Похорон Насралли, що нагадували фінал чемпіонату світу: ексклюзивний репортаж

23 лютого в Бейруті на стадіоні «Каміль Шамун Спортс Сіті» відбулася церемонія прощання з двома генеральними секретарями терористичної організації «Хізбалла»: Хасаном Насраллою, який 32 роки керував угрупованням, і його наступником та двоюрідним братом Хашімом Сафі ад-Діном, період керівництва якого був значно коротшим.

Сафі ад-Дін очолив «Хізбаллу» лише на тиждень — з 27 вересня 2024 року, коли Насралла був убитий в своєму бункері, до 3 жовтня 2024 року, коли сам був убитий.

Настрої на церемонії створювали, зокрема, ізраїльські винищувачі, які пролетіли над стадіоном в момент, коли катафалк рухався вздовж трибун. Нижче — репортаж іноземного журналіста, який побував на церемонії, чиє справжнє ім’я редакція не розкриває з міркувань безпеки.

День перший. Підготовка

«Хізбалла» почала готуватися до церемонії прощання кілька місяців тому. Протягом цього часу тіла Насралли та Сафі ад-Діна були заховані в секретному місці. Головна спортивна арена столиці Лівану знаходиться неподалік від аеропорту, і, проїжджаючи повз, було неможливо не помітити масштаби підготовки.

Вздовж шосе майоріли прапори терористів, а на кожному високому зданні висіли портрети Насралли. Зазначимо, що будівлі в тому районі виглядали досить сумно.

Але в якийсь момент жовто-зелені полотнища «Хізбалли» різко зникли — їх витіснив офіційний прапор Лівану. І вид із вікна таксі нагадував Стамбул. Мелькали відреставровані та акуратні християнські собори, готелі та бари, хоча не можна не помітити стіни, пошкоджені осколками та кулями — ехо громадянської війни в Лівані.

Це був в’їзд у інший район Бейрута — Хамру, що нагадує «Швейцарію Близького Сходу». Діловий район Бейрута, відомий своїми ресторанами, барами, магазинами модного одягу та бурхливим нічним життям. Тут давно збиралися арабські поети, мислителі та філософи. І саме тут «Хізбалла» явно не користується великою популярністю. Про це можна було дізнатися, поговоривши з барменами та відвідувачами бару. Вони не були в захваті не тільки від майбутнього заходу, але й від самого покійного.

– Ви в курсі, що відбудеться завтра?

– Так, я приїхав саме за цим. Я журналіст. Вам не подобається, що відбувається?

Відповідь була поглядом, сповненим презирства та відрази.

– Я зрозумів. А як ви ставитеся до покійного?

– Інфляція, руйнування, смерті — ось що він приніс.

Приблизно так само висловлювались і всі інші, з ким вдалося поспілкуватися автору. І з цим дійсно важко не погодитись — до того, як «Хізбалла» набула сили в Лівані, країна хоча й не процвітала, але й не страждала так, як зараз. Зростання фундаменталізму, наркоторгівля, контрабанда та атаки на Ізраїль, що викликали закономірну відповідь — ось чим найбільше запам’яталась «Хізбалла». І все це не поєднується з життям, яке пульсує в районі Хамра. Люди явно не бажають встановлення іранських порядків. Дуже важко уявити, що барменка з радістю надягатиме паранджу, а відвідувачі погодяться відмовитись від свободи, алкоголю та інших радощів світського життя.

День другий. Церемонія

Ранок. Чим ближче до місця церемонії, тим більше людей у кольорах «Хізбалли» з портретами Насралли. Стадіон був оточений численними військовими загородженнями, важкою технікою та пропускними пунктами, контрольованими терористами.

Цікаво, що всі терористи демонстративно вели себе ввічливо та лише поверхнево перевіряли речі людей, які проходили, при цьому нікому не заважали. Через деякий час все навколо стало жовто-зеленим. Люди йшли нескінченною натовпом, і події нагадували більше фінал чемпіонату світу з футболу, ніж прощання з покійним. За заявами ліванських офіційних осіб, натовп налічував 450 тисяч осіб.

Стадіон був переповнений, а глядачі висіли навіть на опорах освітлення. Трибуни колихалися від прапорів «Хізбалли», а на полі на стільцях сиділи численні VIP-гості. Серед них були і високопосадовці: спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галибаф, міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі, а також прем’єр-міністр, представники президента та спікер парламенту Лівану.

Після цього пролунали майже дві години палких промов від членів «Хізбалли» різних рівнів. Час від часу трибуни починали скандувати «Смерть Ізраїлю» і «Служимо тобі, Насралла!».

Незабаром два генсека в трунах виїхали з-під завіси на розкішному катафалку та повільно рухались по біговій доріжці вздовж трибун, які почали люто ревіти та відчайдушно плакати. Над стадіоном пролетіли ізраїльські винищувачі.

Перед катафалком рухалась щільна толпа короткострижених молодиків, а на самому катафалку суетились кілька осіб. Вони розкидали пелюстки троянд, паралельно ловлячи речі, що їх кидали глядачі, та швидко прикладали їх до трун.

Катафалк з процесією продовжували рухатися в бік виходу зі стадіону. Пройшовши журналістський сектор, молодики, що йшли попереду катафалка, спробували розчистити шлях, що викликало легку давку, внаслідок якої журналістів, що стояли на стільцях, знесло. І зрештою, обійшовши давку, Насралла і Сафі ад-Дін зникли за сценою і попрямували до місця свого останнього спочинку. Глядачі і журналісти почали розходитися. ВВС Ізраїлю знову урочисто пролетіли по ясному небу Бейрута, відзначивши завершення одного з етапів існування «Хізбалли».

Фото: Елайджа Джарлат