Побоюючись війни у Лівані, солдати ЦАХАЛу просять донорів пожертвувати спорядження
На тлі зростаючої напруженості між Ізраїлем і «Хізбаллою» солдати ЦАХАЛу все частіше звертаються до цивільних пожертвувань, щоб отримати необхідне для бойових дій спорядження.
У США з початку війни в секторі Газа діють кілька організацій, які збирають пожертвування на екіпіровку та військове обладнання для ізраїльських солдатів. В останні тижні, коли ситуація на кордоні Ізраїлю та Лівану загострилася, ці групи стали отримувати більше запитів, пише Єврейське телеграфне агентство. При цьому потенційна війна на півночі відрізняється від бойових дій у Газі і вимагає іншого обладнання.
«З урахуванням ситуації на півночі попит потроївся за останні кілька днів», — каже Аді Ваксман, яка очолює базовану в США організацію під назвою «Операція Ізраїль». За її словами, загальна кількість запитів від солдатів у вересні, швидше за все, подвоїться порівняно з серпнем, коли її група отримала приблизно 15 тисяч запитів.
Цивільні волонтери працювали протягом кількох тижнів, щоб краще зрозуміти унікальні потреби, викликані конфліктом на півночі, який відбувається на іншій території, ніж Газа, і проти «Хізбалли», угруповання з більш просунутими можливостями, ніж ХАМАС.
Ізраїльські солдати, стурбовані тим, що зусилля щодо забезпечення безпеки півночі обов’язково включатимуть наземну операцію, запитують основну бойову екіпіровку, таку як шоломи та керамічні пластини для бронежилетів, як це було для бойових дій у Газі.
Але є й відмінності. Розмір поля бою на півночі більший, ніж у Газі, яка характеризується ближніми міськими боями. За словами Ваксман, безпілотники повинні літати на великі відстані, що вимагає різних типів батарей і спеціальних антен. Крім того, нерівний рельєф Північного Ізраїлю та Південного Лівану ускладнює для ізраїльської армії виявлення загроз, тому солдати просять спеціальні камери спостереження.
Після розмов зі старшими офіцерами, які займаються військовою логістикою, ще одна цивільна ініціатива під назвою «Дискреційний фонд для Ізраїлю» на початку цього місяця запустила кампанію зі збору коштів у розмірі 8 мільйонів доларів. В електронному листі керівник ініціативи Даніель Полісар попередив донорів, що ескалація війни неминуча, а солдати не забезпечені в достатньому обсязі.
Євреї в діаспорі, яких після атаки ХАМАСу в жовтні минулого року неодноразово просили допомогти купити солдатам бойове спорядження, продовжують допомагати, але вони також висловили тривогу з приводу того, що армія не може забезпечити себе сама.
Полісар відзначив колосальний масштаб військових дій, з якими стикається Ізраїль, і похвалив військових лідерів за збільшення закупівель для задоволення потреб в обладнанні на мільярди доларів.
«Незважаючи на це, є певні критичні області, в яких ЦАХАЛ не повністю досяг успіху в забезпеченні безпеки та ефективності наших солдатів у короткі терміни, що диктуються умовами воєнного часу, — написав Полісар у черговому листі донорам. — В ідеальному світі ізраїльська армія про все подбала б, моїй команді та мені не довелося б збирати кошти та закуповувати спорядження, і я б не просив вас знову думати про те, щоб розтягнути ваші обмежені ресурси».
Армія не в захваті від приватних пожертвувань
У середині липня генерал Тамір Ядай, командувач Сухопутними військами Ізраїлю, пригрозив покаранням солдатам, які приймають пожертвування у вигляді обмундирування та військового обладнання.
«Явище, що виникло під час операції «Залізні мечі», неприйнятне і суперечить цінностям Армії оборони Ізраїлю», — йдеться в меморандумі, поширеному серед військових.
У документі пояснювалося, що правило проти пожертвувань низового обладнання покликане захистити солдатів від виходу на бій у касках і бронежилетах, які не відповідають військовим стандартам. Ядай також закликав офіцерів провести інвентаризацію всіх пожертвуваних матеріалів і конфіскувати обладнання, яке не відповідає стандартам ЦАХАЛу.
Донори та групи допомоги тоді заявили, що все обладнання, яке вони постачають солдатам, проходить перевірки і відповідає найвищим стандартам якості — на відміну від виданого самою армією, яка часто відправляла солдатів у Газу в старих пом’ятих касках.
Як би там не було, відтоді Ядай пішов з армії, і спроби обмежити потік пожертвувань поки більше не робилися.
Автор: Олександра Аппельберг
Фото: Гіль Еліягу
