Передвиборча кампанія Нетаньягу стартує у Вашингтоні
Свою передвиборчу кампанію в Кнесет 26-го скликання прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу розпочинає в Білому домі, стоячи пліч-о-пліч із президентом США Дональдом Трампом. Нетаньягу чекав на повернення до влади свого однодумця, щоб заявити своїм виборцям, що він і тільки він зможе домовитися з ідолом правих в Америці та в усьому світі. Той факт, що Нетаньягу став першим іноземним лідером, якого Трамп запросив до Овального кабінету, багато про що говорить. Залишилося трохи, і ми знову побачимо передвиборчі плакати «Лікуду» з гаслом «Це – інша ліга». Тільки Нетаньягу та Трамп будуть на них трохи старші.
«Цілком правий» уряд наближається до свого кінця. Якщо дострокові вибори відбудуться цього літа, частина проблем Нетаньягу буде вирішена. Наприклад, питання ухилення ультраортодоксів від військової служби можна буде відкласти на наступний рік, оскільки після розпуску Кнесету законодавчий процес буде заморожений. Зрештою, він спробує ухилитися і від суду під приводом того, що БАГАЦ дозволив йому брати участь у виборах, а необхідність тричі на тиждень з’являтися в суді порушує його право бути обраним. І, що найголовніше, наразі жодна партія не може представити лідера, який міг би виступити проти Нетаньягу та запропонувати альтернативу його меседжу. Що може сказати зараз «зірка» опитувань Нафталі Беннет? Що він буде підлизуватись до Трампа ще більше, ніж Нетаньягу?
Ще до зустрічі в Білому домі Трамп подарував Нетаньягу головний гасло для його передвиборчої кампанії – трансфер півтора мільйона палестинців із сектору Газа. Трансфер, а якщо називати речі своїми іменами – етнічна чистка – не є новою ідеєю для ізраїльської політики. Але до того часу, поки її не засвоїв повернувшийся до президентського крісла Трамп, вона була прерогативою ультраправих, каґаністського толку. Тепер у цьому дискурсі стався поворот: замість розмов про «землю Ізраїлю для народу Ізраїлю» і про «виняткове право єврейського народу на Ерец-Ісраель» йдеться про трансфер як про послугу для палестинців, які, вибравшись із руїн сектору Газа, зможуть десь в іншому місці жити по-справжньому.
Легко відмахнутися від ідеї Трампа та сказати, що вона є неможливою для реалізації, або що це пресловута «коза», від якої згодом можна буде легко відмовитись в обмін на мир з Саудівською Аравією. Можливо, так воно і буде – як це сталося в 2020 році, коли «Угоди Авраама» призвели до скасування плану анексії Західного берега в обмін на рейси до Дубая та Марракеша. Однак анексія Західного берега все ще залишається на порядку денному. Навпаки, цій ідеї, не привертаючи до неї особливої уваги, намагаються надати все більшу легітимність. Так і трансфер нікуди не зникне. Факт, що помірковані арабські країни на чолі з Саудівською Аравією поспішили виступити проти масової релокації жителів сектору Газа в Йорданію та Єгипет, свідчить про те, що в Ер-Ріяді, Аммані та Каїрі не вважають цю ідею пустим гаслом.
Висунута Трампом ідея трансферу надає Нетаньягу очевидну політичну перевагу. «Гуманітарна евакуація» з Гази отримає широку підтримку єврейської частини ізраїльського суспільства, і не тільки прихильників нинішньої коаліції. Після початку війни першими з пропозицією організувати добровільне переселення жителів сектору в інші країни виступили депутати Кнесету Рам Бен-Барак з партії «Єш атід» та Дани Данон з «Лікуду». Присвячену цьому статтю вони опублікували в Wall Street Journal у листопаді 2023 року, через п’ять тижнів після 7 жовтня. Ця ідея може послужити платформою для створення коаліції правих і центристських партій.
Разом з тим, досі Нетаньягу остерігався від публічного вираження згоди з таким варіантом. Тому дуже важливо, що він скаже з цього приводу під час переговорів у Білому домі. Його слова та дії з самого початку війни свідчать про те, що і по закінченню війни частина сектору Газа залишатиметься під постійним контролем Ізраїлю. Тоді може бути розглянута можливість створення єврейських поселень на місці знищених палестинських сіл. Перший етап угоди з ХАМАСом відстрочив реалізацію цієї ідеї, оскільки Ізраїль дозволив палестинцям повернутись на північ сектора Газа. Зараз Нетаньягу намагається ухилитись від другого етапу, що передбачає повне відступлення ЦАХАЛу з сектору Газа.
Але навіть якщо другий етап угоди відбудеться, і всі викрадені повернуться до Ізраїлю, конфлікт не буде завершений. Очікувані труднощі при відновленні зруйнованого сектору Газа повинні підштовхнути палестинців до «добровільної» еміграції – або ж підштовхнути саудитів до нормалізації, щоб врятувати жителів Гази від другого Накби. У будь-якому випадку Нетаньягу зможе представити своїм виборцям своє очевидне досягнення: трансфер або мир.
Під час попереднього терміну Трампа його стосунки з Нетаньягу знали підйоми та спади. Президент США відомий своєю непередбачуваністю та здатністю приймати неочікувані рішення. Тому не варто надто захоплюватися його нинішньою симпатією до Ізраїлю. З іншого боку, табору «антибібістів» не варто леліяти надії на те, що Трамп силою зрушить Нетаньягу вліво і принесе нам завершення війни, повернення заручників, мир з Саудівською Аравією, знищення ядерного потенціалу Ірану та зміну влади в Єрусалимі. У цьому розкладі не вистачає тільки фей і єдинорогів. І до тих пір, поки вони не з’являться, Нетаньягу продовжить сподіватися на те, що фотографії та обійми з Трампом змусить суспільство забути про його персональну відповідальність за катастрофу 7 жовтня і дозволять йому розпустити Кнесет і зайнятись своєю улюбленою справою – веденням передвиборчої кампанії.
Фото: Амос Бен Гершом GPO
