Податковий резидент Ізраїлю чи ні? Питання, що не має чіткої відповіді

Протягом багатьох років формулювання податкового резидентства в Ізраїлі було розпливчастим, що підлягало трактуванню на розсуд чиновників. Це призводило до численних конфліктів між громадянами та Податковим управлінням. У липні 2023 року було опубліковано меморандум законопроєкту, що встановлює жорсткі критерії у цій сфері. Проте далі цього справа не пішла. І зараз, коли багато ізраїльтян розмірковують над можливістю еміграції, питання податкового резидентства як і раніше залишається невирішеним.

Ізраїльтяни зобов’язані платити податки з усіх своїх доходів – як на батьківщині, так і за кордоном. Але відповідь на питання, кого можна вважати податковим резидентом, залежить від того, де знаходиться «центр життя» громадянина. І навіть якщо людина більшу частину часу проводить в Ізраїлі, вона може не вважатися постійним жителем країни — це залежить також від її економічних, сімейних та соціальних зв’язків.

Законопроєкт, представлений на розгляд громадськості у 2023 році, вносив ясність у цю ситуацію. Відповідно до нього, податковим резидентом Ізраїлю вважався громадянин, який проводить у країні більшу частину календарного року. Питання про те, де знаходиться його «центр життя», знімалося з порядку денного. Якби цей закон був затверджений, вже зараз громадяни Ізраїлю, які думають про еміграцію, могли б знати, в якому випадку їм доведеться платити тут податки, а в якому — ні.

Законопроєкт був розроблений на основі звіту комісії з міжнародного оподаткування. Вона представила свої рекомендації ще у 2021 році. Очолював комісію Роланд Ам-Шалем, який обіймав на той час посаду заступника генерального директора Податкового управління. До її складу входили також інші високопоставлені податківці, аудитори та юристи.

Проте внаслідок початку війни обговорення законопроєкту в кнесеті було відкладено до кращих часів. Крім того, у вересні 2023 року змінився начальник Податкового управління – місце Ерана Яакова зайняв Шай Ааронович. Незабаром після цього залишив свою посаду і Роланд Ам-Шалем. Таким чином основні прихильники реформи критеріїв податкового резидентства опинилися поза грою.

Якщо нове керівництво Податкового управління вирішить внести зміни до опублікованого в липні минулого року меморандуму, затвердження законопроєкту доведеться відкласти на ще пізніші терміни.

«Еміграція набирає темп»

Адвокат і аудитор Маорі Ампалі, що спеціалізується в галузі міжнародного оподаткування, входив до складу комісії Ам-Шалема. За його словами, реформа в галузі податкового резидентства являє собою складний процес, що вимагає від депутатів кнесету особливої уваги. Ампалі зазначає, що і до війни депутатам було складно зосередитися на вирішенні цієї проблеми. У ці дні це взагалі є практично неможливим.

Ампалі також нагадує, що рекомендації комісії Ам-Шалема не обмежуються зміною критеріїв податкового резидентства. Крім цього, у звіті йшлося про необхідність запобігання подвійному оподаткуванню та послаблення податкового тягаря для громадян, які вирішили покинути Ізраїль.

Але на цей час реалізована лише одна рекомендація комісії, що стосувалася скасування звільнення нових репатріантів і громадян, що повертаються, від доповіді про свої закордонні доходи (так звана «поправка до закону Мілчена»). Це було зроблено під потужним тиском OECD. Якби поправка не була скасована, Ізраїль опинився б у «чорному списку країн», що вважаються податковим притулком. Усі інші рекомендації залишилися чекати кращих часів.

«Комісія визнала необхідним проведення комплексної податкової реформи, — підкреслює Ампалі. — Всі наші рекомендації мали бути прийняті синхронно. Однак в результаті була скасована тільки «поправка до закону Мілчена». Решта проблем залишаються невирішеними. Реформу просувало колишнє керівництво Податкового управління, а нинішнє, вочевидь, не так вже в ній зацікавлене».

Ампалі зазначає, що останнім часом до нього звертається все більше клієнтів, які збираються емігрувати з Ізраїлю. Раніше до його юридичної фірми надходило 50-100 подібних звернень на рік, але в 2023-2024 рр. їх кількість зросла до 150-200. «Країну покидають представники середнього класу: в основному, це працівники хайтеку та приватні підприємці, — каже Ампалі. — Еміграція набирає темп. І людям важливо знати, в якому випадку вони вважатимуться податковими резидентами Ізраїлю, а в якому — ні».

Закон, здатний поповнити державну скарбницю

Одна з рекомендацій комісії Ам-Шалема стосувалася так званого «податку на виїзд». Фактично це означає, що якщо громадянин, який не є місцевим податковим резидентом, реалізує належне йому майно в Ізраїлі, він все одно повинен сплатити податок з продажу. Тому, відповідно до чинної регуляції (параграф 100 «алеф»), податкові резиденти інших країн повинні сплачувати податки за підвищення вартості свого ізраїльського майна. На практиці це положення не реалізується.

Комісія Ам-Шалема рекомендувала привести регуляцію у відповідність до дійсності та змінити параграф 100 «алеф» таким чином, щоб податок з подорожчалого майна сплачувався тільки при його реалізації. Виняток було зроблено для інвестиційних портфелів вартістю понад 3 млн шекелів. За подорожчання акцій податок пропонувалося стягувати і до їх продажу.

Адвокат Ліат Грабер, яка брала участь у засіданнях комісії Ам-Шалема, зазначає, що запропонована зміна регуляції могла б поповнити державну скарбницю. «Зараз для того, щоб визначити, де знаходиться «центр життя» громадянина, перевіряють, чи платить він внески до Служби національного страхування, чи купує абонемент у фітнес-клуб, і багато інших деталей, — каже вона. — Але визначення «центру життя» все одно залишається розпливчастим і суди виносять суперечливі рішення з цього приводу. Це породжує відчуття невизначеності у громадян, які покидають Ізраїль або збираються повернутися сюди. Тому відповідний закон варто прийняти якнайшвидше».

Грабер визнає, що і після того, як закон набуде чинності, якісь критерії податкового резидентства можна буде трактувати по-різному. «Але загальна ситуація стане набагато прозорішою, – підкреслює вона. — А те, що відбувається зараз не відповідає ні інтересам громадян, ні інтересам держави».

Автор: Ефрат Нойман

Джерело: TheMarker

Фото: Офер Вакнін