Подяка викривачу з ШАБАКу за розкриття «секретів»
Ковчег Тори осквернений. Резервіст служби безпеки ШАБАК зірвав завісу, що прикриває «державні секрети», нібито передавши журналістам і міністру у справах діаспори Аміхаю Шиклі секретну інформацію. Вона стосується розслідування ШАБАКу про проникнення каханістів у поліцію, а також внутрішнього розслідування подій 7 жовтня 2023 року.
Поки не прийнято рішення про те, чи скоєно злочин і, якщо так, то який, відразлива демагогічна буря дає нудьгуючим телеглядачам необхідну розрядку. Зрештою, скільки ще можна говорити про «план Віткоффа», «пропозицію ХАМАСу», «червоні лінії Бібі» або сагу про «ядерну програму Ірану»? Нарешті нова розвага, свіже повітря пітного боксерського рингу.
Але реальний і тривожний відволікаючий маневр, що випливає з цієї останньої історії, пов’язаний із оманливою, а іноді — і відверто брехливою фразою «шкода державним секретам». Розслідування проникнення каханістських елементів у поліцію або в урядові міністерства не є державною таємницею, та й не повинно нею бути. Про це потрібно кричати з дахів. Це директор ШАБАКу, а не інформатор, що прагне до «справедливості», мав попередити про конкретне побоювання, що «каханістські елементи» — тобто терористи в очах закону — діють, як зазубрений кинджал, у самому серці правоохоронної системи.
Так само, як з метою безпеки та стримування громадськості вкрай важливо знати про розслідування щодо ізраїльтян, які допомагають Ірану, або про проникнення Катару в глибини акваріума, в якому плаває прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, громадськість має право знати і про те, що загрожує ізраїльській демократії, враховуючи, що збереження її цілісності теж входить до обов’язків ШАБАКу. Нерозкриття подібних загроз під приводом того, що вони є «державною таємницею», завдає реальної шкоди не лише праву суспільства знати, але й його праву захищати себе і готуватися до краху нашої системи правління.
Гірше того, приховування обернулося бумерангом, і результати цього вже очевидні. Сьогодні ШАБАК звинувачують у зрадницькому підриві основ демократії, а каханісти дійшли до знищення відомства, яке має захищати від них демократію. Тепер на волосині не лише доля відділу ШАБАКу, який бореться з єврейським тероризмом. Роль агентства як захисника демократії також під сумнівом.
Вкрай важка шкода, завдана культурою «державних секретів», яка оточує ШАБАК, як практично непроникний бронежилет, зумовлена неприпустимим розширенням цього поняття.
Що в ШАБАКу знали про наміри ХАМАСу? Як оцінювали катарські гроші, що спрямовуються в сектор Газа? Які вимоги особистої відданості висунув Нетаньягу до директора агентства, і що він вимагав від попередніх директорів? Який масштаб загрози, що виникла в результаті адміністративного перевороту в уряді? Наскільки глибоко терористи, відомі як каханісти, проникли в державні установи? Жодне з цих питань не повинно бути поховане за стіною «державної таємниці».
Священна ієрархія, відповідно до якої директор ШАБАКу та голови інших силових відомств підпорядковуються уряду, зобов’язує їх підкорятися наказам. Але це не звільняє їх від обов’язку попереджати громадськість у режимі реального часу і напряму — не через витоки інформації і не за допомогою інтерв’ю вже після відставки з биттям себе в груди.
Ізраїльтяни, користуючись чудовими системами оповіщення, які вміють попереджати їх про кожне влучання єменської ракети, не отримали такої ж життєво важливої послуги від директора ШАБАКу — не лише до різанини 7 жовтня, але й тоді, коли над їхніми головами нависла і продовжує нависати явна і справжня небезпека, що загрожує всій країні. Звичайно, цю небезпеку можна було пояснити прем’єр-міністру, але створив її саме він.
Агент ШАБАКу, який злив цю інформацію і якого можуть притягнути до відповідальності за те, що буде названо «завданням шкоди національній безпеці», насправді заслуговує на подяку суспільства — не ту подяку, якою його зараз обсипає злочинна банда, відома як ізраїльський уряд та його поплічники, — а подяку за те, що він пробив стіну «державної таємниці». Завдяки йому ізраїльтяни дізналися про загрозу основам нашої державної системи.
Автор: Цві Барель
Джерело: «ХаАрец»
