Після двох років вакууму в Лівані можуть нарешті обрати президента
Лідер Ліванських збройних сил генерал Жозеф Аун став головним кандидатом на посаду наступного президента Лівану. Голосування у ліванському парламенті відбудеться сьогодні, 9 грудня.
Шанси командувача зросли після відкликання кращого кандидата «Хізбалли» Сулеймана Франж’є та підтримки кількох ключових політичних блоків.
Останні два роки посада президента залишалася вакантною, і 12 спроб обрати його закінчилися провалом, оскільки в парламентарі, зокрема прихильники та противники «Хізбалли», не могли домовитися про компромісного кандидата.
Проте нинішнє голосування відбувається на тлі політичного ландшафту, що змінився за останні місяці в країні. Позиції «Хізбалли» ослабли після ескалації на півдні та операцій Ізраїлю, під час яких було вбито практично всі вищі командири угруповання, включаючи генсекретаря Хасана Насраллу. Падіння режиму Башара Асада в сусідній Сирії ще більше похитнуло позиції Хізбалли.
Франжье оголосив про своє відкликання в середу, підтримавши Ауна, який «має кваліфікацію» для президентства. Аюб Хмайєд — член парламенту від блоку «Розвиток і звільнення» на чолі з партією шиїтів «Амаль» і спікером парламенту Набіхом Беррі — натякнув на підтримку Ауна, наголосивши на необхідності консенсусу. “Амаль” залишається близьким союзником “Хізбалли”.
Тим часом лідер партії «Ліванські сили» Самір Джааджаа, затятий критик «Хізбалли», висловив відкритість кандидатурі Ауна, заявивши у вівторок, що він «готовий розглянути» його, якщо «Хізбалла» та її союзники офіційно підтримають генерала.
«Хізбалла» ще не дала офіційного схвалення. Проте високопосадовець Вафік Сафа заявив у неділю, що «Хізбалла» не накладає вето на кандидатуру генерала Ауна на пост президента».
Прем’єр-міністр Наджиб Мікаті висловив оптимізм у середу, заявивши, що він відчув «радість» уперше з того часу, як посада президента стала вакантною. “Якщо Бог дасть, завтра у нас буде новий президент республіки”, – сказав він.
Хто такий Жозеф Аун?
«Жозеф Аун давно вважався за можливий компромісний кандидат, тому що це високопоставлений держслужбовець, що означає, що він уже через це проходив багато рівнів узгоджень, а отже, він загалом прийнятний для різних політичних таборів», – сказав в інтерв’ю «Деталям» арабіст та дослідник Лівану Максим Жабко.
Що важливо, у нього робочі відносини зі США: Аун пройшов там військову та антитерористичну підготовку, а під час фінансової кризи в Лівані, що почалася в 2019 році, Аун працював з американськими чиновниками, щоб забезпечити постійну підтримку армії, одночасно опираючись спробам уряду використовувати армію задля придушення масових протестів проти корупції. Під його керівництвом армія значною мірою зберегла свою цілісність і натомість інституційного занепаду.
Останнім часом Аун грав ключову роль у врегулюванні напруженості між «Хізбаллою» та Ізраїлем та у реалізації угоди про припинення вогню, яка розміщує сили ліванської армії вздовж лівано-ізраїльського кордону, щоб запобігти присутності «Хізбалли» в цьому районі.
Але є перешкоди
У парламентській системі Лівану для проведення першого туру потрібен кворум у дві третини (86 голосів). Якщо жоден кандидат не досягає цього порога, у наступних турах досить простої більшості (65 голосів).
Проте стаття 49 конституції Лівану забороняє чинним державним службовцям та військовослужбовцям балотуватися на пост президента. Тому для обрання Ауна потрібно буде внести поправку до конституції, для чого необхідно 86 голосів парламенту. Якщо Аун переможе, набравши менше 86 голосів, його президентство може зіткнутися з проблемами, і опоненти можуть звернутися до Конституційної ради Лівану, яка займається виборчими суперечками.
