“Полювання” на ізраїльських солдатів за кордоном. Як не потрапити в біду

На цьому тижні було вперше подано позов проти ізраїльського солдата, який перебуває в Таїланді. Перед цим Юваль Вагдані, резервіст ЦАХАЛу, який воював у Газі, ледве уникнув арешту у Бразилії. Пропалестинська організація The Hind Rajab Foundation подала на нього скаргу до поліції, звинувативши його у військових злочинах.

Очікується, що найближчим часом кількість таких позовів лише зростатиме. За їхньою подачею стоїть налагоджена робота кількох пропалестинських організацій.

Як організовано «полювання» на солдатів ЦАХАЛу

Одна з найбільших пропалестинських організацій, яка займається судовим переслідуванням ізраїльських військових – The Hind Rajab Foundation. Це НКО створена у вересні 2024 року у Брюсселі. Вона названа на честь палестинської дівчинки, ймовірно, вбитої ізраїльськими військовими у секторі Газа.

Ця організація – філія «Руху 30 березня», яка вже понад 30 років займається юридичним переслідуванням солдатів ЦАХАЛу.

The Hind Rajab Foundation та інші подібні організації збирають у соцмережах відкриті дані про ізраїльських солдатів та використовують їх для подання позовів у різних країнах.

У цьому беруть участь тисячі пропалестинських активістів у всьому світі.

Багато ізраїльських військовослужбовців знімали на відео, як затримують підозрюваних, підривають та підпалюють будинки в секторі Газа. Пропалестинські активісти збирають такі свідчення в соцмережах, з’ясовують особи солдатів і заносять до «чорних списків», повідомляє кореспондент «Кан» Ітай Блюменталь. Потім вони відстежують пересування солдатів – і швидко подають скарги до правоохоронних органів зарубіжних держав, куди виїжджають ізраїльтяни.

The Hind Rajab Foundation пише у своєму «Твіттері», що наразі вона має кілька «кейсів» зі скаргами в різних країнах, більшість з яких не оприлюднені.

Організація тримає у секреті свої скарги, щоб ізраїльтяни не спробували уникнути арешту. При цьому у випадках, коли інформацію вже оприлюднено, організація закликає своїх активістів чинити «громадський тиск» на владу інших держав.

З початку війни пропалестинські активісти подали близько 50 скарг проти резервістів ЦАХАЛу в інших країнах, повідомляє кореспондент «Кан» Рой Шарон. У 10 випадках зарубіжні держави вирішили відкрити розслідування щодо цих скарг.

Станом на 5 січня жодного солдата не було затримано. У тому числі тому, що представники ізраїльського МЗС попереджали солдатів, що їм треба терміново залишити країну.

Зазвичай у разі, коли відкривалися розслідування, виконувались дві умови. Перше: солдат зняв і виклав у соцмережі відео моменту, коли він підриває будь-які будинки чи споруди в Газі, причому було розкрито його обличчя та ім’я. Друге — пізніше він вирушив подорожувати за кордон і, знову ж таки, відкрито написав про це в соцмережах, поставив геотег із місця, де перебуває і т.д.

Армія та силові служби дали вказівки військовослужбовцям:

• Прибрати зі своїх соцмереж будь-які публікації про участь у бойових діях у Газі, особливо фото та відео.
• Перевірити, чи немає їхніх імен у «чорних списках» пропалестинських організацій.
• Не писати в соцмережах про те, що вони вилітають за кордон, не чекінитися і не робити географічних позначок.
• Якщо терміновики мають узгоджувати зі своїми командирами польоти за кордон, то резервісти таких обмежень не мають. І саме із ними виникають проблеми.

ЦАХАЛ уже попередив деяких резервістів, які вирушають за кордон, про ризик арешту, пише «ХаАрец».

Ізраїль підтримує зв’язок із країнами, де було подано скарги з метою перешкодити початку розслідувань. Ізраїль також співпрацює з місцевими юридичними фірмами, щоб у разі потреби надати допомогу ізраїльтянам.

На даний момент скарги на солдатів ЦАХАЛу було подано в Південній Африці, Шрі-Ланці, Бельгії, Франції, Бразилії та Таїланді.

Нещодавно для роботи з цією проблемою було створено спільну групу з представників військової прокуратури, МЗС, ЦАХАЛу та ШАБАКу. Вона аналізує рівень ризику для солдатів у різних країнах.

Ще на початку війни, коли перші відео, зняті бійцями ЦАХАЛу в Газі, потрапили до соцмереж, високопосадовців у правоохоронних органах та в армії попередили, що це небезпечне явище. У тому числі армійська верхівка привернула увагу начальника генштабу Герці Халеві.

Як пише «ХаАрец», Халеві намагався вжити заходів, але не досяг успіху. Його критикували зокрема за те, що він не притягував до відповідальності командирів та бійців, відповідальних за несанкціоновану публікацію фото та відео із сектору Газа.

З іншого боку, заяви та поведінка членів нинішнього уряду та загальна політика коаліції завдають шкоди зусиллям щодо захисту наших бійців за кордоном, зазначає «ХаАрец».

Судова реформа

У міжнародне право діє принцип комплементарності. Якщо є впевненість, що всередині держави діє сильна і незалежна судова система, яка розслідує можливі військові злочини, міжнародні суди не мають підстав втручатися в цей процес.

Але «судова реформа», яку активно просуває нинішня коаліція, послаблює судову систему загалом і владу Верховного суду, зокрема.

Високопосадовці міноборони ще до початку війни попереджали, що «реформа» може завдати шкоди статусу судової системи на міжнародній арені. Як наслідок – ізраїльські політики та військові будуть наражатися на більш високий ризик кримінального переслідування за кордоном.

Ці побоювання виправдалися, коли МКС видав ордери на арешт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаніягу та колишнього міністра оборони Йоава Галанта. Проте джерела у системі військової юстиції попереджають, що це ордери можуть виявитися лише вершиною айсберга.

Високопосадовці побоюються, що якщо Ізраїль не зможе переконати світ у тому, що його правова система здатна професійно та незалежно розслідувати військові злочини та судити винних, то багато військових – і не лише найвище командування – опиняться під загрозою судового переслідування за кордоном.

Не допомагають захисту бійців і багато публічних висловлювань представників нинішнього уряду.

Високопосадовці в судовій системі вказують, що статус ізраїльської системи правосуддя був багато в чому підірваний заявами міністрів та депутатів. Одні з них виступали проти розслідувань військових злочинів (наприклад, у справі про тортури в ізоляторі Сде-Тейман). Інші – публічно закликали до окупації сектору Газа та відновлення там єврейських поселень. Треті – пропонували втомити палестинське населення голодом.

Подібні заяви у ЗМІ та соціальних мережах мають наслідки щодо судових розглядів проти бійців ЦАХАЛу по всьому світу, пише ХаАрец.

Багатьом ізраїльським юристам доводиться після цього пояснюватися різними міжнародними установами по всьому світу.

Такі заяви ускладнюють ситуацію і в Міжнародному суді в Гаазі, кажуть джерела у правовій системі, добре знайомі з деталями цього розгляду.

Головний аргумент Ізраїлю полягає у тому, що Газа – не окупована територія, а зона бойових дій (для якої діють інші обмеження та принципи міжнародного права). Проте заяви про намір окупувати Газу підривають цю аргументацію. Вони мають далекосяжні наслідки і для судового процесу в Гаазі і, як наслідок, для здатності Ізраїлю юридично захистити своїх бійців від судового переслідування за кордоном.

Фото: Олів’є Фітусі