Помер Жан-Марі Ле Пен, лідер французьких ультраправих та заперечник Голокосту
Жан-Марі Ле Пен, засновник вкрай правої французької партії «Національний фронт» (зараз – «Національне об’єднання»), помер у віці 96 років.
Колишній десантник, який очолював партію з 1972 по 2011 рік, кілька тижнів перебував в установі з догляду та помер у вівторок вдень «в оточенні своїх близьких», йдеться у заяві його сім’ї.
Торік Ле Пену та його дочки Марін Ле Пен звинуватили у розтраті грошей Європейського парламенту за допомогою фіктивних робочих місць. Жан-Марі Ле Пен був звільнений від відвідин суду за станом здоров’я.
Ле Пен неодноразово викликав суперечки та судові позови своїми поглядами на Голокост, який він назвав «просто деталлю» в історії Другої світової війни, та його вихвалянням військового уряду Франції у Виші, який співпрацював із нацистськими окупантами.
Його кілька разів судили та штрафували за оскарження злочинів проти людяності. 2014 року він припустив, що смертельний вірус Ебола може стати вирішенням проблеми глобального демографічного вибуху. Через два роки він був засуджений за «розпалювання ненависті та етнічної дискримінації» за те, що три роки тому на публічних зборах сказав, що цигани в місті «викликають висип» і смердючі.
Його донька Марін Ле Пен зайняла посаду лідера партії у 2011 році, а потім вирішила виключити батька з партії у 2015 році, намагаючись обілити репутацію «Національного об’єднання». Зрештою вона домоглася виключення його з партії лише у 2018 році після кількох судових розглядів.
Жан-Марі Ле Пен був єдиною дитиною в сім’ї бретонського рибалки та його дружини-швачки. Його батько помер, коли Жанові було 14 років, від міни, що потрапила в його сітку.
У 16 років він попросився в армію, але отримав відмову, оскільки був надто юний. Пізніше він приєднався до парашутного полку Французького Іноземного легіону і взяв участь у війні в Індокитаї та Алжирській війні за незалежність, під час якої його звинуватили в тортурах ув’язнених.
1962 року Ле Пен сказав газеті Combat: «Мені нема чого приховувати. Ми катували, бо це було потрібно. Коли ви спіймали когось, хто щойно заклав 20 бомб, які можуть вибухнути будь-якої хвилини, і він не хоче говорити, ви повинні використовувати виняткові методи, щоб змусити його це зробити». Пізніше Ле Пен відкинув подальші звинувачення в тортурах в Алжирі, заявивши, що вони були частиною лівої «урядової змови» з метою дискредитації.
Він був вперше обраний депутатом у 1956 році і став одним із засновників Національного фронту у 1972 році. Він залишався депутатом до 1988 року та став депутатом Європарламенту у 2004 році, прослуживши до 2019 року. Він також був регіональним радником у Прованс-Альпи-Лазурний берег з 2010 до 2015 року.
Ле Пен балотувався на пост президента Франції п’ять разів, завжди безуспішно.
Фото: AP Photo/Thibault Camus, File
