ШАБАК веде розслідування ще однієї справи, пов’язаної з крадіжкою секретної інформації з військової розвідки, яка потім просочилася в закордонні ЗМІ. В результаті розслідування ШАБАК заарештував Елі Фельдштейна, одного з прес-секретарів прем’єр-міністра, що спочатку намагалася заперечувати і канцелярія прем’єр-міністра. Крім того, були заарештовані ще чотири співробітники військової розвідки та ШАБАКу. Можливо, на допит будуть викликані й інші співробітники канцелярії прем’єр-міністра та близькі до нього фігури.
Прем’єр-міністр та його оточення протистоять діям ШАБАКу. Цим, ймовірно, пояснюються погрози звільнити Бара, що з’явилися минулого тижня. Голова ШАБАКу також є тим, хто найгучніше говорить під час внутрішніх дискусій про необхідність якнайшвидшого укладення угоди з ХАМАСом щодо визволення заручників. Бар нещодавно неодноразово говорив міністрам, що угода знаходиться в межах досяжності, а Нетаніягу це заперечує.
У понеділок звільнився ще один високопоставлений представник оборонного відомства. Канцелярія нового міністра оборони Ісраеля Каца оголосила, що генерал-майор (у відставці) Еяль Замір, генеральний директор міністерства і ставленик Йоава Галанта, попросив про відставку. До недавнього часу ім’я Заміра називалося як провідного кандидата, який змінить на його посту начальника Генштабу Герці Халеві.
Закрито на ремонт
Тим часом кілька осіб, причетних до справи про фальсифікацію протоколів, дали показання. Ймовірна спроба змінити офіційний час переговорів Нетаніягу з Гілем та іншими особами в перші години після вторгнення 7 жовтня була пов’язана з явними кримінальними злочинами.
Є підозра, що люди з оточення прем’єр-міністра намагалися змінити документацію, щоб «покращити» свою лінію захисту щодо 7 жовтня і перекласти відповідальність на оборонне відомство.
Тим часом між державною прокуратурою та поліцією виникли розбіжності щодо розслідування. Перша вважає, що на поліцію, яку контролює міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір, впливає його бажання применшити значення розслідуваних звинувачень і зробити так, щоб це не загрожувало прем’єр-міністру.
У понеділок Нетаніягу випустив відеоролик, у якому стверджує, що його кабінет «зазнає диких і нестримних атак, а уряд і очолюваний мною військовий кабінет постійно працюють над тим, щоб дати відсіч нашим ворогам, які прагнуть нас знищити».
Окрім послання слідчим органам, він, схоже, намагається дати зрозуміти своїм людям, що продовжує підтримувати їх і не збирається від них відрікатися. Водночас хтось подбав про те, щоб злити в ЗМІ, що Фельдштейн дійсно співпрацює зі слідчими, хоча й не підписав угоду про статус державного доказувача.
Люди, які спілкувалися з Нетаніягу, повідомили, що він дуже стурбований ходом розслідування. На зустрічі з членами кабінету він накинувся на генерального прокурора Галі Бахарав-Міару у відповідь на повідомлення про те, що вона має намір підтримати звільнення Бен-Гвіра, і попередив, що це буде «короткий шлях до конституційної кризи».
Нетаніягу використовує свою участь у війні як привід для ще однієї довгоочікуваної спроби відкласти дачу показань на кримінальному процесі. Вони були призначені на 2 грудня, але він просить відкласти їх ще на два з половиною місяці.
Його адвокати висувають дві основні претензії. Перша полягає в тому, що у нього немає часу на підготовку до дачі показань через «низку надзвичайних подій», включаючи ескалацію війни в Газі та Лівані. Друга — що, даючи показання в незахищеній будівлі Єрусалимського окружного суду, він може наразитися на ризик замаху. Вони посилаються на безпілотник «Хізбалли», який минулого місяця врізався в приватну резиденцію Нетаніягу в Кейсарії (сім’ї не було вдома), пошкодивши вікно в спальні подружжя.
Цікаво було б дізнатися, чи може подібна претензія щодо безпеки бути висунута звичайним громадянином, що вимагає звільнення від необхідності виступати в суді в Хайфі або Акко.
Окрім іншого, адвокати прем’єр-міністра стверджують, що в серпні він був зайнятий переговорами про заручників. Циніки скажуть, що тоді Нетаніягу та його помічники були в основному стурбовані зривом угоди, як з’ясувалося з витоку в німецьку газету Bild, яка перебуває в центрі уваги розслідування Фельдштейна.
Автор: Амос Харель
Джерело: «ХаАрец»
Фото: AP Photo Ohad Zwigenberg
