Перемоги демократів у США — тривожний сигнал для Ізраїлю
Заголовки ізраїльських ЗМІ у середу були присвячені виключно перемозі Зохрана Мамдані на виборах мера Нью-Йорка — і повністю проігнорували ширший контекст виборів у США: серію переконливих перемог Демократичної партії по всій країні.
Підвищену увагу до Мамдані можна зрозуміти: перший мусульманин в історії Нью-Йорка, різкий критик Ізраїлю, обраний у місті з найбільшим єврейським населенням у світі — це подія, що заслуговує серйозного висвітлення. Однак важливо розуміти, що це лише частина ширшої картини, яка вказує на дуже проблемну для Ізраїлю політичну реальність у США.
Вибори відбулися рівно через рік після перемоги Дональда Трампа у листопаді 2024 року й охоплювали голосування в кількох штатах. Результат один — переконлива перемога демократів по всій країні.
Так, наприклад, у Вірджинії демократка Ебіґейл Спенберґер поклала край чотирирічному республіканському правлінню, здобувши перемогу з перевагою у 15%. Торік Трамп програв там лише 5%, і опитування прогнозували подібний результат і зараз, але «синій зсув» повністю змінив розклад сил.
Подібна ситуація і в Нью-Джерсі, де перед виборами прогнозували запеклу боротьбу за посаду губернатора. Сам Трамп двічі за добу звертався до ультраортодоксальних виборців із закликом підтримати республіканця. Але опитування помилилися: демократка Мікі Шеррил перемогла з перевагою понад 10%, спростувавши всі прогнози експертів.
У Каліфорнії виборці підтримали план демократа Ґевіна Ньюсома щодо зміни меж виборчих округів для Конгресу, що може додати демократам кілька місць на виборах наступного року.
У Пенсильванії переобрали трьох ліберальних суддів Верховного суду штату. Хоча ці перемоги були очікуваними, високий рівень явки — особливо серед молоді — зробив їх знаковими.
Трамп пояснив поразку республіканців тим, що його імені не було в бюлетені. Частково це правда: з 2016 року республіканцям важко мобілізувати виборців без особистої участі Трампа. Але для опонентів саме нинішній президент став стимулом прийти і проголосувати проти нього, що й призвело до «синього цунамі».
Більш того, у Нью-Йорку й Нью-Джерсі активне втручання Трампа у кампанію, ймовірно, лише посилило позиції демократів. Мамдані, наприклад, може подякувати йому за «підтримку» — вона, схоже, відштовхнула останніх коливних виборців.
Для Ізраїлю важливе не лише обрання Мамдані, а й те, що воно відбулося на тлі загальнонаціональної перемоги демократів. Ці успіхи формують політичні очікування напередодні проміжних виборів до Конгресу наступного року — в момент, коли позиції Ізраїлю в Демократичній партії перебувають на рекордно низькому рівні.
Навіть помірковані демократи дедалі частіше критикують Ізраїль і менше схильні підтримувати його, ніж раніше. Перемога Мамдані посилює антиизраїльське крило партії, а успіхи демократів у Нью-Джерсі, Вірджинії, Каліфорнії, Джорджії та Пенсильванії зміцнюють партію в цілому.
Ці результати спираються на високу активність молоді — вікової групи, найбільш критично налаштованої до Ізраїлю.
З огляду на зниження підтримки Ізраїлю в американській громадській думці, це серйозні зміни, які потребують перегляду ізраїльської політики та підходів до комунікації.
Варто також пам’ятати, що навіть у Республіканській партії позиції Ізраїлю вже не такі міцні, як раніше — через зростання антисемітських і антисіоністських тенденцій серед молодих правих виборців.
Чи здатен нинішній ізраїльський уряд адаптуватися до нової ситуації або бодай обговорити її? Навряд. Бо увага знову переключена — на черговий скандал із військовою прокуратурою.
Амір Тібон, «ХаАрец»
Фото: AP Photo / Stephanie Scarbrough
