План Трампа щодо Ірану важливіший за «Близькосхідну Рив’єру» в Газі

План Трампа щодо Ірану важливіший за «Близькосхідну Рив’єру» в Газі

План президента США Дональда Трампа виселити палестинців із Гази, щоб узяти її під контроль і перетворити на «Рив’єру Близького Сходу», викликав ажіотаж в Ізраїлі. Однак значно менше уваги привернув інший ключовий для Ізраїлю аспект — стримування Ірану та можливий удар по його ядерних об’єктах. Здається, позиції Трампа та прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу щодо цього питання розійшлися.

За повідомленнями, на зустрічі в Білому домі Нетаньягу планував представити Трампу план ударів по ядерних об’єктах Ірану. Вважається, що Ізраїль може піти на такі радикальні кроки лише за згоди Вашингтона, а в ідеалі — за його активної підтримки.

Однак цей план не було реалізовано. У соцмережах Трамп написав, що прагне досягти угоди з іранськими лідерами, яка дозволить США уникнути економічного або військового тиску.

«Повідомлення про те, що США разом із Ізраїлем збираються розгромити Іран, СИЛЬНО ПЕРЕБІЛЬШЕНІ, — написав він. — Я б волів укласти перевірену мирну ядерну угоду, яка дозволить Ірану мирно розвиватися та процвітати».

Раніше Трамп підписав указ про повернення до стратегії «максимального тиску» — як під час свого першого терміну, коли він погрожував іранському керівництву масштабними санкціями та міжнародною ізоляцією.

«Іранська поведінка загрожує національним інтересам США, тому в наших інтересах — максимальний тиск на режим, щоб покласти край його ядерній загрозі, скоротити ракетну програму та припинити підтримку терористичних угруповань», — заявив Трамп у меморандумі, оприлюдненому у вівторок.

Однак водночас він натякнув, що підписує його неохоче й хотів би досягти дипломатичної домовленості.

«Усі хочуть, щоб я це підписав, — сказав Трамп журналістам, підписуючи указ в Овальному кабінеті. — Я так і зроблю. Він дуже жорсткий для Ірану. Це те, що у нас було раніше. Але я сподіваюся, що нам не доведеться його часто застосовувати. Побачимо, чи зможемо ми укласти угоду з Іраном, щоб усі могли жити мирно».

У своєму дописі в середу вранці Трамп написав, що США та Іран «мають негайно почати працювати над угодою та влаштувати велике свято на Близькому Сході, коли її буде підписано».

«Я хочу, щоб Іран був великою та успішною країною, але такою, яка не володіє ядерною зброєю», — наголосив Трамп.

Бажання Трампа повернутися до переговорів — це кардинальний розворот порівняно з його першим терміном, коли він часто висміював Барака Обаму за згоду на ядерну угоду з Іраном. У межах тієї угоди Іран передав понад 97% своїх ядерних матеріалів і скоротив дослідницькі програми, але не демонтував ядерні об’єкти.

Трамп називав цю угоду «вроджено дефектною», «жахливою» та «найгіршою в історії». У 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з неї. В Ізраїлі це рішення привітали, хоча в підсумку воно призвело до того, що Іран став ближчим до створення ядерної зброї, ніж будь-коли.

Тепер Трамп, схоже, готовий дати дипломатії ще один шанс. Іран також демонструє відкритість до переговорів.

«Якщо головна проблема в тому, щоб Іран не прагнув до ядерної зброї, це можливо, і немає жодних перешкод», — заявив у вівторок міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі.

Раніше верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї застеріг, що Тегеран має обережно ставитися до «дипломатичних усмішок» Вашингтона, але не заборонив переговори, як це було в минулому.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан прийшов до влади, обіцяючи домовитися із Заходом про зняття санкцій, щоб покращити економічну ситуацію. Його заступник з питань стратегії Мохаммад Джавад Заріф, який був головним архітектором попередньої ядерної угоди, нещодавно заявив у Давосі, що Іран готовий до діалогу з Трампом.

Проте ця позиція викликає суперечки в самому Ірані. Прихильники жорсткої лінії вважають, що здатність створити ядерну зброю — це останній реальний стримувальний фактор після поразок ХАМАСу та «Хізбалли» від Ізраїлю та падіння режиму Башара Асада в Сирії.

Однак можливо, що саме ці події дають Трампу більше важелів впливу, і нова, вигідніша угода справді можлива.

Олександра Аппельберг, «Деталі»

Фото: AP / Evan Vucci