Якщо президента таки буде обрано, то це може означати початок кінця того політичного паралічу, який ми спостерігаємо в Лівані вже більше двох років, вважає Жабко.
«З травня 2022 року у країні немає повноправного уряду. Якщо буде обрано президента, особливо внаслідок широкого консенсусу, то, можливо, ми побачимо формування уряду або, принаймні, якісь зрушення у цьому напрямі».
«Якщо обраний президент заручиться довірою країн Заходу та монархій Перської затоки, то можна, напевно, очікувати якоїсь допомоги, зокрема матеріальної, з їхнього боку», що для країни, що поринула у глибоку фінансову кризу, яка переживає нестабільність на кордоні з Ізраїлем і яка відчуває додатковий тиск у вигляді потоку внутрішньо переміщених осіб з півдня, є першою необхідністю.
Однак можливість цих перспектив упирається не лише у вибори президента, а й у ключове питання, яке десятиліттями нависає над ліванською політикою і особливо загострилося за останній рік: роззброєння «Хізбалли».
Тиск на “Хізбаллу” посилюється
«Хізбалла» серйозно ослабла за останні місяці внаслідок протистояння з Ізраїлем, але має ще багато зброї.
«Може бути недостатньо, щоб так само, як раніше, загрожувати Ізраїлю, але цілком достатньо, щоб це було серйозним фактором для внутрішньої політики в Лівані», – впевнений Максим Жабко.
В останні тижні у політичних елітах Лівану з цього питання, здається, спостерігається зрушення. Хоча противники «Хізбалли» давно наполягали на роззброєнні угруповання, зараз на користь цього висловлюються навіть ті, хто раніше волів не конфліктувати з «Хізбаллою».
Наприклад, найвпливовіший політик-друз Валід Джумблат останніми тижнями закликав не лише до виконання резолюції 1701 (що передбачає відхід «Хізбалли» на північ за річку Літані), а й до резолюції 1559 2004 року, яка закликає до роззброєння військових формувань на території всього Лівану . “Валід Джумблат вважається обережним політиком, який відчуває, куди дме вітер, тому це цікаво”, – зазначає Жабко.
Ще більш ексцентричну заяву зробив колишній депутат Віам Ваххаб, теж друз. Після падіння режиму Асадов у Сирії він закликав нормалізувати відносини із Ізраїлем. «Це лише окремі заяви, але вже зрозуміло, що крига скресла», – каже Жабко.
Проте, за його словами, «складно уявити, щоб армія, уряд спробували силою роззброїти «Хізбаллу». Тому, якщо ми й побачимо якесь роззброєння, то це буде внаслідок якоїсь угоди – чи то від безвиході», – вважає він.
Якщо «Хізбалла» усвідомлює, що інфраструктуру на півдні Лівану не вдасться відновити через ізраїльські удари і через маршрут через Сирію, і якщо, до того ж, Іран не буде готовий фінансувати відновлення переважно шиїтських районів, то «Хізбалла», можливо, змушена буде спиратися на допомогу від держави та міжнародних донорів, щоб зберегти підтримку своїх виборців.
«Бо пропаганда «Хізбалли», звичайно, зараз дуже багато говорить про те, що вона насправді перемогла Ізраїль, але якщо люди не зможуть повернутися до своїх сіл, або якщо їм не буде куди повертатися, тому що села зруйновані і не відновлюються, це, звичайно, позначиться на політичних позиціях Хізбалли».
А якщо знову провал?
Якщо президента обрано не буде, ймовірність чого зберігається, Максим Жабко каже, що ізраїльська армія ще з більшою ймовірністю не покине південь Лівану в січні відповідно до угоди про припинення вогню.
Крім того, західні партнери минулого року натякали і на санкції проти ліванських політиків, які перешкоджають обранню президента та роботі конституційних механізмів.
«Були розмови про те, що відносини з Ліванською республікою можуть бути переглянуті, якщо продовжиться нинішня політична криза, – зазначає експерт. – Не факт, що це станеться незабаром і взагалі відбудеться, але наслідки можуть бути різними».
Фото: AP Photo Bilal Hussein
