Поглиблення кризи через закон про призов: як все може розвиватися?

Погрози ультраортодоксальних партій вийти з уряду досягли апогею у середу, коли партія ШАС заявила про підтримку розпуску Кнесету — після того, як того ж дня духовний лідер литовської ультраортодоксальної громади, рабин Дов Ландо, висловився за вихід з коаліції. Паралельно прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу продовжує намагання врегулювати коаліційну кризу й провів зустріч із головою комітету Кнесету з міжнародних справ та оборони Юлієм Едельштейном.

«ХаАрец» пояснює, як виникла нинішня коаліційна криза, чому вона найсерйозніша на сьогоднішній день і які можливі сценарії її розвитку.

Чому ультраортодокси не служили в армії — і що змінилося?

Звільнення учнів єшив від служби в армії почалося ще зі створення держави. Перший прем’єр Давид Бен-Гуріон скористався нормою закону, яка дозволяє міністру оборони звільняти окремих осіб від призову. Спочатку йшлося лише про кілька сотень студентів, але в 1977 році уряд Бегіна скасував обмеження, й їхня кількість різко зросла.

У 1998 році Верховний суд (БАГАЦ) постановив, що міністр оборони не має повноважень масово звільняти учнів єшив і вимагає ухвалення спеціального закону. Так з’явився «закон Таля», але він виявився неефективним і в 2012 році був скасований БАГАЦ.

У 2014 році були прийняті поправки, які встановлювали щорічні цілі щодо призову, але уряд Нетаньягу у 2015 році, за участі ультраортодоксів, відмовився від них. У 2017-му БАГАЦ визнав новий закон незаконним і зобов’язав уряд розробити новий.

У 2023 році термін дії закону сплив, і минулого року БАГАЦ постановив: держава більше не має права звільняти ультраортодоксів від призову і не може фінансувати єшиви та колелі, чиї учні не мають офіційного звільнення. ЦАХАЛ почав надсилати повістки — понад 20 000, але з’явилися лише кілька сотень.

Чому виникла криза зараз?

Армія почала розсилати повістки, а партії ультраортодоксів висунули Нетаньягу ультиматум: ухвалити новий закон до свята Шавуот. Свято минуло, а рішення не було ухвалено — тисячі учнів єшив формально стали дезертирами. Це і спричинило кризу.

Про що йдеться в законопроєкті?

Законопроєкт про звільнення учнів єшив розглядається в комітеті з міжнародних справ та оборони під керівництвом Едельштейна. Він оголосив про завершення етапу обговорень, але остаточний текст закону так і не був оприлюднений.

Ключова суперечка — щодо санкцій. Едельштейн наполягає на автоматичному застосуванні покарань, що викликає опір з боку «Яадут ха-Тора». Вони вважають ці санкції «драконівськими».

Якщо ж ультраортодоксів задовольнять, інші депутати коаліції погрожують не підтримати закон, якщо той не забезпечить реального зростання призову.

Що вимагає армія?

Армія заявляє, що їй терміново потрібні 10 000 бойових солдатів і ще 3 000 для допоміжних завдань. ЦАХАЛ вимагає розширення цивільних санкцій проти ухилянтів, бо не може арештовувати десятки тисяч.

Найефективнішою санкцією вважається заборона виїзду за кордон. Наприклад, у 2024 році в аеропорту затримано 340 осіб, половина з яких — ультраортодокси. Крім того, ті, хто не служить, втрачають право на субсидії для ясел.

Чого хочуть рабини?

Найрішучішим прихильником жорсткої позиції є адмор з Гура — духовний лідер міністра будівництва Іцхака Гольдкнопфа. До нього долучився рабин Дов Ландо. Вони вимагають рішучих дій — аж до розпуску уряду.

Рабин Хірш, інший лідер литовських ультраортодоксів, виступив за вихід із уряду. Партія ШАС також підтримала ідею розпуску Кнесету, хоч не прагне виборів — її лідер Ар’є Дері хоче натомість використати цей крок як засіб тиску на Нетаньягу.

Чим відрізняється розпуск Кнесету від виходу з уряду?

Вихід із уряду — це негайний крок. А розпуск Кнесету — довша процедура, яка триває кілька тижнів і вимагає голосування у кількох читаннях.

Тому ультраортодокси можуть просувати ідею розпуску, не розриваючи коаліцію негайно. Це зберігає їхні міністерські посади й дозволяє тиснути на уряд під час передвиборчої кампанії.

Які варіанти має Нетаньягу?

Нетаньягу може спробувати знайти компромісну формулу закону — але наразі такої, що задовольнила б і рабинів, і БАГАЦ, не існує. Він також може змістити Едельштейна з поста голови комітету — але це лише відтермінує кризу.

Інший варіант — тиснути на Дері (ШАС), щоб той не підтримував розпуск Кнесету. Дері вважається більш прагматичним і може допомогти втримати уряд.

Як протестні дії впливають на коаліцію?

Ультраортодоксальні партії вже п’ять тижнів бойкотують голосування за приватні законопроєкти коаліції. Це викликає «законодавчий затор», що дратує багатьох депутатів, які не мають міністерських посад.

Серед заблокованих ініціатив — реформа щодо юридичного радника уряду та обрання суддів Верховного суду за допомогою алгоритму.

Чому ультраортодокси все ж йдуть на ризик?

Попри те що нинішній уряд для них вигідний, тиск з боку ультраортодоксального суспільства став надто сильним. Для них надважливо зберегти систему єшив у її нинішньому вигляді — навіть ціною політичної кризи.

Це один із найсерйозніших коаліційних конфліктів в уряді Нетаньягу — і його розвиток може визначити політичне майбутнє Ізраїлю.

Фото: Олів’є Фітуссі